(Хлопці стають в півколо, один промовляє лічилку).

Пугу! Пугу! Пугу!  Пу-гу! Повернувсь козак із лугу!

А хто буде курінним

Між братами стане в кругу.

(В центр кола виходять курінний).

Учень За славу і за волю

Боролися віками

Хоробрі і відважні,

Що звались козаками!

Учень По світу гучна слава

Про козаків лунала,

Воїнів таких відважних

Ще земля не знала!

Учень В похід ішли сміливо

На бій із ворогами

Відважні і хоробрі,

Що звались козаками!

Учень Життя віддать за волю

Й боротись до загину -

Ось так потрібно, браття,

Любити Україну!

ПРИСЯГА ДРУЖНІХ КОЗАЧАТ Бути чесним і сміливим! Присягаємось! Боронити справедливість! Присягаємось! Шанувати всі народи! Присягаємось! До освіти прагнуть завжди! Присягаємось! І плекати рідну мову! Присягаємось! Не порушувати клятву! Присягаємось! Щоб козацькому роду не було переводу!

Учениця Для того, щоб бути сильними і відважними, козаки кожен день вправлялися. Часто робили це під музику. Це були спеціальні акробатичні вправи, які допомагали козаку навіть у бою. З того часу і живуть у нашому народі завзяті українські танці.

Хлопчики виконують танець

Учень. Гей, козак – козаченько, Тай хоробре серденько, Ой, міцні в нього руки – Ворогам для науки!

Учень. Як козак засміється – Ворог з страху трясеться, Як козак заспіває – Той чимдуж утікає!

Учень. Як козак затанцює – Увесь світ його чує, Зелен-дубе розвивайся, Гей душа, розкриляйся!

Учень. А душі тільки й треба – Степ широкий та небо, Під сідлом коник чалий, Побратим не лукавий.

Учень. Гей, гуляти-воювати Знов поїдемо брате, Не топтали щоб чужинці Наші землі українські!

Учень. Там чи смерть, чи життя - Нам не буде забуття! Якщо голови складемо – У піснях доживемо!

• Ну хлопці, пора й за тренування взятись! Скоро в бій вирушати!

• Ану, хто з нас сильніший. Позмагаємось.

• Давай позмагаємось!

Я козак і ти козак, Я вояк і ти вояк, Щоб в бою стояти мужньо Ми повинні бути дужі. Ми хоробрі вояки – Побратими-козаки.

• Ану, хлопці, беріться за гарбузи, які ми на городі виростили та будемо силою мірятися, бо й таке вміння в бою знадобиться.

(козаки піднімають гарбузи)

• Раз – і – взяли!

І – ще – раз – взяли!

• Молодці! Справжню силу й спритність показати, так як це в козаків ведеться.

• Хлопці! Гарний вечір сьогодні випав. Давайте до дівчат гайнемо. В Глибоку Балку.

• Давайте! Поїхали!

(Козаки виходять, заходять дівчата)

1 дів.: Не дивися, ненько, що я ще маленька,

Пройде час швиденько – підросту, як слід.

По своєму роду я – козачка зроду –

Хай гордиться мною весь козацький рід.

2 дів.: Заплету в косичку я червону стрічку,

Одягну віночок – буде добрий знак, –

Вишиту сорочку, плахту на шнурочку,

Та й почну веселий запальний гопак.

3 дів.: Я – козачка мала, україночка,

Мені татко учора казав,

Що дідусь мій на острові Хортиця

Був у війську хоробрий козак.

• Ось, дівчата, я вже свій рушник дошила. Принесла вам показати.

• І я…

• Як гарно!

Дівчинка

Мій народ якось вигадав Український рушник. Щоб і хата була - красивішою, Щоб і доля була — прихильнішою, Щоб весілля було — та й клечальнішим,

Учениця

Рушник... Як багато промовляє це слово! Український рушник! На ньому вишита доля мого народу. На ньому переплелися і радість, і біль, і щастя, і горе

Учениця

Підростала дитина, а мамині руки вишивали їй рушник-утирач. На ньому квіти, дерево з пташками і слова "Доброго ранку" або "Доброго здоров'я". Цей рушник висів на кілочку біля дверей. Подавала мати рушник і промовляла : "Утирайся, мій синочок, в рушничок біленький, та будь же з ним щодниноньки, добрий, веселенький".

Учениця

Стверджують, що саме слово "рушник" походить від слова "рушати". Мати, проводжаючи сина в дорогу, на війну, замотувала хлібину у рушник, промовляла : "Рушай щасливо, хай благословить тебе Бог!" Той рушник, вишитий руками матері, оберігав сина від зла, від нещастя, нагадував про тепло рідної домівки, кликав з далеких доріг до отчого порогу.

Мама:

Ой прийми, синочку, рушничок від мене Від зла, від спокуси, най береже тебе, Його вишивала різними нитками, Стиха поливала дрібними сльозами. У цій вишиванці всі мої старання, На тебе мій сину усі сподівання, Ой іди, синочку, та скоро вертайся, Дарунка від мами, сину, не цурайся.

Пісня : " Рушник - рушничок "