Сценарій свята «Козацькому роду – нема переводу»

Мета. Розширити й уточнити відомості дітей про період козаччини і дати уявлення про умови життя козаків, їхні риси характеру. Формувати патріотичну свідомість, вчити зразкам служіння Батьківщині, народові. Виховувати шанобливе ставлення до героїки наших предків, запорізьких козаків і спонукати до наслідування їх кращих рис: добродушності, безкорисливості, товариськості, взаємопідтримки.

Хід свята

І Ведуча.

Доброго дня вчителі, учні, гості.

Приходить світле і радісне свято – Покрови Пресвятої Богородиці. Від часів Хрещення Київської Русі і до наших днів це свято духовно об’єднувало наш народ, живило його вірою у повсякчасне заступництво Божої Матері за людський рід, за мир і добро на нашій землі.

Особливо шанували на Україні Покрову запорозькі козаки. Вона була їхньою заступницею у далеких походах. Її зображення завжди було на хрестах, які носили козаки. Священною для кожного козака на Січі була Покровська церква, від порога якої січовики вирушали на захист рідної землі і куди з подякою за порятунок поверталися після походів.

Саме тому в Україні свято отримало другу назву Козацька Покрова і відзначається ще як день українського козацтва і День захисника України.

Сьогодні ми перенесемося в далеке минуле нашої України і помандруємо козацькими стежками.

Під звуки пісні «Ой на горі та женці жнуть» заходять діти в українських костюмах

1дитина . Ми прийшли до вас на свято

З запорізької землі

І принесли вам дарунок

краю рідного пісні.

Разом з вами веселитись, танцювати і співати,

Україну і козаків разом з вами прославляти

2 дитина . Гей, від Дніпра, з козацького краю

Вам принесли рушник з короваєм.

Край ваш величаємо

Землю прославляємо

В цім рушнику, та у цім короваї

Праця дзвінка із козацького краю.

Діти вручають коровай

1. Є багато країн на землі

 В них озера, річки і долини

 Є країни великі й малі

 Та найкраща завжди-Батьківщина.

 

2. Є багато квіток запашних,

 Кожна квітка красу свою має.

 Та гарніші завжди поміж них

 Ті, що квітнуть у рідному краї.

 

3. Є багато пташок голосних

 Любі,милі нам співи пташині,

 Та завжди наймиліші з них

 Будуть ті, що у рідній країні.

4. Я - українка!  Горджуся й радію,  Що рідною мовою  Я володію, Шевченковим словом  Умію писати  Слова мелодійні  І вірші складати.

5. Я - українка!  Живу в Україні,  На вільній, єдиній  Моїй Батьківщині, Де все мені в радість:  Ліси і садки.  Озера й річки, І глибокі ставки, Лани неосяжні,  І гори, й долини,  Цвіт білосніжний  У лузі калини.  В душі моїй солодко  Грає сопілка,  Бо я з України,  Бо я - українка!

6. Квітуй, Україно, - прекрасна держава,

Багата і щедра святая земля.

Ми славу співаєм тобі, Батьківщино,

Народи якої – єдина сім’я.

7. Чимало загарбників злих і лукавих

Бороли тебе, Україно в війні.

Та кожного разу з пожарищ кривавих

Вставала ти знов, як життя на весні.

8. Україно – ти наш дім дитинства,

Вільна праця на ланах, в садах.

Україно – ти козацька слава,

Що незгасно житиме в віках

Звучить пісня про Україну

Учень К – Козак – герой народу України. Козакувати – справа не проста. Коли державу відбудуєм незалежну, Красою слава запалає золота. Учень О – Острів Хортиця – республіка козацька, Ось де слава розквітла буйноцвіттям! Ой, як боронили наші предки хвацько Острів, Україну, наше довголіття! Учень З – Запорожець завше знає, Звідки ворог зазіхає, Зможуть легко перемогти Хлопчики: Клянемось козаками бути!

Учень А – А слово, школярики, все прочитайте,

А потім про славу козацьку згадайте,

Аби не забути історію роду,

Аби бути гідними дітьми народу.

Учень К – Козаки – це вільні люди! Козаки – безстрашні люди! Козаки – борці за волю, За братів щасливу долю! Разом Обіцяємо: край наш рідний Над усе любити. Рідний народ шанувати І для нього жити.

(Хлопці, тримаючи в руках літери, утворили слово КОЗАК)

Учень За дніпровими порогами, за південними дорогами,

За степами, за широкими, наші прадіди жили.

Мали Січ козацьку сильную, цінували волю вільную.

Україну свою рідну як зіницю берегли.

Учень То хто ж вони - козаки? Це вільні люди. І постає в уяві образ сильних, мужніх і сміливих героїв, захисників рідної землі, православної віри. 

Учень Деякі вчені вважають, що слово «козак» походить від слова «коза». Козаки були спритні, витривалі, вдягалися в козячі кожухи, говорили гучним голосом.

Учень А ще кажуть, що слово «козак» походить від слова «коса». Люди, які йшли у бій з татарами, були озброєні косами, серпами. 

Учень Існує думка, що козак утворилося від татарського слова «кайзак», що означає «вільний чоловік». А що козаки жили за порогами Дніпра, то їх названо також запорожцями.

Учень Козакам були властиві добродушність, безкорисливість, щедрість, схильність до щирої дружби. Особливо цінували вони особисту свободу. Козаки відзначалися гостинністю, привітністю і винятковою чесністю. Можна було залишати на вулиці гроші і не боятись, що їх украдуть.

Учень Я – маленький козак!  Я не знаю, що це страх.  В мене серце, як кришталь,  Дух у мене, немов сталь.  Я не вступлюся й не віддам,  Землі своїм ворогам. 

Учень Ми – козаки, ми – вільні люди,  Хоробрі і відважні всюди.  Ми козаки, борці за волю,  За народу щастя й долю. 

Пісня

Учениця. Жили козаки куренями (як ми у школі, класами). Йдучи у бій, кожен курінь найкмітливішого і найхоробрішого козака вибирав собі за наказного курінного отамана.

Хлопчик То ж, хлопці, давайте радитись, хто курінним отаманом буде у нашому курені.