Правові основи функціонування підприємств.
Господарська діяльність здійснюється суб’єктами господарювання в умовах правового поля. Правовими основами функціонування підприємств є сукупність законів та нормативних документів, які визначають і регулюють порядок створення та реєстрації підприємств, їх організаційно-правові форми, систему оподаткування, ліцензування та патентування, порядок організації господарської діяльності, відносини між підприємствами і державою, суб’єктами господарювання між собою.
Основними законодавчими актами, що регулюють діяльність підприємств в Україні, є:
Цивільний кодекс України (поточна редакція — Редакція від 01.06.2014, підстава 1255-18 (
Увага
Остання подія — Редакція
відбудеться 06.11.2014, підстава 1206-18
)Господарський кодекс України (Редакція від 04.07.2014, підстава 1315-18
( Увага Остання подія — Редакція відбудеться 03.01.2015, підстава 1315-18 ),
Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 22.03.2012 року,
Закон України «Про господарські товариства» …,
Закон України «Про акціонерні товариства»,
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» чинний Редакція від 25.04.2014, підстава 1155-18 ,
Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» Остання подія — Редакція відбудеться 06.08.2014, підстава 1253-18 ,
Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» Остання подія — Редакція відбудеться 01.01.2016, підстава 1314-18 ),
Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» поточна редакція — Редакція від 19.04.2014, підстава 1170-18 ,
Закон України «Про інвестиційну діяльність» Остання подія — Редакція відбудеться 06.11.2014, підстава 1206-18 )
Закон України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції» чинні два закони,
Закони України «Про інноваційну діяльність» та «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» чинні два закони ,
Податковий кодекс України,
Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» поточна редакція — Редакція від 28.06.2014, підстава 1319-18 тощо.
Господарський кодекс України регламентує порядок створення, реєстрації, ліквідації і реорганізації підприємств; розкриває загальні принципи управління підприємством і самоврядуванням трудового колективу; розглядає механізм формування і використання майна підприємств; визначає види господарської, економічної і соціальної діяльності підприємств; фіксує права і відповідальність у здійсненні господарської діяльності; регулює відносини з іншими господарюючими суб’єктами та державою.
Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Окремими видами діяльності підприємство може займатися тільки на підставі спеціального дозволу (ліцензії). Підприємство діє на основі статуту.
Статут підприємства – це юридичний документ, яким оформлюється утворення організацій та підприємств і визначається їх структура, функції і правове становище. Статути після їх затвердження підлягають обов’язковій реєстрації в органах державної реєстрації. У статуті вказується: точне найменування підприємства або організації; найменування підприємства або організації, якій створене підприємство підпорядковане; найменування продукції та робіт, що виконує підприємство; юридичні права та відповідальність підприємства; розмір статутного фонду; права та обов’язки керівництва підприємства; порядок звітності про діяльність підприємства; порядок реорганізації та ліквідації підприємства.
Колективний договір – це угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією (власником чи уповноваженим ним органом), що укладається (уточнюється) щорічно і не може суперечити чинному законодавству України.
Колективним договором регулюються виробничі, трудові та економічні відносини трудового колективу з адміністрацією (власником) будь-якого підприємства, яке використовує найману працю. Колективний договір, як правило, складається зі вступної частини, що знайомить трудовий колектив із напрямками розвитку та вдосконалення виробництва (діяльності), умов праці і соціально-культурного забезпечення працівників, а також кілька розділів із конкретними зобов’язаннями адміністрації за основними напрямками діяльності колективу.
У колективний договір включають зобов’язання щодо поліпшення умов праці та стану довкілля; заходи для забезпечення зростання продуктивності праці та її оплати, професійної підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, соціального захисту працівників підприємства. Особливе місце у колективному договорі займають зобов’язання в галузі будівництва житла, будинків відпочинку, санаторіїв, медичних і дошкільних установ, спортивно-оздоровчих комплеків. Колективний договір включає також окремий розділ, що визначає порядок участі працівників у використанні прибутку підприємства, якщо таке передбачене статутом.
Сторони, які уклали й підписали колективний договір, повинні періодично (не менше двох разів на рік) взаємозвітувати про його виконання на зборах (конференції) трудового колективу.
Господарський кодекс України, статут, колективний договір регламентують трудові доходи працівника підприємства. В них підкреслюється, що власник або уповноважений ним орган установлює фонд оплати праці на умовах, визначених колективним договором (угодою).
Трудові доходи найманого працівника підприємства визначаються трудовим договором відповідно до законодавства України, а для інших працівників — угодою між ними. Трудові доходи працівника підприємства регулюються податками.
Мінімальний розмір заробітної плати працівників, які працюють за трудовим договором, визначається відповідно до діючого законодавства. Підприємство самостійно встановлює форми, системи і розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників згідно з законодавством.