Визначення вмісту загального білка в молоці на аналізаторі ам-2

Метод ґрунтується на встановленні різниці заломлення променів світла, які проходять через молоко і сироватку, отриману після коагуляції казеїну хлористим кальцієм з того ж молока.

Хід визначення

1. Встановлюють на рівну поверхню прилад АМ-2 (рис.3) і при допомозі штепселя підключають його до електромережі.

2. Промивають дистильованою водою поверхні вимірювальної та освітлювальної призм , після чого витирають насухо фільтрувальним папером.

3. Скляною паличкою з опаленими кінцями на нижню призму наносять 3–4 краплі молока, закривають верхньою призмою, яку закріплюють замком.

4. Встановлюють освітлювач над отвором верхньої призми. Спостерігаючи за колом зору в окулярі, потрібно крутити гвинт окуляру до появи в полі зору чітко видимих штрихів градуйованої шкали та сітки шкали, зафіксувати гвинтом.

5. Спостерігаючи через окуляр, потрібно крутити ручку до тих пір, коли в полі зору не буде встановлена чітка межа між темним (верхня частина) і світлим (нижня частина) полем зору. Три пунктирні лінії градуйованої шкали повинні знаходитись напроти лінії, що відокремлює темну частину шкали від світлої.

6. За шкалою для білка роблять відлік показника стрілки (Бм).

7. Приготування сироватки: у флакон ємністю 10 см³ відмірюють піпеткою 5 см³ молока, додають 5–6 крапель 4 %-ного розчину хлористого кальцію. Закривають флакон гумовим корком і вміст розмішується шляхом струсу; пробірки ставлять в диск, який поміщається в кип'ячу водяну баню на 10 хв. Рівень води в бані повинен досягти половини висоти пробірок. При підігріванні молока з хлористим кальцієм білок коагулює (зсідається). Пробірки охолоджують 2–3 хв., змінивши гарячу воду холодною. Потім їх виймають із бані, витирають серветкою та струшують так, щоб конденсат на стінках змішався з сироваткою.

8. Відкривають пробку, відбирають з флакона скляною трубкою (через ватний тампон) сироватку, яка виділилася. Після цього видаляється тампон, наноситься 3–4 краплі сироватки на нижню призму приладу. Нижня призма закривається верхньою, яка прижимається замком.

9. Так само, як при нанесенні молока на призму (пункти 3, 4 та 5), встановлюють освітлювач над отвором верхньої призми і чітку межу між темними і світлими полем зору.

10. За шкалою для білка відраховується показник стрілки (Бс). Призми промивають і насухо витирають серветкою. Між ними кладеться фільтрувальний папір і в такому вигляді зберігається прилад.

11. Визначають масову частку білка в молоці шляхом розрахунку :

Б = Бм - Бс,

де: Б – вміст білка в молоці, (%);

Бм – показник відліку за шкалою при нанесенні на призму молока;

Бс – показник відліку за шкалою при нанесенні на призму сироватки.

Примітка: зняття показника для молока та сироватки повинен проходити за однакових умов і без перерви в часі.

Приклад. Показник відліку за шкалою при дослідженні молока – 11,1, а при дослідженні сироватки – 7,7.

Б= 11,1 – 7,7 = 3,4 %

Фактори, що впливають на точність аналізу.

1. Погано промиті призми, наявність подряпин на вимірювальній призмі, недостатньо освітлення.

2. Неповна коагуляція білків при отриманні сироватки.

3. Нечітке встановлення межі між темним і світлим полем зору.

4. Недотримання однакових умов при дослідженні молока і сироватки.