4.4. Ринок: сутність і функції. Інфраструктура ринку

Ринок – це:

1) інститут чи механізм, що об'єднує покупців (представників, суб'єктів попиту) і продавців (представників, суб'єктів пропозиції) окремих товарів та послуг;

2) форма суспільних зв'язків між людьми у процесі купівлі-продажу товарів та послуг;

3) сфера відносин між виробниками і споживачами.

Суб’єкти ринку:

1) Виробники;

2) Споживачі;

3) Посередники (торгові; фінансові; інформаційні; юридичні тощо);

4) Національні регулятори (держава; найпотужніші фінансово-промислові групи; об’єднання виробників; інститути громадянського суспільства);

5) Міжнародні регулятори (наддержавні політичні інститути; міжнародні фінансово-економічні організації; транснаціональні корпорації; міжнародні громадські організації).

Основні функції ринку:

1) регулююча — ринок визначає структуру пропозиції товарів відповідно до попиту на товари та послуги, визначає напрями розподілу та перерозподілу ресурсів відповідно до платоспроможного попиту;

2) інформаційна — ринок формує у виробників уявлення про суспільні потреби, попит на товари та послуги, а у покупців — про якість продукції;

3) стимулююча — ринок націлює виробників на зниження витрат виробництва і підвищення його ефективності на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, поліпшення якості товарів та послуг;

4) сануюча — ринок через механізм конкуренції (неупереджено) звільняє економіку від суб’єктів, які господарюють неефективно, є збитковими за умов ринкової економіки;

5) контрольна — ринок забезпечує вплив споживача на виробництво, оскільки тільки на ринку визначається, наскільки необхідний суспільству вироблений продукт;

6) інтегруюча — ринок забезпечує взаємодію функцій, перелічених вище, і допомагає виробити ефективні рішення щодо стратегії подальшої підприємницької діяльності.

Структура ринку – внутрішній устрій ринку та зовнішнє розташування інститутів, які забезпечують ефективне існування ринку як системного економічного явища.

Кон’юнктура ринку – співвідношення попиту, пропозиції та ціни, їх зв’язки, а також тенденції розвитку.

Інфраструктура ринку – сукупність організацій, установ, що забезпечують функціонування кожного конкретного виду ринку та системи ринків у цілому.

Складові інфраструктури ринку:

1) організаційно-технічна: товарні біржі, оптові ринки, аукціони, ярмарки, сервісні центри, промислові палати та ін.;

2) фінансово-кредитна: банки, валютні та фондові біржі, страхові компанії, інвестиційні фонди, ломбарди тощо;

3) державно-регулятивна: служби зайнятості, ліцензування, оподаткування; митна система; державні фонди сприяння діловій активності тощо;

4) науково-дослідне та інформаційне забезпечення: консалтингові компанії, інформаційні центри, наукові інститути, спеціальні навчальні заклади, юридичні фірми, рекламні агентства та ін.

Договірне регулювання ринкової економіки. Будь-які економічні відносини потребують впорядкування. Важливим інструментом впорядкування є сукупність договорів, на основі яких здійснюються операції суб’єктами ринкової економіки. Умови договорів регулюють діяльність сторін і опосередковано вчиняють регулятивний вплив на всю ринкову економіку.

Оскільки важливу роль у формуванні умов договорів відіграють юристи, якість договірного регулювання економіки значною мірою залежить від них.

Питання для дискусії: як розвинути інфраструктуру ринку в Україні?