3 Шкідливий вплив наркотиків
До наркотиків відносять речовини, які крім ейфорії, здатні викликати залежність (психічну і фізичну), завдавати істотну шкоду психічному і фізичному здоров'ю, не є традиційними до споживання (інакше до наркотиків необхідно було б віднести тютюн і алкоголь). Так, законодавством усіх країн визнаються наркотиками героїн, ЛСД, препарати конопель, метадон, кокаїн та ін. – у зв'язку зі своєю значною громадською небезпекою і шкодою для здоров'я індивідуума. [Наркомания-Татуры].
Медики відзначають, що у наркомана мозок старіє дуже швидко, оскільки в ньому гине гігантська кількість нейронів, він усихає і зморщується. Поведінка наркозалежної молоді схожа на людей похилого віку – їм нічого не потрібно, для них характерні апатія, капризи, стан безпорадності. Результатом наркозалежності завжди є прискорена психологічна і фізична деградація [Бурова].
У медицині наркотики застосовують для зняття сильного болю при травмах, інфарктах, злоякісних пухлинах. Біль інформує людину про ушкодження тіла, тобто про небезпеку для здоров'я і життя. Але знеболюючі засоби слід приймати дуже виважено. Не відчуваючи болю, хворі не щадять пошкоджені органи, дають на них надмірне навантаження, повторно отримують вивихи, переломи, грижі, інфаркти, бувають навіть смертельні випадки. [Карпов].
Дуже часто молодь пробує наркотик уперше з цікавості або з "солідарності" з компанією друзів, щоб відволіктися від повсякденних проблем або випробувати нові, невідомі, відчуття. Але наркотики завжди обманюють тих, хто розраховує на безперервний фейєрверк дивних відкриттів і станів духу. Проблеми нікуди не йдуть, а часто тільки поглиблюються, причому самі наркотики стають серйозною проблемою. Наперекір очікуванням, наркотики заважають творчому процесу, не даючи зосередитися. А уява малює тільки чергову жадану дозу "кайфу". Наркоманові не те що працювати і творити, голови від подушки без наркотиків не підняти – "ломки". Ось і увесь "творчий екстаз". [Белогуров].
Фізична залежність розвиваються в результаті того, що організм "налаштовується" на прийом наркотиків і включає їх у свої біохімічні процеси. Це реалізується через процеси, що протікають в організмі – біохімічні, біоелектричні, клітинні. Тіло хворого, щоб заощадити внутрішні ресурси, припиняє або скорочує синтез необхідних організму гормонів (адреналіну, норадреналіну та ін.), медіаторів (серотоніну, ацетилхоліну, дофаміну), "ланцюжків" для ДНК, змінюється проникність клітинних стінок для іонів кальцію і т. ін. А при їх відсутності починається абстиненція або «ломка». [Белогуров].
Фізична залежність змушує вживати наркотики регулярно, не даючи ніякого передиху. Пропустивши час прийому чергової дози, наркоман прирікає себе на тяжкі страждання. Це не лише болі, а й «холод» без надії зігрітися, болі в животі з проносом, нудота і блювота, безперервна нежить, слабкість, ломота в суглобах. Абстиненція супроводжується вираженою тривогою і безсонням (при опіатній або барбітуровій залежності не менше 7-10 діб). І наркомани будь-що намагаються отримати чергову дозу до настання абстиненції. [Белогуров].
Усі наркотики незалежно від шляху введення в організм більшою чи меншою мірою обов'язково ушкоджують нервову систему (у тому числі головний мозок), імунну систему, печінку, серце, легені. Середня тривалість життя наркомана при вживанні внутрішньовенних наркотиків становить близько 7-10 років. Чинниками високої смертності наркоманів є травми, передозування, отруєння, захворювання (сепсис, пневмонія, хронічна печінкова недостатність), кримінальні стосунки, недотримання правил гігієни та ін. [Белогуров].
Наркотики, анальгезуючи баро- і хеморецептори, спричиняють: гальмування дихального центру, що визиває постійне кисневе голодування (гіпоксію); відключення захисного механізму кашлю навіть при застуді, що призводить до накопичення в легенях мокроти, слизу, бруду, гною, розмноження мікробів; пригноблення судинорухового центру, внаслідок чого знижується кров'яний тиск і уповільнюється пульс, погіршуються функції серцево-судинної системи, зменшується постачання клітин необхідними ним речовинами і їх очищення, від чого увесь організм дряхліє, як в глибокій старості. У наркоманів завжди поганий колір і запах шкіри. [Карпов].
Наркотики погіршують механізми регуляції травлення. Знижується апетит, зменшується вироблення ферментів, жовчі, шлункового і кишкового соків. Їжа не повною мірою перетравлюється і засвоюється. Виникають закрепи на 5-10 днів. У кишковику в процесі гниття утворюються токсини, які через кров розносяться по всьому організму. Це викликає ушкодження і загибель клітин, атрофується статева сфера. У наркоманів зазвичай не буває дітей або нерідко народжуються з потворністю. А торговці заради збільшення прибутку, до наркотиків додають крейду, борошно, тальк, пральний порошок. Вимоги стерильності і чистоти ігноруються. Від внутрішньовенного введення такого бруду відбувається зараження інфекціями, ураження нирок, печінки і крові. [Карпов].
Тому, хто не вживає наркотики важко зрозуміти психологію наркомана. У наркоманів інші життєві цінності – їх мало цікавить здоров'я, повага оточення, спокій і чиста совість. Вони вороже відносяться до усього, що заважає отримувати наркотики в усе зростаючих кількостях, украй необов'язкові, брехливі і егоїстичні. Підвищений інтерес наркомана до когось часто є прелюдією до шахрайства. Їх поведінка залежить від концентрації наркотику в крові. Так, наприклад, зараз наркоман справляє враження цілком спокійної і доброзичливої людини. Але вже через кілька годин він може бути безпричинно нервовим і дратівливим, і навіть "шалено схибленим" – настала абстиненція. Ще через дві години він може виглядати, як сонний, недоумкуватий ідіот. Значить, встиг "уколотися". Пройде години 3, і він знову зовні цілком нормальна людина. І цикл починається спочатку. [Белогуров].
У наркоманів формується особлива субкультура зі своїм специфічним способом життя, системою цінностей, мовою, атрибутами, стереотипами, міфами, яка втягуючи у свою орбіту молодь, виступає як потужний чинник залучення до наркотиків. [Березин].