- •Заняття 1
- •Правила відбору середніх проб молока, їх консервування і підготовка до аналізу (дсту iso 5538 : 2004)
- •Техніка консервування молока
- •Ареометричним методом (дсту 6082 : 2009). Визначення кислотності молока
- •Визначення густини молока. Гост - 3625
- •Визначення кислотності молока титрометричним методом гост 3624
- •Визначення активної кислотності молока гост 26781
- •Визначення масової частки жиру в молоці кислотним методом Гербера (дсту iso 488:2007)
- •Хід визначення
- •Прискорений метод визначення сухої речовини в молоці Хід визначення
- •Визначення масової частки білка
- •Визначення масової частки білку колориметричним методом гост 25179
- •Визначення вмісту загального білка в молоці на аналізаторі ам-2
- •Хід визначення
- •Визначення масової частки білка на приладі ірф-464
- •Хід визначення
- •Виділення з молока казеїну кислотою, альбуміну та глобуліну нагріванням
- •Хід визначення
- •Хід визначення
- •Визначення термостійкості молока за алкогольною пробою (гост 25228-82)
- •Хід визначення
- •Визначення групи чистоти молока за еталоном (дсту 6083:2009)
- •Хід визначення
- •Визначення бактеріального забруднення молока. Редуктазна проба
- •Хід визначення
- •Приготування розчину метиленового синього
- •Проба з резазурином
- •Хід визначення
- •Хід визначення
- •Бродильна проба
- •Хід визначення
- •Контроль натуральності молока
- •Визначення розведення молока водою і знежиреним молоком
- •Визначення вмісту соди аспірином Хід визначення
- •Визначення інгібуючих речовин з резазурином і метиленовим синім
- •Визначення інгібуючих речовин з резазурином
- •Техніка приготування робочої тест-кільтури
- •Хід визначення
- •Хід визначення
- •Визначення кількості соматичних клітин у молоці на віскозиметрі вмлк
- •Хід визначення
- •Контроль пастеризації молока
- •Пероксидазна проба
- •Хід визначення
- •Фосфатазна проба за реакцією з натрієм фенолфталеїнфосфатом
- •Хід визначення
- •Лактоальбумінова проба
- •Хід визначення
Техніка приготування робочої тест-кільтури
У пробірку з 10 см3 стерильного знежиреного молока вносять 1 петлю колекційної культури Streptococus thermopiles або у пляшечку до 100 см3 стерильного знежиреного молока вносять 1 см3 тієї ж культури і витримують у термостаті впродовж 16-18 годин за температури 42-43 °С.
Для проведення аналізу використовують 1-2-добову культуру за умови зберігання її в холодильнику за температури 6-8 °С. Напередодні використання робочу культуру перемішують інтенсивним струшуванням.
Посуд, який використовують для приготування i внесення тест-культури, стерилізують. Новий посуд кип'ятять у підкисленій воді впродовж 15 хв. Гумові корки стерилізують в автоклаві при 0,1МПа впродовж 20 хв.
Хід визначення
1. У чисті пробірки наливають по 10 см3 досліджуваного молока, закривають стерильними гумовими корками. Решту проби зберігають до кінця аналізу в холодильнику за температури 6–8 °С.
2. Одночасно проводять контрольний аналіз. Для цього в пробірку наливають 10 см3 відновленого препарату для контролю визначення інгібуючих речовин у молоці, одержаного шляхом розчинення сухого препарату у флаконі 10 см3 дистильованої води за температури 50±10 °С.
3. Пробірки з досліджуваним молоком та контрольною пробою нагрівають на водяній бані до 85-90 °С і витримують 10 хв., потім охолоджують до 43-45 °С.
4. Після цього в пробірки стерильною піпеткою вносять 0,3 см3 робочої тест-культури. Вміст пробірки перемішують триразовим перевертанням i витримують впродовж 2 годин у редуктазнику або водяній бані за температури 42-43 °С.
5. У пробірки з досліджуваним молоком i контрольною пробою вносять по 1 см3 0,05 %-ного розчину резазурину з температурою 18-20 °С. Вміст пробірок перемішують дворазовим перевертанням. Пробірки витримують у редуктазнику або водяній бані впродовж 15 хв за температури 42–43 °С.
За відсутності у досліджуваному молоці інгібуючих речовин воно буде мати рожевий або білий колір. За наявності в молоці інгібуючих речовин воно буде синьо-стального, синьо-фіолетового або фіолетового кольору.
Методи визначення домішок анормального молока в збірному
Збірне молоко, одержане від здорових корів, містить в 1 см3 до 500 тис. соматичних клітин, а молоко з домішками анормального молока – понад 500 тис. соматичних клітин.
Анормальним вважається молоко з домішками молозива та молока, одержаного від корів в останній тиждень лактації, з субклінічною формою маститу або іншими патологічними змінами стану організму тварин, за яких збільшується кількість соматичних клітин у молоці.
Мастит – це запалення молочної залози, що виникає при дії хвороботворних факторів і характеризується патологічними змінами в тканинах і секреті молочної залози.
Захворювання корів маститами завдає значних економічних збитків. У корови після захворювання на мастит зменшується молочна продуктивність на 10–15 % від річного надою. У наступну лактацію надій не відновлюється майже у половини корів через структурні і функціональні зміни тканини молочної залози. До 30 % корів відбраковують внаслідок атрофії чверті вимені. Передчасне відбракування корів значно скорочує строк їх продуктивного використання і призводить до недоотримання великої кількості молока і телят. На лікування маститів витрачаються значні кошти. Маститне молоко не придатне для виробництва молочних продуктів, особливо твердих сирів.
Боротьба з маститом корів є однією з актуальних проблем і найперспективнішим шляхом скорочення втрат молочної продукції і витрат на лікування тварин за сучасного ведення молочного скотарства.
Визначення кількості соматичних клітин у молоці візуальним способом
Метод ґрунтується на взаємодії препарату «Мастоприм» з соматичними клітинами, в результаті якої змінюється консистенція молока.
Для приготування водного розчину препарату «Мастоприм» беруть 2,5 г препарату, вносять у мірну колбу або циліндр на 100 см3 і доливають до мітки дистильованою водою за температури 30-35 °С. Розчин перед використанням перемішують до рівномірного розподілу осаду. Розчин використовують впродовж доби за температури зберігання 10–30 °С.
