Модель "ціни — золото — потоки" д. Х'юма

	Країна І	Країна II
Вихідна Ситуація	ехр > imp	ехр < imp
Етап І	Чистий приплив золота	Чистий відплив золота
Етап II	Зростання грошової маси	Зменшення грошової маси
Етап III	Зростання цін і зарплати	Зменшення цін і зарплати
Етап IV	Зростання імпорту, скоро­чення експорту	Скорочення імпорту, зростан­ня експорту
Результат	ехр = imp	ехр = imp

Ця концепція базувалась на таких припущеннях:

• прямий зв'язок між кількістю грошей в обігу та рівнем цін (потім це отримає назву кількісної теорії грошей);

• повна зайнятість у кожній з країн;

• попит на товари еластичний за ціною (зростання цін приво­дить до скорочення витрат на товари та навпаки);

• існує ситуація чистої конкуренції на ринку як товарів, так і факторів виробництва;

• національні валюти вільно конвертуються у золото і назад (пізніше це отримає назву "золотий стандарт").

Якщо цих умов дотримуються, автоматично врівноважується тор­говий баланс.

С Теорія розміру країни

Теорія абсолютних переваг не враховує відмінностей країн за їх виробничою спеціалізацією. Сучасні дослідження, які враховують фактор розміру країн, допомагають пояснити, у якому обсязі та якого типу продукція буде залучена у міжнародну торгівлю.

Теорія розміру країни (Theory of Country Size) — через те, що країни з більшою територією зазвичай мають різноманітніші кліма­тичні умови та природні ресурси, вони загалом ближчі до економіч­ної самодостатності, ніж малі за розміром країни.

Більшість великих країн, наприклад США, Росія, Китай, Індія, Бразилія, імпортують значно менше товарів та експортують значно менше своєї продукції, ніж невеликі країни, наприклад Нідерланди, Південна Корея, Ірландія, Бельгія. Проте є і винятки: Північна Ко­рея, Куба — невеликі країни, у яких торгівля забезпечує дуже малу частку національного доходу через жорсткі торгові обмеження.

Теорія абсолютних переваг нехтує транспортними витратами, хо­ча вони по-різному впливають на великі та малі країни. Як прави­ло, нормальна максимальна відстань перевезення продукту стано­вить близько 100 миль, тому що зі збільшенням відстані ціни на перевезення надто зростають.

Значна частина виробничих та рин­кових потужностей у великих країнах, наприклад у США, знахо­диться більш ніж у 100 милях від кордонів. У маленьких країнах, наприклад у Данії, майже всі виробничі та ринкові потужності роз­ташовані менше ніж у 100 милях від кордонів.

Отже, низькі транс­портні витрати у невеликих країнах сприяють розвитку міжнарод­ної торгівлі, а значні транспортні витрати у великих країнах — її гальмують.

Якщо порівнювати країни за розміром їх економіки, то країни з розвиненою економікою та високим доходом на душу населення швидше за все вироблятимуть товари, для яких застосовуються тех­нології, що вимагають більшої тривалості випуску продукції, тому що ці країни розвивають галузі, що обслуговують великі внутрішні ринки. Ці ж галузі намагаються досягти конкурентоспроможності на експортних ринках.

Висновок:

Великі країни, порівняно з малими, експортують меншу част­ку виробленої продукції та імпортують меншу частку товарів.

Великі країни, на відміну від малих, мають різноманітніші ресурси.

Великі країни, порівняно з малими, мають вищі транспортні витрати у міжнародній торгівлі.

Великі країни, на відміну від малих, зазвичай можуть здійс­нювати великосерійне виробництво.

С Теорії абсолютних переваг (обґрунтував А. Сміт).

Суть теорії: країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими затратами, тобто у виробництві яких вони мають абсолютну перевагу, і імпортують ті товари, які виробляються іншими країнами з меншими затратами, тобто у виробництві яких абсолютна перевага належить торговим партнерам.

При цьому А.Сміт виходить з того, що добробут націй залежить не стільки від кількості нагромадженого ними золота, скільки від її здатності виробляти кінцеві товари та послуги.

Тому головним завданням кожної країни вважав не придбання золота, а розвиток виробництва за рахунок поділу праці та її кооперації. Найкращими умовами для розвитку виробництва, а отже і для зростання багатства нації, на думку А.Сміта, є такі, що забезпечують свободу підприємства і вільну конкуренцію. Інакше кажучи, А.Сміт обґрунтовував політику невтручання держави в економіку.

Аналогічні принципи він відстоював і в галузі міжнародних економічних відносин, зокрема вважав, що:

• уряди не повинні втручатися у зовнішню торгівлю, а лише забезпечувати вільну торгівлю і вільний доступ на ринки ;

• країни, як і приватні особи, повинні спеціалізуватися на виробництві тих товарів, для виробництва яких вони мають переваги, і торгувати ними в обмін на товари, перевагами у виробництві яких володіють інші країни ;

• зовнішня торгівля стимулює розвиток виробництва в результаті розширення ринку за межі національних кордонів ;

• експорт є позитивним фактором для економіки країни, а субсидії на експорт призводять до підвищення внутрішніх цін і тому повинні бути скасовані.

Створюючи теорію абсолютних переваг, А.Сміт робив припущення, що:

1) єдиний фактор виробництва – праця;

2) має місце повна зайнятість;

3) в міжнародній торгівлі беруть участь тільки дві країни, які торгують між собою лише двома товарами;

4) витрати виробництва залишаються постійними, а їх зниження підвищує попит на товар;

5) ціна одного товару виражається в кількості праці, затраченої на виробництво іншого;

6) зовнішня торгівля вільна від будь-яких обмежень та регламентування.

	Обладнання	Сировина
Великобританія	2 р.д. (А.п.)	6 р.д.
Франція	8 р.д.	4 р.д. (А.п.)

Великобританія купує сировину в середині країни

за 1 обл. може купити 2:6 = 1/3 сир.;

у Франції

за 1 обл. може купити 2:4 = 1/2 сир..

Франція купує обладнання в середині країни

за 1 сир. може купити 4:8 = 1/2 обл.;

у Великобританії

за 1 сир. може купити 4:2 = 2 обл..

Припустимо, що дві країни Великобританія та Франція, виробляють лише два товари – обладнання і сировину. У Великобританії на виробництво одиниці обладнання необхідно затратити 2 робочих дні, а на виробництво одиниці сировини 6 робочих днів. У Франції витрати на виробництво одиниці обладнання та одиниці сировини становлять відповідно 8 робочих днів та 4 робочих дні. За таких умов, Великобританія має абсолютну перевагу у виробництві обладнання. Франція має абсолютну перевагу у виробництві сировини. Якщо Французьким виробникам сировини необхідно купити обладнання, а англійським виробникам обладнання – сировину, то їм вигідно купувати названі товари за кордоном.

Великобританії вигідно купувати сировину у Франції (1/2>1/3), а Франції вигідно купувати обладнання у Великобританії (2>1/2).