Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мет-рек-ЕПc-з-2016.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3.23 Mб
Скачать

2.4. Основні етапи виконання курсової роботи

Економічна діагностика дозволяє оперативно оцінити стан підприємства через основні індикатори, які можна отримати з фінансової та статистичної звітності об’єкта дослідження.

В Розділі 1 “Діагностика ринкових позицій підприємства” необхідно: представити характеристику об’єкта дослідження; охарактеризувати ринкову діяльність підприємства, оцінивши його конкурентні переваги.

Характеристика об’єкта дослідження повинна містити наступну інформацію:

1) загальна характеристика підприємства (організаційно-правова форма; види діяльності; дата заснування; основні види продукції; основні постачальники та споживачі);

2) схема організаційної структури управління із зазначенням повноважень (функцій) керівників.

Характеристика ринкової діяльності підприємства повинна включати результати діагностики конкурентоспроможності підприємства та його продукції.

За даними бухгалтерської звітності конкурентоспроможність продукції підприємства можна охарактеризувати за допомогою непрямих показників:

        1. Динаміка показників, які характеризують реалізацію продукції. Якщо темп приросту виручки від реалізації продукції перевищує темп інфляції, тобто існує реальне зростання збуту продукції, це свідчить про наявність платоспроможного попиту і, відповідно, про конкурентоспроможність продукції. Порівнюючи темп зростання обсягу реалізації продукції з темпом зростання ємкості ринку продукції можна отримати більш точні висновки про конкурентоспроможність продукції. Якщо темп зростання збуту підприємства перевищує темп зростання ємкості ринку, то ринкова частка підприємства зростає, відповідно, конкурентоспроможність її продукції вище за середню ринкову.

        2. Змінення рентабельності продажів. Як відомо, конкурентоспроможність продукції визначається трьома основними факторами: якістю, ціною та сервісом. Одночасне зростання і рентабельності продажів і обсягів реалізації свідчить про те, що основними факторами конкурентоспроможності є якість та сервіс (або монополізм продавця). Якщо при зростанні обсягів реалізації, рентабельність продажів знижується, це свідчить про те, що підприємство стимулює збут ціновою політикою, тобто основний фактор конкурентоспроможності – ціна. Одночасне зниження і обсягів збуту і рентабельності продажів свідчить про зниження конкурентоспроможності продукції.

        3. Динаміка маркетингових витрат. Співвідношення цих витрат з виручкою повинно відповідати середньоринковому значенню, небажаним є також зниження їх розмірів.

        4. Оборотність дебіторської заборгованості. Зростання тривалості обороту дебіторської заборгованості споживачів може свідчити про погіршення стану підприємства на ринку і про реалізацію продукції менш платоспроможним клієнтам. Проте зростання обсягів дебіторської заборгованості може бути наслідком збутової політики підприємства, спрямованої на розширення ринку збуту через надання комерційного кредиту.

        5. Умови розрахунків з контрагентами. Наявність отриманих авансів, як правило, свідчить про стійкий стан підприємства на ринку, його можливість вимагати передоплату у клієнтів. В той же час наявність виданих авансів негативно характеризує стан підприємства на ринку сировини.

Показники конкурентоспроможності продукції представлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Показники конкурентоспроможності продукції

Показник

Періоди

Відхилення

20_N1

20_N2

абсолютне

відносне, %

Виручка від реалізації продукції, тис.грн.

Рентабельність продажу, %

Питома вага витрат на реалізацію продукції в виручці, тис.грн.

Тривалість дебіторської заборгованості, дні

Аванси видані

Аванси отримані

Для підсумкової оцінки ринкового стану підприємства можна використати порівняльний аналіз, який має кількісний характер і SWOT-аналіз, який дозволяє надати якісні характеристики ринковому стану підприємства.

Мета порівняльного аналізу – співставити важливі економічні показники діяльності підприємства з їх оптимальним рівнем (галузевими значеннями показників) і на цій основі визначити основні переваги та проблеми діяльності підприємства. Показники, які беруться для оцінки, можуть характеризувати різні аспекти діяльності підприємства: фінансовий, виробничий, маркетинговий.

В курсовій роботі для проведення порівняльного аналізу потрібно використати метод побудови матриці конкурентного профілю.

Вихідну інформацію про різні аспекти діяльності автотранспортних підприємств, які обрані для дослідження в якості конкурентів доцільно представити у вигляді таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Інформація про господарську діяльність автотранспортних підприємств

Показники

Підприємства

Підприємство, що оцінюється

Конкурент

АТП-№___

Конкурент

АТП-№___

Виручка від реалізації, тис.грн

Чистий прибуток, тис.грн

Власний капітал, тис.грн.

Вартість основних засобів, тис.грн.

Сума зносу основних засобів, тис.грн.

Середньорічна вартість активів, тис.грн.

Середньооблікова чисельність персоналу

Кількість працівників, що постійно перебувають у штаті

Термін виконання замовлення

Надійність перевезень

Реклама

Оцінка конкурентоспроможності підприємства за побудови матриці конкурентного профілю передбачає дотримання певної послідовності розрахунків.

1. Розрахувати і-ті показники (i= ), що характеризують окремі аспекти діяльності j-го підприємства (j= ).

1) виробничу діяльність описують наступні показники:

  • фондовіддача, що розраховується як відношення виручки від реалізації послуг до вартості основних засобів;

  • коефіцієнт придатності основних засобів, який визначається відношенням різниці між первісною вартістю і сумою зносу до їх первісної вартості;

2) фінансову діяльність можна охарактеризувати за наступними показниками:

  • рентабельність власного капіталу – відношення чистого прибутку до суми власних коштів;

  • коефіцієнт автономії – відношення суми власних коштів до величини активів у цілому;

3) кадровий потенціал може бути описаний наступними показниками:

  • продуктивність праці – відношення виручки від реалізації до середньооблікової чисельності працівників;

  • коефіцієнта сталості кадрового складу – відношення кількості працівників, що постійно перебувають у штаті підприємства, до середньооблікової чисельності працівників;

4) маркетингову діяльність, виходячи з наявної інформації, будуть описувати характеристики, які оцінені в балах за результатами експертних опитувань: надійність перевезень, термін виконання замовлення, реклама.

Для оцінки в балах кожної характеристики підприємства скористалися наступним способом:

Якщо досягнення за характеристикою: Бали

Дуже незначні 1

Незначні 2

Значні 3

Дуже значні 4

2. Розраховані показники (Кіj) по кожному підприємству заносяться до табл.2.3.

Таблиця 2.3

Матриця оцінки конкурентоспроможності підприємства

Назва

показників

Квагі

Кмахj

Підприємство, що оцінюється

Конкурент

АТП-№___

Конкурент

АТП-№___

Значення показника

Кіj

Рейтинг Біj

Оціночне значення ОЗіj

Значення показника Кіj

Рейтинг Біj

Оціночне значення ОЗіj

Значення показника Кіj

Рейтинг Біj

Оціночне значення ОЗіj

Фондовіддача основних фондів

Коефіцієнт придатності основних фондів

Рентабельність власного капіталу

Коефіцієнт автономії

Продуктивність праці

Рівень сталості кадрів

Термін виконання замовлення

-

-

-

Надійність перевезень

-

-

-

Реклама

-

-

-

Підсумкове значення

-

-

-

-

-

-

-

-

Коефіцієнт конкурентоспроможності

-

-

3. Виділити найкращі значення за кожним і-м показником для групи підприємств (Kmaxj), присвоїти максимальний бал (наприклад - Бmaxі=4).

4. Розрахунок балів, отриманих за іншими показниками групи підприємств здійснюється за формулою:

,

де Бmaxi – максимально встановлений бал оцінювання окремого показника;

- коефіцієнт стандартизації показника відносно відповідного показника еталонного підприємства, який розраховується за формулою:

5. Визначення оціночних значень для кожного показника як добуток балів на коефіцієнт вагомості кожного аспекту діяльності підприємства (Квагі):

Ступінь впливу аспектів діяльності підприємств на рівень їхньої конкурентоспроможності (Квагі) визначається експертним шляхом і в курсовій роботі може мати наступні значення: маркетингова діяльність - 0,2; виробнича діяльність – 0,4; фінансова діяльність – 0,3; кадровий потенціал – 0,1.

6. Визначення суми оціночних значень для кожного підприємства:

7. Розраховується коефіцієнт конкурентоспроможності (КС), який дорівнюватиме одиниці для того підприємства, яке має найбільшу суму оціночних значень. Для інших підприємств він розраховується як відношення суми оціночних значень до максимального рівня суми оціночних значень підприємства-лідера.

8. Аналіз рівня конкурентоспроможності підприємств. Підприємство з коефіцієнтом конкурентоспроможності (КС):

=1 лідер

0,9-1 ринковий послідовник

0,5-0,9 ринковий претендент

<0,5 ринковий новачок

Зробити висновки щодо конкурентних переваг підприємства.

Більш детальні якісні висновки про ринковий стан дозволяє зробити SWOT-аналіз. Маючи загальне уявлення про його сутність з інших дисциплін фахового спрямування, необхідно навчитись чітко виявляти і вміти структурувати параметри, за якими здійснюється аналіз, а саме: сильні і слабкі сторони підприємства, потенційні можливості та загрози.

З метою виявлення сильних і слабких сторін діяльності підприємства доцільно проаналізувати функціональні аспекти діяльності підприємства, представлені на рис.1.

Функціональні аспекти діяльності

Сильні сторони

Слабкі сторони

Низький рівень собівартості продукції

Висока якість продукції

Висока фондовіддача

Впровадження інновацій у ви­робничий процес

Сучасне високопродуктивне обладнання

Застаріле обладнання

Високий рівень витрат

Високий рівень енергомісткості технологій порівняно з кон­курентами

Низький рівень завантаження виробничих потужностей

Кадрова

Висока кваліфікація та компетентність персоналу

Здатність працівників до генерування ідей (творча активність)

Позитивна ділова репутація

Неефективна система мотивації та стимулювання праці

Високий рівень плинності кадрів

Маркетингова

Висока частка ринку

Ефективна реклама та стимулювання збуту

Високий рівень лояльності споживачів до продукції

Високий рівень диференціації продукції

Недостатній рівень асортименту продукції

Зменшення ринкової частки

Скорочення кількості споживачів

Фінансова

Доступність позикових коштів

Висока ділова активність

Висока ліквідність активів

Стійке фінансове становище

Високий рівень рентабельності капіталу

Недостатність фінансових ресурсів

Нестійке фінансове становище

Високий рівень залежності від кредиторів

Низька рентабельність

Організаційні можливості

Кваліфікований менеджмент

Ефективна організаційна структура

Низька кваліфікація менеджерів

Низька швидкість проходження керуючих впливів

Рис.1. Сильні і слабкі сторони за аспектами діяльності підприємств.

В процесі виявлення можливостей та загроз, пов’язаних з можливим розвитком підприємства, потрібно враховувати наступні аспекти (рис.2).

Фактори зовнішнього середовища

Можливості

Загрози

Економічні

Зростання ВВП

Активізація інвестиційних процесів

Стабільність валютних курсів

Економічна криза в країні

Високий рівень інфляції

Високий рівень процентних ставок

Високий рівень податків

Політичні та правові

Політична стабільність

Досконалість законодавчих актів

Стабільність законодавства

Високий тиск політичних сил на еконо­міку

Мінливість законодавства

Суперечність законодавства

Соціально-культурні

Зростання грошових доходів та за­ощаджень населення

Підвищення культурного рівня

Зменшення реальних доходів населення

Погіршення демографічної ситуації

Науково-технічні

Швидкий розвиток інформаційних технологій

Поліпшення інноваційного клімату

Низький рівень витрат на наукові дослі­дження

Низька якість інформаційних ресурсів

Рис.2. Можливості та загрози діяльності підприємств.

В Розділі 2 «Діагностика виробничого потенціалу підприємства» необхідно надати оцінку технічній, матеріальній та кадровій складовим виробничого потенціалу підприємства.

Основними напрямками діагностики виробничого потенціалу підприємства є оцінка поточного стану, руху та ефективності використання складових виробничого потенціалу підприємства.

Оцінка технічної складової виробничого потенціалу підприємства включає такі дослідження: аналіз наявності та динамічних змін основних засобів; аналіз структури основних засобів; аналіз технічного стану, руху та ефективності використання основних засобів.

Для аналізу складу та структури основних засобів підприємства необхідно побудувати таблицю 2.4.

Таблиця 2.4

Наявність, динаміка та структура основних засобів підприємства

Групи основних засобів

20_N1

20_N2

20_N3

Відхилення

Сума,

тис.грн.

ПВ,%

Сума,

тис. грн.

ПВ,%

Сума,

тис. грн.

ПВ,%

абс

Тпр, %

Будинки споруди та передавальні пристрої

Машини та обладнання

Транспортні засоби

Інструменти, прилади, інвентар (меблі)

Багаторічні насадження

Бібліотечні фонди

Малоцінні необоротні матеріальні активи

Разом

100

100

100

Технічний стан основних виробничих засобів характеризується коефіцієнтом зносу (Кзн) та коефіцієнтом придатності (Кпр):

; Кпр= 1-Кзн,

де Сзн – сума зносу основних засобів,

Спкр – первісна вартість основних засобів на кінець року.

Рух основних засобів характеризують коефіцієнти вибуття (Квиб) та (Кон) оновлення:

; ,

де Свиб – первісна вартість основних засобів, які вибули протягом періоду,

Свв – первісна вартість основних засобів, які введені протягом періоду,

Сппр – первісна вартість основних засобів на початок року.

Ефективність використання основних засобів характеризується фондовіддачею (Фв), фондоозброєністю (Фо) та рентабельністю основних засобів (Rоз):

; ; ,

де В – виручка від реалізації продукції (робіт, послуг), тис.грн.

– середньорічна вартість основних засобів: ,

Скр – залишкова вартість основних засобів на кінець року,

Спр – залишкова вартість основних засобів на початок року,

– середньооблікова чисельність персоналу підприємства,

П – прибуток (збиток) від звичайної діяльності.

Розраховані показники необхідно звести до таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

До характеристики технічної складової виробничого потенціалу підприємства

Показник

Умовні позначення

Роки

Відхилення

20_N1

20_N2

20_N3

∆абс

Тр, %

Коефіцієнт зносу

Кзн

Коефіцієнт придатності

Кпр

Коефіцієнт оновлення

Кон

Коефіцієнт вибуття

Квиб

Фондоозброєність

Фо

Рентабельність

Rоз

Фондовіддача

Фв

Діагностика матеріальної складової виробничого потенціалу підприємства включає дослідження наявності, структури і ефективності використання оборотних виробничих засобів (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

До характеристики ефективності використання

матеріальної складової виробничого потенціалу підприємства

Показник

Умовні позначення

Роки

Відхилення

20_N1

20_N2

20_N3

∆абс

Тр, %

Коефіцієнт обороту виробничих запасів

Квз

Тривалість обороту запасів, дні

Твз

Матеріаловіддача продукції

Мв

Частка матеріальних витрат у собівартості продукції, %

ПВм

Ефективність використання матеріальних ресурсів характеризується коефіцієнтом обороту виробничих запасів (Квз), тривалістю обороту виробничих запасів (Твз), матеріаловіддачею (МВ), часткою матеріальних витрат у собівартості продукції (ПВм):

; ; ; ,

де С – собівартість реалізованої продукції,

- середній розмір виробничих запасів підприємства,

См – сума матеріальних витрат на виробництво продукції.

Діагностика кадрової складової виробничого потенціалу підприємства включає дослідження наявності, структури, руху та ефективності використання персоналу підприємства (табл. 2.7).

Рух персоналу підприємства характеризується коефіцієнтом обороту з прийому персоналу ( ), коефіцієнтом обороту з вибуття персоналу( ), коефіцієнтом стабільності персоналу (Кст):

; ; ,

де Чпр – чисельність працівників, прийнятих на роботу протягом періоду,

Чвиб – чисельність працівників, звільнених з роботи протягом періоду,

Чст – чисельність працівників, які працювали на підприємстві весь період.

Ефективність використання кадрової складової виробничого потенціалу підприємства можна охарактеризувати такими показниками, як виробіток (ПП), середньорічна (середньомісячна) оплата праці ( ), коефіцієнт випередження зростання продуктивності праці над заробітною платою (Квип):

; ; ,

де ФОП – фонд оплати праці,

Іпп – індекс зростання продуктивності праці,

Ізп – індекс зростання середньорічної заробітної плати працівників.

Таблиця 2.7

До характеристики використання

кадрової складової виробничого потенціалу підприємства

Показники

Умовні позначення

Роки

Відхилення

20_N1

20_N2

20_N3

∆абс

Тр

Коефіцієнт обороту персоналу з прийому

Ко.пр.

Коефіцієнт обороту персоналу з вибуття

Ко.виб.

Продуктивність праці

ПП

Середня заробітна плата

ЗП

Коефіцієнт випередження зростання продуктивності праці над зростанням оплати праці

Квип

Діагностика виробничого потенціалу підприємства передбачає дослідження впливу ефективності використання ресурсів на обсяги виробництва і реалізації продукції. При діагностиці впливу ефективності використання ресурсів на обсяги виробництва і реалізації продукції прийнято виокремлювати дві групи факторів: перша група пов’язана з екстенсивним використанням ресурсів, друга – з інтенсивним.

Екстенсивність використання ресурсів характеризується розміром використаних ресурсів, який може відображати показник середньооблікової чисельності персоналу, вартість використаних матеріальних ресурсів, середньорічна вартість основних виробничих засобів. Інтенсивність використання ресурсів відображається відповідними якісними показниками: продуктивністю праці, матеріаловіддачею, фондовіддачею.

При діагностиці важливо встановити, вплив якої з двох груп факторів переважає в змінах обсягів виробництва.

Етапи діагностики впливу ефективності використання ресурсів на обсяги виробництва і реалізації продукції:

  1. порівняти темпи росту ресурсів і виручки. Інтенсивність (ефективність) використання ресурсів підвищилась, якщо індекс росту виручки вище за індекс росту розмірів ресурсів.

  2. розрахувати вплив на зміну виручки від реалізації продукції екстенсивності та інтенсивності використання ресурсів. На підприємстві, яке працює ефективно повинні переважати інтенсивні фактори використання виробничих ресурсів.

Послідовність розрахунку впливу факторів на зміну виручки:

  • вплив на виручку зміни середнього розміру використаних ресурсів:

ΔВС)=(С100

  • вплив на виручку змін коефіцієнта використання ресурсів:

ΔВК)110)

де С1, С0 - середній розмір використаних ресурсів відповідно за звітний та базовий періоди,

К1, К0 – коефіцієнт ефективності використання конкретного ресурсу відповідно за звітний та базовий періоди.

Виконання перевірки: ΔВ= В10=ΔВС)+ ΔВК)

де виручка в звітному періоді: В1= С11;

виручка в базовому періоді: В0= С00

  1. визначити частку впливу екстенсивних та інтенсивних факторів в загальному розмірі змінення виручки від реалізації продукції.

Вплив кількісного фактору визначається за формулою:

ПВ(ΔС )= ΔВС)/ ΔВ *100%

Вплив якісного фактору визначається за формулою:

ПВ(ΔК )= ΔВК)/ ΔВ *100%

Аналіз впливу ефективності використання ресурсів на обсяг виручки необхідно провести за табл. 2.8.

Таблиця 2.8

Розрахунок впливу факторів на обсяг виручки підприємства

Показники

Умовні позначення

За базовий

період

20_N1

За звітний

період

20_N3

Відхилення

(+/-)

Індекс росту

Темп приросту, %

Виручка, тис. грн.

В

Середньооблікова чисельність персоналу, осіб

ЧОБЛ

Продуктивність праці, грн.

ПП

Середньорічна вартість основних виробничих засобів, тис. грн..

Совз

Фондовіддача

ФВ

Вартість використання матеріальних ресурсів, тис. грн.

Sм

Матеріаловіддача

МВ

В Розділі 3 «Фінансова діагностика стану підприємства» необхідно оцінити поточний фінансовий стан підприємства та динаміку його розвитку. Для цього слід провести: експрес-аналіз балансу та звіту про фінансові результати підприємства, діагностику ліквідності та фінансової стійкості, діагностику ділової активності та рентабельності, діагностику імовірності банкрутства.

Виконання загальної діагностики фінансового стану на основі експрес-аналізу балансу та звіту про фінансові результати передбачає: проведення вертикального та горизонтального аналізу балансу, оцінку динаміки загальних показників діяльності підприємства, виявлення проблемних статей звітності підприємства.

Сутність горизонтального аналізу полягає в дослідженні динаміки статей та їх груп в активі та пасиві балансу. При цьому здійснюється постатейне співставлення звітів, визначається абсолютне і відносне відхилення статей.

Вертикальний аналіз полягає в дослідженні структури балансу, тобто визначенні питомої ваги статті балансу в підсумку.

При проведенні горизонтального та вертикального аналізу звітності використовуються показники: індекс росту (темп росту) та темп приросту.

Індекс росту (ІР ) - показує, в скільки разів змінилось значення показника, що аналізується, в порівнянні з базовим або попереднім і розраховується за формулою:

ІР = ,

де: Yi – значення показника, що аналізується;

Yo – значення показника, прийнятого за базовий.

Темп приросту (ТПР ) показує, на скільки змінилось значення показника, що аналізується в порівнянні з базовим:

ТПР = ІР – 100%,

Для проведення вертикального і горизонтального аналізів необхідно побудувати аналітичний баланс (табл.2.9).

Таблиця 2.9

Аналітичний баланс підприємства

Показник

На початок року

На кінець року

Відхилення

сума, тис.грн.

питома вага, %

сума, тис.грн.

питома вага, %

абсолютне

відносне, %

за питомою вагою, %

АКТИВ

І. Необоротні активи

ІІ. Оборотні активи

III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття

Баланс

ПАСИВ

І. Власний капітал

II. Довгострокові зобов'язання і забезпечення

IІІ. Поточні зобов'язання і забезпечення

ІV. Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття

Баланс

Основою інтерпретації основних загальних показників діяльності підприємства є «золоте правило економіки», яке базується на співставленні їх темпових значень. Відповідно до «золотого правила економіки» найбільш бажане співвідношення між темповими значеннями основних загальних показників діяльності підприємства наступне:

  • темпи приросту валюти балансу повинні перевищувати темп інфляції (свідчить про наявність реального зростання майна підприємства);

  • темп приросту виручки повинен перевищувати темп приросту валюти балансу (активи використовуються ефективно);

  • темп приросту прибутку повинен перевищувати темп приросту виручки (зростання виручки випереджає зростання витрат).

Оцінка динаміки загальних показників діяльності підприємства повинна виконуватись за таблицею 2.10.

Таблиця 2.10

Динамічність показників підприємства

Показник

Роки

20_N1

20_N2

20_N3

Темп росту валюти балансу

Темп росту виручки

Темп росту чистого прибутку

Додатково: темп інфляції

Виявлення проблемних статей звітності підприємства передбачає порівняння статей звітності поточного і минулого періодів і оцінку динаміки проблемних статей двох видів:

  1. збитки, прострочені кредити і кредиторська заборгованість (які свідчать про незадовільну роботу підприємства і, як результат цього, незадовільний фінансовий стан);

  2. прострочена дебіторська заборгованість; штрафи і пеня; від’ємний грошовий потік; (які свідчать про певні недоліки в роботі підприємства, які у випадку їх регулярного повторення можуть суттєво відобразитись на фінансовому стані підприємства).

Діагностики ліквідності підприємства передбачає виконання:

  • аналізу ліквідності балансу;

  • розрахунку та аналізу основних коефіцієнтів ліквідності.

Аналіз ліквідності балансу передбачає групування всіх активів підприємства в залежності від ступеня ліквідності на:

  • високоліквідні активи (А1) – кошти і короткострокові фінансові вкладення;

  • активи, що швидко реалізуються (А2) – дебіторська заборгованість до 1 року;

  • активи, що повільно реалізуються (А3) – стаття розділу 2 «Запаси», стаття «Довгострокові фінансові вкладення», стаття «Розрахунки з учасниками» розділ 1 активу, дебіторська заборгованість більш 1 року;

  • активи, що важко реалізуються (А4) – статті розділу 1 активу балансу, за винятком статей, що ввійшли в попередню групу та витрати майбутніх періодів.

В пасиві балансу за ступенем зростання термінів погашення зобов'язань групуються:

  • найбільш термінові зобов'язання – кредиторська заборгованість (П1);

  • короткострокові пасиви – короткострокові кредити і позикові засоби, що підлягають погашенню до 1 року (П2);

  • довгострокові пасиви - довгострокові кредити і позикові засоби (забезпечення наступних витрат і платежів, доходи майбутніх періодів) (П3);

  • постійні пасиви - статті розділу 1 пасиву балансу (П4).

Для визначення ліквідності балансу варто зіставити підсумки приведених груп активу і пасиву (табл.2.11). Баланс вважається ліквідним, якщо має місце таке співвідношення:

  • А1 ≥ П1, А2 ≥ П2, А3 ≥ П3, А4 ≤ П4

Таблиця 2.11

До аналізу ліквідності балансу

Ранжування активів балансу

Значення показників, тис.грн.

Ранжування пасивів балансу

Значення показників, тис.грн.

Платіжний надлишок(+), нестача(-)

01.01.N1

01.01.N2

01.01.N3

01.01.N1

01.01.N2

01.01.N3

01.01.N1

01.01.N2

01.01.N3

А1

П1

А2

П2

А3

П3

А4

П4

Баланс

Баланс

-

-

-

-

Невиконання першої нерівності спричинене недостатньою кількістю найбільш ліквідних активів для покриття найбільш строкових зобов`язань, що характеризує поточну платоспроможність підприємства як незадовільну. Виконання другої і третьої нерівностей говорить про задовільну перспективну платоспроможність. Четверта нерівність носить “балансуючий” характер і в той же час говорить про те, що у даного підприємства є наявність власних оборотних засобів – мінімальної умови фінансової стійкості.

Вимірниками ступеня ліквідності є коефіцієнти: абсолютної ліквідності (Кал), швидкої ліквідност (Кшл), покриття (Кп):

де ГК – грошові кошти та їх еквіваленти в національній та іноземній валюті, поточні фінансові інвестиції, тис.грн.;

ПЗ – поточні зобов'язання, тис.грн.;

ДЗ – дебіторська заборгованість, тис.грн.;

ВО – векселі одержанні, тис.грн.;

ОА – оборотні активи, тис.грн..

Розраховані коефіцієнти ліквідності необхідно звести до табл.2.12.

Таблиця 2.12

Показники поточної платоспроможності підприємства

Назва показника

Умовне позначення

Нормативне значення

Значення показників

01.01.N1

01.01.N2

01.01.N3

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

КАЛ

0,2-0,35

0,001

0,001

0,008

Коефіцієнт

швидкої ліквідності

КШЛ

0,6-0,8

0,21

0,17

0,16

Коефіцієнт покриття

КПЛ

1-2

0,21

0,20

0,18

Діагностика фінансової стійкості підприємства дозволяє оцінити ступінь незалежності від зовнішніх джерел фінансування майна, тобто стан фінансових ресурсів, який забезпечує платоспроможність підприємства в умовах допустимого рівня ризику. Діагностика виконується за абсолютними та відносними показники фінансової стійкості.

Мінімальна фінансова стійкість характеризується наявністю у підприємства власних оборотних коштів (ВОК): ВОК= ВК+ЗНВП+ДМП-НА,

де ВК – власний капітал, ЗНВП – забезпечення наступних витрат і платежів, ДМП – доходи майбутніх періодів, НА – необоротні активи.

Відносні показники – це фінансові коефіцієнти: автономії (Ка), концентрації позикового капіталу (Кпк), фінансового ризику (Кф), маневреності власного капіталу (Кмвк), забезпечення власними засобами (Квок).

де ВБ – валюта балансу, тис.грн.;

ПК - позиковий капітал (довгострокові та поточні зобов’язання), тис.грн.,

ОА – оборотні активи, тис.грн.

Розраховані показники фінансової стійкості необхідно звести до табл.2.13.

Таблиця 2.13

Показники фінансової стійкості підприємства

Назва показника

Умовне позначення

Нормативне значення

Значення показників

01.01.N1

01.01.N2

01.01.N3

Коефіцієнт автономії

Ка

≥0,5

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу

Кпк

≤0,5

Коефіцієнт фінансового ризику

КФ

<1

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

Кмвк

> 0,1

Коефіцієнт забезпечення власними засобами

Квок

> 0,1

Наявність власного оборотного капіталу, тис.грн.

ВОК

> 0

Діагностика ділової активності дозволяє оцінити швидкість обороту ресурсів підприємства, тобто швидкість їх перетворення в грошову форму, що безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства.

Показниками ділової активності підприємства є: коефіцієнт оборотності активівО), фондовіддача (Фв), коефіцієнт оборотності оборотних активів (Коа), коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Кдз), середня тривалість дебіторської заборгованості (Тдз), коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (Ккз), середня тривалість кредиторської заборгованості (Ткз), коефіцієнт оборотності позикового капіталу (Кпк), коефіцієнт оборотності власного капіталу (Квк):

де – середня вартість активів за звітний період, тис.грн..

– середньорічна вартість оборотних активів, тис.грн.

– середній розмір дебіторської заборгованості, тис.грн..

– середня сума кредиторської заборгованості, тис.грн..

– середня сума власного капіталу, тис.грн.

– середня сума позикового капіталу, тис.грн.

Розраховані показники ділової активності необхідно звести до табл.2.14.

Таблиця 2.14

Показники ділової активності підприємства

Назва коефіцієнта

Умовне позначення

Норматив

Роки

20_N1

20_N2

20_N3

Коефіцієнт оборотності активів

КО

Фондовіддача

Фв

Коефіцієнт оборотності оборотних активів

Коа

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

КДЗ

Середня тривалість дебіторської заборгованості, дні

ТДЗ

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

ККЗ

Середня тривалість кредиторської заборгованості, дні

ТКЗ

Коефіцієнт оборотності власного капіталу

КоВК

Коефіцієнт оборотності позикового капіталу

КопК

Діагностика рентабельності дозволяє отримати інформацію про ефективність діяльності підприємства і потребує дослідження рівня рентабельності продукції (RПР), рентабельності активів (RА), рентабельності власного капіталу (RВК) рентабельності доходів підприємства за видами його діяльності (рентабельності діяльності (Rд)):

де Пв – валовий прибуток (збиток), тис.грн.,

ФР – фінансовий результат від звичайної діяльності, тис.грн.,

С – собівартість реалізованої продукції, тис.грн.

ФРі – фінансовий результат за і-им видом діяльності, тис.грн.;

ЧДі – чистий дохід за і-им видом діяльності, тис.грн..

Розраховані показники рентабельності необхідно звести до табл.2.15.

Таблиця 2.15

Показники рентабельності підприємства

Показник

Умовні позначення

Норматив

Роки

20_N1

20_N2

20_N3

Рентабельність продукції, %

RПР

>0, ↑

Рентабельність активів,%

RА

>0, ↑

Рентабельність власного капіталу,%

RВК

>0, ↑

Рентабельність доходів від:

-основної діяльності, %

RОД

>0, ↑

-операційної діяльності, %

RОП

>0, ↑

-інвестиційної діяльності, %

RІНВ

>0, ↑

-звичайної діяльності, %

RД

>0, ↑

Діагностика імовірності банкрутства. І в зарубіжній, і у вітчизняній практиці існує значна кількість методів визначення імовірності настання банкрутства підприємства. Державний підхід до діагностики банкрутства представлений Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, які затверджені Наказом Міністерства економіки України від 26.10.2010 р. за №1361 [2]. Вітчизняним науковцем Терещенко О.О. було обґрунтовано новий методологічний підхід щодо діагностики банкрутства вітчизняних підприємств, в основу якого покладено мультиваріантний дискримінантний аналіз [59]. Суттєвою перевагою зазначеного підходу є врахування галузевих особливостей об'єктів дослідження при побудові дискримінантних моделей діагностики банкрутства.

Модель О.Терещенка для підприємств транспорту має вид:

Z=0,145Х1+1,481Х2+1,007Х4+0,048Х6+0,146Х10-1,779,

де х1 – коефіцієнт покриття,

х2 – коефіцієнт фінансової незалежності,

х4 – коефіцієнт рентабельності операційного продажу за грошовим потоком (грошовий потік від операційної діяльності / (чиста виручка від реалізації продукції + інші операційні доходи)),

х6 – коефіцієнт оборотності позичкового капіталу ,

х10 – коефіцієнт оборотності оборотних активів.

Якщо значення показника Z для підприємства:

Z < -0,75 – зона фінансової кризи, підприємство фінансово нестійке;

-0,75 ≤Z ≤0,4 – зона додаткового аналізу (однозначних висновків зробити неможливо);

0,4 < Z – зона фінансової стійкості.

Результати економічної діагностики

При підготовці висновків за результатами економічної діагностики необхідно охарактеризувати ефективність діяльності підприємства, а також представити оцінку маркетингової, виробничої та фінансової діяльності підприємства.

Висновок по маркетинговій діяльності повинен базуватися на результатах діагностики ринкового стану підприємства і повинен містити оцінку перспектив підприємства на ринку.

Висновок щодо виробничої діяльності підприємства повинен ґрунтуватися на результатах діагностики виробничого потенціалу і містити оцінку розвитку виробничих можливостей підприємства.

Висновок щодо фінансової діяльності підприємства повинен ґрунтуватися на результатах фінансової діагностики і містити оцінку ефективності діяльності підприємства та його ризикованості.