Тема 4. Ризик-менеджмент у страховій діяльності

План

1. Класифікація ризиків у страхуванні.

2. Ризик-менеджмент як система управління ризиками страховика.

3. Управління тарифною політикою в страхових організаціях.

Рекомендовані джерела

Основні: 2-3, 8-9. 11. 16. 19

Додаткові: 8. 10. 12-14

Ключові слова: страховий ризик, нестраховий ризик, природні, антропогенні, майнові, особисті, чисті, спекулятивні, індивідуальні, універсальні ризики, етапи ризик менеджменту, рівні ризику в страхуванні, аналіз ризику, контроль ризику

1. Класифікація ризиків у страхуванні

Під страховим ризиком розуміють термін, який має такі основні значення:

1) це конкретне явище або сукупність явищ (подія чи декілька подій), на випадок яких проводиться страхування й які має ознаки ймовірності та випадковості настання.

2) це розподіл між страховиком і страхувальником негативних економічних наслідків у страховому випадку.

3) конкретний об'єкт страхування щодо якого визначаються чинники ризику.

Страховий ризик - певна подія, у разі настання якої проводиться страхування, яка має ознаки вірогідності та випадковості.

Страхуванню підлягає лише той ризик, за яким можна оцінити ймовірність страхового випадку, визначити розміри збитків, ціну страхової послуги та можливу частку страхового відшкодування.

Нестраховий ризик - подія, яка супроводжується певними втратами, але не підлягає страхуванню, найчастіше у зв'язку із відсутністю тих, хто бажає взяти на себе зобов'я­зання щодо відшкодування збитків, спричинених цією подією.

Класифікація страхових ризиків

1. Залежно від джерела небезпеки: природні, зумовлені проя­вом стихійних сил природи, та антропогенні, що виника­ють у результаті діяльності людини.

2 Ризики кваліфіковані як ризикогенні об'єкти, поділяються на майнові та особисті. Майнові ризики виявляються на майнових об'єктах та майнових інтересах їхніх власників, а особисті - на особах людей.

3. Згідно з критерієм можливих наслідків: чисті та спекуля­тивні. При чистих ризиках наслідком випадкової події завжди є альтернатива: збитки або їх відсутність. Спекулятивні ризики не потребують страхового захисту, бо передбачають можливість не лише втрат, а й прибутків.

4. За обсягом відповідальності страховика: індивідуальні й універсальні.

2. Ризик-менеджмент як система управління ризиками страховика

Дії щодо обмеження та ліквідації ризиків:

1. Запобігання появі випадкових подій, які формують ризиковані ситуації в суспільному житті.

2 Подолання (репресія) випадкових подій, появі яких усе ж не вдалося запобігти.

3. Задоволення потреб, які виникли внаслідок дії ризику (компенсація втрат, збитків).

Ризик-менеджмент як система охоплює три етапи:

аналіз ризику; Страхові компанії, беручи на свою відповідальність ті чи інші ризики, повинні проаналізувати їх, розпізнати та дати оцінку. Розпізнавання (ідентифікація) ризиків (встановлення ризику) - систематичне виявлення джерел ризику, визначення факторів ризику, їхньої класифікації та попередньої оцінки значущості кожного з цих факторів.

Аналіз ризику передбачає його:

- Розпізнавання;

- Оцінювання;

- Визначення дій для запобігання збитків.

Основними методами кваліфікаційного аналізу ризиків є такі: 

• аналіз спостережень за виробничою діяльністю;

• аналіз свідчень працівників;

• аналіз організації об'єкта дослідження;

• аналіз окремих контрольних перевірок.

Оцінка ризику проводиться як правило по двом показникам: · Максимальному розміру збитку, до якого може призвести даний ризик; · Імовірності настання події, яка може спричинити максимальний збиток.

контроль за ризиком - здійснюється різними способами: · зменшенням ризику; 

· обмеженням ризику або розсіюванням ризику; 

· уникненням ризику.

фінансування ризику. Фінансування ризику полягає у використанні різних джерел коштів для покриття його наслідків. Фінансування ризиків здійснюється двома методами: самофінансуванням та переданням ризику іншому господарському об'єкту.

Процес аналізу ризику:

- діагностика, або ідентифікація ризиків;

- оцінювання ризиків кількісними методами;

- визначення послідовності подальших дій на підставі загальної оцінки ризику в даній конкретній ситуації.

Методи кваліфікаційного аналізу ризиків:

• аналіз спостережень за виробничою діяльністю;

• аналіз свідчень працівників;

• документальний аналіз господарської діяльності;

• аналіз організації об'єкта дослідження;

• аналіз окремих контрольних перевірок.

Способи контролю за ризиками:

• уникнення ризику;

• зменшення (мінімізація) ризику;

• обмеження (локалізація) ризику;

• розсіювання (поділ) ризику.

Способи регулювання ризиків страховика включають:

• структурування внутрішньої організаційної побудови СК;

• узгодження роботи внутрішніх підрозділів;

• структурування зовнішньої організації роботи страховика (створення філіалів тощо);

• запровадження інтегрованих інформаційних систем.