КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ХАРКІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ №2

Методичні рекомендації для організації самостійної роботи студентів №1 з теми:

Історія розвитку медичної інформатики.

Навчальна дисципліна «Основи медичної інформатики»

Спеціальність 5.12010102 “Сестринська справа”

Курс ІІ

Кількість навчальних годин – 4 год.

Викладач Перебейнос А.О.

Харків – 2012р.

І. Актуальність теми

Стрімкий розвиток та поширення обчислювальної техніки послужили передумовами до появи нового розділу науки про автоматичну обробку наукової інформації, названого інформа­тикою. Термін "інформатика" з'явився в 1966 році у Франції: Французька академія прийняла його замість терміну "обробка інформації". З того часу він став широко використовуватися в Європі.

Для того щоб медична інформація була зрозумілою всім (людям та комп'ютерам), розробляють стандарти медичних да­них. Стандарти даних є єдиними вимогами до оформлення, зберігання та передачі медичних даних. Вони необхідні для ефективного спілкування із зарубіжними колегами. Стандарти даних дають змогу здійс­нювати активний пошук інформації в базах даних, оператив­ний та коректний статистичний аналіз.

ІІ. Навчальна мета самостійної роботи:

Ознайомитись, з історією розвитку обчислювальної техніки, знати про досягнення попередніх поколінь вчених та винахідників; зміст понять медичної інформації та основи оброблення й аналізу;використання деяких стандартів медичних даних;

(=І)

Iіі. Матеріали самостійної роботи.

ІІІ.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

Дисципліни	Знати
Всесвітня історія	Історія розвитку європейських країн у ХХ сторіччі
Математика	Арифметичні дії
Фізика	Механіка. Електричний струм
Англійська мова	Технічний переклад

ІІІ.2. Зміст теми:

1. Історична довідка про розвиток медичної інформатики. Стандарти медичних даних в Україні.

2. Медична статистика в Україні.

ІІІ.3. Рекомендована література:

№	Автор	Назва	Стор.
1.	Л.О.Момоток та ін.	Основи медичної інформатики	10-35, 188-190
2.	І.Є. Булах та ін..	Медична інформатика в модулях: практикум.	55-64, 162-172

ІІІ.4. Питання для самоконтролю:

1. Назвіть етапи становлення медичної інформатики як науки.

2. Які завдання вирішує медична інформатика?

3. Коли і де виник термін "інформатика"?

4. Назвіть структуру медичної інформатики.

5. Чим відрізняється комп'ютеризація охорони здоров'я від її інформатизації?

6. Назвіть основні стандарти медичних даних

7. Як відбувається обробка даних для медичної статистики

Історична довідка про розвиток медичної інформатики.

Термін "інформатика" в нашій країні "прижився" не відра­зу. Спочатку дослідження, пов'язані з використанням інфор­мації в автоматичних системах управління, назвали кіберне­тикою, і цей термін став надалі синонімом інформатики.

Кібернетика виникла в кінці 40-х років XX століття, коли Норберт Вінер вперше висловив припущення, що системи уп­равління в живих, неживих і штучних системах володіють ба­гатьма загальними рисами. Початком народження кібернети­ки можна вважати час виходу в світ книги "Кібернетика", опублікованої в 1948 році Н. Вінером. Сам Н. Вінер у цій книзі вказував на попереднє авторство ідей нової науки, що припису­валися відомим фізикам: "Навіть до Ньютона подібні пробле­ми стояли перед фізикою, особливо в роботах Пьєра Ферма, Хрістіана Гюйгенса та Готфріда Вільгельма Лейбніца... Цей термін (кібернетика) вже використаний раніше Андре Ампе­ром".

Ідеї кібернетики спрямовані на побудову нової "загальної теорії управління", результати якої могли б використовувати­ся в найрізноманітніших системах, зокрема в біології та меди­цині. Процеси автоматизації різних систем (суть кібернетики) превалювали над інформаційними, тоді як останні набували самостійнішого характеру.

З позиції кібернетики медицину загалом можна схаракте­ризувати як науку, що вивчає методи штучного управління хворим організмом з метою повернення його до норми.

Стрімкий розвиток та поширення обчислювальної техніки послужили передумовами до появи нового розділу науки про автоматичну обробку наукової інформації, названого інформа­тикою. Термін "інформатика" з'явився в 1966 році у Франції: Французька академія прийняла його замість терміну "обробка інформації". З того часу він став широко використовуватися в Європі.

Поступово кібернетика як наука про управління різними системами відокремилася як цілком незалежний науковий на­прям, проте саме вона є прародителькою інформатики і зокре­ма медичної інформатики. Паралельно з медичною інформати­кою виникла і кібернетична медицина — новий напрям у ме­дичній науці, що вирішує питання медичної робототехніки, протезування та інші завдання, засновані на законах управлін­ня та зворотного зв'язку. Кібернетична медицина і нині тісно переплітається з медичною інформатикою: один і той самий об'єкт може розглядатися з різних точок зору — з кібернетич­ної та медичної.

Треба зазначити, що першість у формуванні нової науки — медичної інформатики — належить одночасно багатьом за­рубіжним та вітчизняним першовідкривачам. Ентузіасти від науки були завжди, і історія медичної інформатики налічує їх численну кількість серед лікарів, інженерів, математиків, фа­хівців з обчислювальної техніки, керівників медичних закла­дів, які самостійно втілювали нові комп'ютерні технології. Не секрет, що безперечне лідерство в розвитку обчислювальної техніки та застосуванні її в медицині належало США і Японії. Варто врахувати і той факт, що кібернетика на початку її становлення розцінювалася на території колишнього Радянсь­кого Союзу як псевдонаука, що є однією з причин істотного від­ставання в розвитку вітчизняної медінформатики (кібернети­ки) порівняно з технічно розвинутими країнами.

Початок розвитку вітчизняної медінформатики можна від­нести до кінця 50-х — початку 60-х років XX століття. У той період кількість ЕОМ (високовартісні та громіздкі машини) в країні була надзвичайно обмеженою і жоден медичний заклад їх не мав у своєму розпорядженні. Проте деякі медичні завдан­ня розв'язувалися на крупних Обчислювальних центрах, у яких медичні заклади орендували машинний час. Перші ра­дянські лабораторії у деяких інститутах Академії Наук СРСР за допомогою ЕОМ займалися питаннями медичної кібернети­ки, статистичною обробкою медичних даних та їх аналізом. Реалізовувалися ідеї стикування медичної апаратури з ЕОМ, створення моніторингових систем у космічній медицині. Пер­ші кроки в галузі дистанційної діагностики на базі космонав­тики привели до появи перших діагностичних програм. Поча­ли успішно проводитися роботи з автоматичного аналізу кри­вих біологічних параметрів людини (електрокардіографія (ЕКГ), електроенцефалографія (ЕЕГ) тощо). У 1956 році було створено першу модель діагностичної ЕОМ, у 1957 році на Всес­вітній виставці в Брюсселі демонструвалась модель людської руки, яка управлялась головним мозком, створена групою мос­ковських інженерів. Піонерами розвитку медичної кібернети­ки в СРСР стали кардіохірурги, які зіткнулися з труднощами діагностики та хірургічного лікування вад серця. Багато кібер­нетичних методик розробив вітчизняний лікар М. М. Амосов, який застосував обчислювальну техніку під час проведення об­стежень та операцій.

У 70—80-х роках з'являються перші моніторно-комп'ютерні системи для стеження за станом хворих та автоматизована сис­тема забезпечення ухвалення рішень (прообраз експертної сис­теми).

У другій половині 80-х років з появою ПК завдяки їх ком­пактності та доступності процес інформатизації медицини на­був лавиноподібного характеру. ПК з'явилися практично в усіх медичних науково-дослідних інститутах і крупних ліку­вально-профілактичних закладах (ЛПЗ). Значно поширюють­ся різноманітні комп'ютерні системи для функціональних до­сліджень. Починають розробляти та впроваджувати в прак­тичну охорону здоров'я медичні інформаційні системи (МІС).

Наприкінці 70-х — на початку 80-х років у розвитку світо­вої медицини відбувається якісно новий стрибок — створюють­ся обчислювальні візуальні комплекси, за допомогою яких стає можливим досліджувати внутрішні органи людини в реаль­ному часі, їх практичне застосування вже нікого не залишає байдужим. Медична комп'ютерна техніка поступово витісняє інвазивні методи дослідження. Томографи, електронні термо­графи, ультразвукові луна-камери, системи моделювання — ці винаходи дають поштовх подальшому вдосконаленню та про­гресу. Комп'ютерну техніку широко впроваджують у медици­ну й успішно вирішують багато завдань.

Створення програмного забезпечення в галузі статистичної обробки даних та оснащення цими модулями популярних елек­тронних таблиць від­крили нові можливості для проведення різних досліджень в галузі доказової медицини. Лікарі почали користуватися гото­вими пакетами програм, минаючи обтяжливі обчислення вруч­ну.

На початку 90-х років з народженням мережі Інтернет від­булася фактична стандартизація засобів обчислювальної тех­ніки в системі охорони здоров'я, виникають та реалізу­ються ідеї передачі та обміну медданими, тобто зароджується могутній напрям медінформатики — телематика. Одним із розділів нового напряму є телемедицина.