- •Тема 1. Підприємство як суб’єкт господарювання.
- •Поняття, цілі й напрямки діяльності підприємств.
- •Класифікація цілей підприємства
- •Правові основи функціонування підприємств.
- •Класифікація підприємств. Організаційно-правові форми підприємства.
- •Перелік та характеристика організаційно-правових форм господарювання підприємств в Україні
- •Характеристика структури підприємства.
- •2. За формою спеціалізації основних цехів розрізняють технологічну, предметну та змішану виробничі структури.
- •3. В залежності від наявності основних та допоміжних процесів розрізняють підприємства з комплексною та спеціалізованою структурою виробництва.
- •5. Добровільні та інституційні об’єднання підприємств (організацій).
Тема 1. Підприємство як суб’єкт господарювання.
Поняття, цілі й напрямки діяльності підприємств.
Правові основи функціонування підприємств.
Класифікація підприємств. Організаційно-правові форми підприємства.
Характеристика структури підприємства.
Добровільні та інституційні об’єднання підприємств (організацій).
Поняття, цілі й напрямки діяльності підприємств.
Метою суспільного виробництва будь-якої держави є задоволення потреб громадян, що проживають на його території. Для досягнення цієї мети суспільство організує матеріальне виробництво. Первинною ланкою матеріального виробництва є підприємство. Саме підприємства є основними виробниками товарів і послуг, основним ринковим суб'єктом, що вступає в різні відносини з іншими суб'єктами.
Згідно з Господарським кодексом України, Стаття 62. Підприємство — самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Господарська діяльність – діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг, які мають цінову визначеність, що може здійснюватися в Україні окремою фізичною особою, зареєстрованою як приватний підприємець, або господарською організацією, яка є юридичною особою.
Господарюючий суб’єкт – це підприємство, який є товаровиробником, трудовим колективом, який на професійній основі виробляє і реалізує свій товар з метою одержання прибутку. Крім того, суб’єкт господарювання має відокремлене майно і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна. Як господарюючий суб'єкт підприємство здійснює виробничу, науково-дослідну іншу господарську діяльність.
Фізична особа – зареєстрований приватний підприємець, який є власником результатів своєї діяльності, відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними із підприємницькою діяльністю, всім свої майном.
Юридична особа – організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку, яка володіє відокремленим майном, може від свого імені купувати майнові або інші немайнові права і мати зобов’язання, бути позивачем або відповідальним у судових органах.
Суб’єктами господарювання є:
— господарські організації — юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
— громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці;
— філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності.
Підприємства мають такі ознаки:
— виробничо-технічна єдність (спільність продукції, що виготовляється, процесів її виробництва, певний склад виробничих фондів, єдина технічна політика, спільність допоміжного і обслуговуючого господарства);
— організаційно-соціальна єдність (наявність єдиного трудового колективу, керівника та адміністрації підприємства, наділення підприємства правами і реквізитами юридичної особи);
— фінансово-економічна самостійність (можливість самостійно визначити напрями економічного розвитку, склад, обсяги продукції, що випускається, напрями розподілу прибутку підприємства, форми і розміри матеріального стимулювання, спільність системи планування та обліку);
Крім того, підприємство:
основна організаційна ланка народного господарства;
має право юридичної особи;
здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність;
має мету – одержання прибутку (доходу);
має самостійний баланс;
має розрахунковий та інші рахунки в закладах банків;
має печатку зі своєю назвою та ідентифікаційним кодом;
має товарний знак;
немає у своєму складі інших юридичних осіб;
здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України.
Кожне підприємство має історично сформовану назву – завод, фабрика, шахта, майстерня, ательє, кооператив, агрофірма, товариство, асоціація, фермерське господарство тощо.
Цілі — це конкретний стан окремих характеристик підприємства, досягнення яких є для нього бажаним і на досягнення яких спрямована його діяльність. Отже до цілей підприємницької діяльності відноситься кінцева мета, що спрямована на одержання прибутку, та проміжні цілі, що включають в себе підвищення іміджу фірми, обслуговування певного сегменту ринку, зміцнення позицій на ринку, повне задоволення споживчого попиту в товарах та послугах та інші цілі.
Сформульовані цілі мають відповідати таким вимогам:
— бути конкретними, кількісно вимірюватися;
— зорієнтованими в часі;
— реалістичними, практично досяжними і збалансованими з можливостями фірми;
— взаємно узгодженими;
— сформульованими письмово.
Цілі підприємницької діяльності відображаються в бізнес-плані, засновницьких документах, поточних планах, рекламних заходах та ін.
Будь-яке підприємство має багато різноманітних цілей, сукупність яких утворює складну структуру, відповідно виникає необхідність класифікації цілей за кількома критеріями (Табл. 1).
Таблиця 1.
