Комп'ютерні моніторингові системи

Комп'ютерний моніторинг — це тривале безперервне спос­тереження за медико-біологічними параметрами пацієнтів, їхня обробка в режимі реального часу. На сьогодні виділено два типи моніторингових систем:

— системи критичних станів, застосовувані в реанімацій­них та операційних відділеннях, палатах інтенсивної терапії;

— системи спостереження за біологічними параметрами з метою контролювати диспансерних пацієнтів, проводити діагностику, скринінг певних груп населення.

Перший тип включає системи для дослідження функцій кровообігу (ЕКГ, кардіоритмографія, реографія), органів ди­хання (спірографія), головного мозку (ЕЕГ, реоенцефалографія) та ін. Медичні прилади функціональної діагностики для дослідження кровообігу, головного мозку, органів дихання підключають до одного або кількох пацієнтів, за якими потрібне тривале спостереження. Сигнали від приладів надходять на АЦП, а далі — на обчислювальний комплекс із програмним за­безпеченням, що, у свою чергу, їх аналізує (розшифровує) і при критичних життєзагрозливих показниках посилає звуковий або світловий сигнал тривоги на пост медичної сестри. При цьому на екрані монітора висвічується номер приліжкового комплексу і критичні параметри, відзначені приладами. Про­грамне забезпечення з високою точністю обробляє основні па­раметри та специфічні морфологічні ознаки, по підставі яких може формувати коректний автоматичний висновок (загальні відомості і характер зареєстрованих порушень). Текстовий ком­п'ютерний висновок здійснюється на базі елементарних форму­лювань. Програма управління комплексом і базою даних може забезпечувати зберігання результатів досліджень у вигляді електронних історій хвороби коленого пацієнта. Моніторинг сигналів можна проводити протягом необмеженого терміну.

Слід зазначити, що моніторингові системи не замінюють роботу лікаря з аналізу даних, тому що програми, які б могли замінити фахівця, відсутні. За потреби лікар здійснює додат­ковий аналіз кривих, записаних у пам'яті ПК, і формулює власний висновок.

На сьогодні такі системи одночасно можуть проводити спос­тереження відразу за шістьома пацієнтами, причому з вивчен­ням до 16 параметрів (схема 10).

До другого типу моніторингових систем відносять системи обстеження пацієнтів у побутових і професійних умовах про­тягом 24 год і більше (48, 72 год). Наприклад, холтерівський моніторинг (добовий моніторинг ЕКГ за методом Холтера) — один із найпопулярніших методів діагностики ішемічної хво­роби серця (ІХС) і порушень серцевого ритму. Це безперервна реєстрація показників ЕКГ. Запис ЕКГ здійснюють за допомо­гою спеціального портативного апарата — рекордера, який па­цієнт носить із собою (на ремені через плече або на поясі), від­значаючи в спеціальному щоденнику час і обставини виник­нення патологічних проявів з боку серця.

5