Лекція 4. Особливості впливу шкідливих чинників на стан здоров’я молоді

План

1. Шкідливий вплив тютюнопаління

2. Шкідливий вплив алкоголю

3. Шкідливий вплив наркотиків

4. Шкідливий вплив стресу

5. Шкідливий вплив психічних факторів

Стійка тенденція до погіршення здоров'я молоді – найгостріша проблема сьогодення. І серед найбільш серйозних проблем суспільства, які торкаються здоров’я, шкідливі звички і залежності займають помітне місце.

Часто молодь, перебуваючи під впливом виникаючих стресових ситуацій, не готова до їх подолання. Наслідком такої психоемоційної напруги є виникнення різних форм девіантної (не відповідної загальноприйнятим нормам) поведінки. І найпоширенішим типом такої поведінки є адиктивна (залежна) поведінка, яка полягає у формуванні прагнення до відходу від реальності шляхом штучної зміни свого психічного стану за допомогою прийому деяких речовин або постійної фіксації уваги на певних видах діяльності з метою підтримки інтенсивних емоцій, що спричиняє шкідливий вплив на здоров'я [Симатова].

Так, за час навчання у загальноосвітньому навчальному закладі школярі втрачають щонайменше третину свого здоров'я. Серед молоді віком 18-24 роки 50 % осіб мають незадовільну фізичну підготовку, а відхилення у стані здоров'я визначаються медиками у майже 90 % студентів. Майже 76 % молоді віддають перевагу пасивним формам проведення дозвілля (перед телевізором або за комп'ютером). За останні 10 років частка хворих на наркоманію серед неповнолітніх збільшилася у 6–8 разів. Близько 80 % наркозалежних – молоді люди від 14 до 35 років. Досвід паління цигарок серед учнівської та студентської молоді мають від 20 % до 77,5%, а уживання алкоголю від 21 % до 70 % осіб (залежно від їхнього віку і місця навчання). Статеве життя у віці 15-17 років уже мають 42% учнівської молоді (55% – хлопців та 31% дівчат) [Молодь…].

Аналіз останніх досліджень і публікацій [Бурова, Быкова, Джусь, Молодь, Русіна, Хотієнко] показує, що значній частині студентської молоді притаманні шкідливі звички і залежності, які негативно впливають на стан їхнього здоров’я. Тому освітня і профілактично-виховна робота з проблем адиктивної поведінки студентів має важливе суспільне значення.

1 Шкідливий вплив тютюнопаління

Тютюновий дим містить більше 4000 хімічних сполук, більше 40 з яких є канцерогенами і викликають рак, а також декілька сотень отрут, включаючи нікотин, ціанід, миш'як, формальдегід, вуглекислий газ, окисел вуглецю, синильну кислоту і т. д., які сприяють розвитку серцево-судинних захворювань, обумовлюють виникнення бронхіту, емфіземи та ін. [Кваша].

З тютюновим димом курець вдихає радіоактивні ізотопи свинцю, вісмуту, калію, полонію, цезію. Наприклад, полоній-210, який затримується в організмі до 6 місяців і накопичуючись перетворює нормальні клітини на ракові. Ця речовина випускає альфа-промені, які ушкоджують клітину і викликають її переродження, що є першопричиною раку легенів у курців. При викурюванні пачки сигарет за день протягом року радіаційне навантаження буде таким же, як від 200-300 рентгенівських знімків або близько 500 рентген опромінення. А люди нерідко побоюються пройти одне флюорографічне обстеження за рік. Токсичність тютюнового диму в 4,25 разів перевищує токсичність вихлопних газів автомобілів. Крім того, від нікотину виникає залежність, що перешкоджає відмові від тютюнопаління. [Зайцев, Курение-Татуры, Маюров].

Фільтри знижують рівень нікотину і смол у тютюновому димі на 20-40%. Але щоб отримати бажану дозу нікотину і задоволення, курці інтенсивніше палять і глибше затягуються. Крім того, фільтри зменшують попадання в легені тільки великих часток диму і не затримують дрібних часток. Але великі частки сильніше подразнюють слизові оболонки бронхів і викликають через відкашлювання виділення слизу з легень, які в якійсь мірі очищаються. А дрібні частки після фільтру проникають в глибші відділи легенів і їх самоочищення значно погіршується. Тобто, терміни «фільтр», «легкі» або «м'які» сигарети значною мірою вводять в оману і створюють лише ілюзію безпеки паління. Це сприяє їх поширенню, але не знижує міри залежності від нікотину і не зменшує ризику хронічних захворювань. [Карпов, Курение-Татуры].

Студенти, які палять всього по 6–10 цигарок за день, уже мають підвищений ризик щодо формування імунодефіцитних станів. Активне тютюнопаління провокує зниження рівня імуноглобулінів і кількості вітамінів В6, В12, С, виникнення алергопатології, гострих інфекційних захворювань дихальних шляхів, швидкого поширення грипу, пошкоджує слизову оболонку бронхів. Крім того, у курців уповільнена евакуація хімусу, пригнічена моторика шлунку, що сприяє утворенню виразки. [Зайцев, Кваша, Чоп’як].

Паління є однією з головних причин статевої слабкості, фригідності і імпотенції, обумовлених хворобливими гормональними зрушеннями. У нікотинозалежних жінок знижується рівень естрогенів у крові, посилюється ріст волосся на обличчі і кінцівках, із-за хронічного запалення голосових зв'язок голос стає охриплим і грубим, частіше виникають аменорея, кровотечі, рання менопауза, ускладнюється вагітність, зростає ризик викиднів і мертвонароджених, порушується психічний і фізичний розвиток дитини [Зайцев, Кваша].

Нікотин викликає тривалий спазм дрібних периферичних судин – артеріол і капілярів, що порушує живлення шкіри, яка стає висихаючою, жовтою, зморшкуватою. Застій крові призводить до розширення венул. На щоках і на носі з'являється судинна сітка. Тому сизий ніс є приналежністю не тільки п’яниць, а й завзятих курців. Порушення прохідності судин призводить до мерзлякуватості в ногах, болі при ходьбі, що закінчується гангреною кінцівки і її ампутацією.

Курці вважають, що сигарета підвищує працездатність, але відносно чого? Відносно стану нікотинової абстиненції, коли через дефіцит нікотину в організмі, усе валиться з рук, неможливо зосередитися на роботі. І цей стан проходить, варто тільки закурити. Створюється ілюзія підвищення працездатності і творчого підйому. На цей гачок попадаються усі наркомани. [Зайцев].

Підраховано, що робота, на виконання якої потрібно 8 годин, при викурюванні пачки сигарет вимагає часу вже на дві години більше. Крім того, тривалість "перекурів" за 5 робочих днів триває 500 хвилин за тиждень, тобто 1 робочий день за тиждень курець "прокурює". Після 10 років паління число невиходів на роботу курців внаслідок хвороб в 5 разів більше, ніж у некурящих. Тому, якщо не приймати на роботу курців, можна заощадити 75% на виплаті допомоги з непрацездатності [Маюров].

У курця поступово руйнується нервова система, ослаблюється увага, знижується точність руху, зраджує окомір, знижується продуктивність праці, можливий брак, травми. Навіть через короткий проміжок часу після паління координації рухів знижується на 23%. Так, друкарка, що палить, робить більше помилок, швидше втомлюється, у неї розсіюється увага. 3 викурених сигарети знижують прийом зорової інформації на 22-25%. Тому в Австралії льотчикам забороняється палити не менше, ніж за 8 годин до польоту [Зайцев, Маюров].

98% алкоголіків у світі почали з паління. Коли людина 12-17-річного віку палить, то вірогідність вживання нею наркотиків дуже висока. Якщо підліток викурив хоч би дві сигарети, то в 70 випадках з 100 він палитиме усе життя. Аналіз показує, що з 100 хворих туберкульозом 95 – курці. [Маюров].

Впродовж кожного року приблизно 40 % курців роблять серйозну спробу припинити паління, але із-за нікотинової залежності тільки 3 % вдається дійсно залишитися вільними від тютюну. При дії на дофамінову систему мозку нікотин має схожі ефекти з героїном, амфетаміном і кокаїном. Нікотин, що отримується організмом при палінні сигарет, впливає на нейротрансмітери мозку і нейроендокринні системи. Тривала дія нікотину при палінні сигарет викликає структурні зміни в мозку із-за збільшення числа нікотинових рецепторів. [Курение-Татуры].