- •Заняття 1
- •Правила відбору середніх проб молока, їх консервування і підготовка до аналізу (дсту iso 5538 : 2004)
- •Техніка консервування молока
- •Ареометричним методом (дсту 6082 : 2009). Визначення кислотності молока
- •Визначення густини молока. Гост - 3625
- •Визначення кислотності молока титрометричним методом гост 3624
- •Визначення активної кислотності молока гост 26781
- •Визначення масової частки жиру в молоці кислотним методом Гербера (дсту iso 488:2007)
- •Хід визначення
- •Прискорений метод визначення сухої речовини в молоці Хід визначення
- •Визначення масової частки білка
- •Визначення масової частки білку колориметричним методом гост 25179
- •Визначення вмісту загального білка в молоці на аналізаторі ам-2
- •Хід визначення
- •Визначення масової частки білка на приладі ірф-464
- •Хід визначення
- •Виділення з молока казеїну кислотою, альбуміну та глобуліну нагріванням
- •Хід визначення
- •Хід визначення
- •Визначення термостійкості молока за алкогольною пробою (гост 25228-82)
- •Хід визначення
- •Визначення групи чистоти молока за еталоном (дсту 6083:2009)
- •Хід визначення
- •Визначення бактеріального забруднення молока. Редуктазна проба
- •Хід визначення
- •Приготування розчину метиленового синього
- •Проба з резазурином
- •Хід визначення
- •Хід визначення
- •Бродильна проба
- •Хід визначення
- •Контроль натуральності молока
- •Визначення розведення молока водою і знежиреним молоком
- •Визначення вмісту соди аспірином Хід визначення
- •Визначення інгібуючих речовин з резазурином і метиленовим синім
- •Визначення інгібуючих речовин з резазурином
- •Техніка приготування робочої тест-кільтури
- •Хід визначення
- •Хід визначення
- •Визначення кількості соматичних клітин у молоці на віскозиметрі вмлк
- •Хід визначення
- •Контроль пастеризації молока
- •Пероксидазна проба
- •Хід визначення
- •Фосфатазна проба за реакцією з натрієм фенолфталеїнфосфатом
- •Хід визначення
- •Лактоальбумінова проба
- •Хід визначення
Хід визначення
1. У лунку пластини ПМК-1 вносять 1 см3 ретельно перемішаного молока і додають 1 см3 водного розчину препарату «Мастоприм» масовою концентрацією 25 г/дм3.
2. Молоко з препаратом інтенсивно перемішують дерев'яною, пластмасовою або скляною паличкою впродовж 10 с.
3. Одержану суміш при безперервному інтенсивному перемішуванні піднімають з лунки паличкою на 50-70 мм і після цього впродовж 1 хв. оцінюють результати аналізу.
4. Кількість соматичних клітин у досліджуваному молоці встановлюють за консистенцією молока відповідно до вимог, наведених у таблиці 11.
Визначення кількості соматичних клітин у молоці на віскозиметрі вмлк
Кислотність досліджуваного молока повинна бути в межах 16–21 ºТ. Для приготування водного розчину «Мастоприму» 3,5 г препарату вносять в мірну колбу на 100 см3 і доливають до мітки дистильованою водою, підігрітою до 30-35 °С. Розчин використовують впродовж доби за температури зберігання 10-30 °С.
Хід визначення
1. В ємність приладу наливають 5 см3 розчину препарату «Мастоприм» масовою концентрацією 35 г/дм3 і 10 см3 ретельно профільтрованого і перемішаного молока.
2. Суміш перемішують впродовж 30 с, натиснувши кнопку "Пуск".
3. Після перемішування через капіляр відбувається витікання суміші, час якого визначають таймером. За кінцевий результат аналізу беруть середнє арифметичне двох паралельних визначень.
4. Різниця часу витікання суміші молока з водним розчином препарату "Мастоприм" через капіляр у двох паралельних визначеннях не повинна перевищувати: для першої групи – 1 с, другої – 2 с, третьої – 3 с, четвертої – 4 с, п'ятої – 5 с і шостої – 6 с.
Після проведення аналізу прилад 2-3 рази промивають дистильованою водою і 4-5 разів продувають гумовою грушею. Кількість соматичних клітин у досліджуваному молоці визначається за часом витікання суміші (табл. 12).
Контроль пастеризації молока
На фермах, які реалізовують молоко прямо у споживчу мережу, обов'язково потрібно проводити теплове оброблення молока – пастеризацію. Звідси виникає необхідність контролю, яка ґрунтується на визначенні у молоці ферментів фосфатази та пероксидази.
Ефективність теплового оброблення молока визначають виявленням у молоці ферментів пероксидази і фосфатази, які інактивуються за температури пастеризації не нижче 80 ºС з витримуванням 20 – 30 с за температури не нижче 63 ºС з витримуванням 30 хв.
Пероксидазна проба
За нагрівання молока не нижче 75 °С впродовж 10 хв. і більше пероксидаза руйнується. Цією пробою користуються для перевірки ефективності високотемпературної пастеризації. Пероксидаза, яка є в сирому молоці в присутності крохмалистого йодиду калію розкладає Н2О2, виділяючи крохмаль та йод. Вільний йод з крохмалем дає синій колір. У молоці, яке нагріте до 80 °С цього кольору не буде. Схема реакції із наявністю пероксидази:
молоко + 2КІ + Н2О2 + крохмаль = 2КОН + I2 + крохмаль
Проба на пероксидазу дає можливість визначити не тільки недостатній температурний режим, але й домішки сирого молока. Пероксидаза може бути виявлена у пастеризованому молоці впродовж 6-8 годин. Це можливе у молоці корів, хворих на мастит (кількість лейкоцитів значно підвищена). Накопичення ферменту відбувається за рахунок звільнення його з лейкоцитів молока, які в процесі нагрівання захищають фермент від температурного впливу.
