Тема 2. Діагностика конкурентоспроможності підприємства

Питання, що розглядаються:

Поняття та показники конкурентоспроможності підприємства. Поняття конкурентних переваг підприємства. Методи діагностування конкурентоспроможності підприємства. Оцінка конкурентоспроможності підприємства за методами: матриці конкурентного профілю, SWOT-аналізу, Мак-Кінсі.

Конкурентоспроможність підприємства – характеристика, яка відображає відмінність розвитку підприємства від конкурентів як за ступенем задоволення своєю продукцією конкретної суспільної потреби, так і за ефективністю діяльності.

Показники конкурентоспроможності підприємства можна об’єднати в групи:

• ринкові показники (частка збуту продукції на внутрішньому ринку, на галузевих сегментах ринку, у експорті країни, на цільових зовнішніх ринках);

• показники маркетингової діяльності підприємства (захищеність продукції патентами, рівень якості післяпродажного сервісу, величина витрат на рекламу, цінова політика);

• показники виробничої діяльності підприємства (обсяги та динаміка обсягів виробництва продукції, розміри поточних та інвестиційних витрат, показники ефективності використання матеріальних ресурсів);

• показники інноваційної діяльності підприємства (ступінь оновлення продукції, технології, ступінь використання інформаційних технологій);

• фінансові показники підприємства (ліквідність, платоспроможність, прибутковість);

• інші показники (коефіцієнт плинності кадрів тощо).

При визначенні конкурентоспроможності підприємства головним питанням є встановлення характеру переваги підприємства порівняно з конкурентами та її оцінка. Конкурентні переваги – випередження конкурентів за рахунок ринкових факторів успіху та/або ключових компетенцій.

Ринкові фактори успіху мають ринкове походження і безпосередньо сприймаються споживачем (якість продукції, гарантійне обслуговування, додаткові послуги, ціна).

Ключові компетенції – сукупність навиків і технологій, яка базується на явних і прихованих знаннях, забезпечує формування цінностей у системі споживача, є оригінальною по відношенню до конкурентів і відкриває доступ до нових ринків.

Існує два типи конкурентних переваг: зовнішня (базується на відмінних якостях товару, що утворюють цінність для покупця) та внутрішня (базується на перевазі підприємства щодо витрат виробництва, які менш ніж у конкурентів).

На практиці використовуються різні методи оцінки й аналізу конкурентного положення підприємства. У кожному окремому випадку необхідний диференційований підхід, аналіз специфіки галузі й цільового споживача. Найбільш застосовувані у практичній діяльності методи діагностування конкурентоспроможності підприємства залежно від показників, які використовуються можна поділити на три групи:

1. методи, що характеризують фінансово-економічну діяльність підприємства (методи фінансового аналізу);

2. методи, що характеризують рівень менеджменту підприємства (метод експертного оцінювання, SWOT-аналіз, метод картування стратегічних груп, метод LOTS тощо);

3. методи, що характеризують ринкові позиції підприємств (метод “Мак-Кінсі”, модель М.Портера, модель Бостонської консультаційної групи, метод РІМS тощо);

Питання до самоконтролю знань.

1. Поняття та показники конкурентоспроможності підприємства.

1. Поняття конкурентних переваг підприємства.

2. Фактори, що визначають рівень конкурентних переваг підприємства.

3. Еволюція теоретичних поглядів на економічну природу конкурентоспроможності.

4. Методи діагностування конкурентоспроможності підприємства, їх переваги та недоліки.

5. Сутність SWOT- аналізу підприємства.

6. Сутність методу Мак-Кінсі.

7. Сутність методу побудови матриці конкурентного профілю.

Літературні джерела: [1, с. 44-61; 2, с. 66-102; 3, с.28-36].