2. Стратегічні інваріанти у професійній діяльності практичного психолога

Якщо говорити про стратегію як підхід у консультативному процесі, то важливим є не пошук і не застосування відповідної стратегії, а економічне використовування ресурсів: своєчасна відмова від відомої, успішної стратегії в новій ситуації, якщо вона не обіцяє успіху, і осмислення нових ефективних стратегій. Залежно від таких якостей, як невизначеність, орієнтованість на мету і узагальненість виділяють різні стратегії психологічного консультування [127,с.71]. Стратегії психологічного консультування, які характеризують невизначеність класифікуються на евристичні та алгоритмічні: алгоритм - це точне правило, яке при коректному застосуванні веде до вирішення проблеми. Евристичні стратегії, навпаки, призводять до бажаного результату з певною часткою вірогідності, як, наприклад, підхід шляхом спроб і помилок. Стратегія, яка передбачає орієнтованість на ціль, вказує на те, що суб'єктивна оцінка стану вирішення проблеми відбувається спочатку за допомогою орієнтації на віддалення від початкової позиції. Тільки з набуттям досвіду в роботі над проблемами приходить такий спосіб вирішення як віддалення від початкової позиції з орієнтацією не на неї, а на кінцеву позицію, тобто на шлях, який ще потрібно пройти [127,с.74].

Стратегічне планування консультативного процесу можна здійснювати за допомогою моделювання „дерева мети”, суть якого полягає в розподілі психологічних завдань за певними сферами (соціально-психологічною, професійною, сімейною і т. п.). Виходячи з цілей відповідних сфер, розробляються заходи, що забезпечують їх досягнення [137,с.72].

В.О. Моляко зазначає, що у випадку професійної творчої діяльності процес пошуку організується і реалізується шляхом такого регулятора як стратегія, і вся реальна динаміка і структура цього процесу визначається тим, як і яка саме стратегія реалізується суб'єктом, розв'язуючим завдання [160,с.29].

Відповідно до основних напрямків роботи, виділимо стратегії професійної діяльності практичного психолога [56,с. 154-155]:

1. Психопрофілактична стратегія – це стратегія попередження дезадаптацій дітей (дорослих) в освітньому середовищі шляхом просвітницької діяльності, створення сприятливого психологічного клімату, зняття психічних перевантажень.

2. Психодіагностична стратегія – стратегія пошуку психологічної інформації про людину чи групу, «конкретних знань про конкретну людину».

3. Психокорекційна стратегія – стратегія цілеспрямованого впливу на ті чи інші сфери психіки клієнта, зорієнтовані на приведення у відповідність її показників до вікової або іншої норми.

1. Інваріантна стратегія – передбачає структуровану схему роботи, яка центрована на відповідальній позиції психолога, який пропонує клієнту алгоритм виходу із проблемних ситуацій («Роби як я!»).

2. Стратегія партнерства – психолог поділяє відповідальність з клієнтом (Давай зробимо разом!).

3. Варіативна стратегія – психолог пропонує клієнту взяти відповідальність на себе і самому обрати алгоритм психокорекційної допомоги (Вибирай із цих способів сам!).

4. Здійснювати психокорекційну роботу можна за допомогою:

• універсальної стратегії - використання однієї універсальної психотехнології для реалізації колекційного напрямку;

• клієнтцентрованої стратегії – надання психологічної допомоги, орієнтованої на специфічні можливості і, в цілому на унікальність психічного і особистісного розвитку.

Психоконсультативна стратегія – стратегія забезпечення людиною необхідною психічною інформацією і створення умов в результаті спілкування з психологом для подолання життєвих труднощів і продуктивного існування в конкретних обставинах.

1. Психоаналітично орієнтована стратегія консультування – допомога клієнту усвідомити природу і причини внутрішніх конфліктів, посилити його «Я», зробити його більш незалежним від «Зверх-Я», «Воно».

2. Поведінково орієнтована стратегія консультування – переведення психологічної проблеми, що виражається багатозначними словами, в поведінкові акти, які можна об‘єктивно спостерігати, і моделювання бажаної поведінки.

3. Гуманістично-орієнтована стратегія консультування – допомога клієнту здійснити особистісні зміни і підтримати його під час прийняття відповідального рішення.

4. За використанням основних прийомів слухання:

• рефлексивна стратегія – вміння давати зворотній зв᾽язок під час консультування;

• нерефлексивна стратегія – вміння мовчати під час консультативної бесіди.

1. За кількістю клієнтів можна виділити:

• стратегія індивідуальної роботи;

• стратегія групової роботи.

1. За просторовою орієнтацією:

• стратегія контактного консультування;

• стратегія дистантного консультування – психологічна бесіда через телефон, листи, Інтернет.