Лекція 2. Княжа доба української історії (2 год.). План лекції.

1. Розселення східнослов’янських племінних союзів.

2. Утворення Київської Русі.

3. Основні етапи історії Київської Русі.

4. Галицько-Волинське князівство та його історичне значення.

У результаті вивчення й засвоєння теми курсант (студент) повинен:

характеризувати передумови утворення держави у східних слов’ян; причини занепаду Галицько-Волинської держави;

показувати на карті територію Київської Русі; Галицьке і Волинське князівства і Галицько-Волинську державу;

визначати основні етапи розвитку держави; причини і етапи феодальної роздробленості; хронологію і послідовність явищ економічного, політичного і культурного життя Галицько-Волинської держави; аналізувати основні етапи економічного розвитку Київської Русі; зовнішню і внутрішню політику галицько-волинських князів і дає їм власну оцінку;

сформувати власні погляди на християнізацію Русі;

порівнювати різні точки зору на проблеми формування народності у Руській державі;

складати політичні портрети князів Київської Русі, Галицько-Волинського князівства;

описувати явища і пам’ятки культури цього періоду.

Ключові дати до теми:

V ст., кінець – заснування Києва.

VIII–IX ст.– формування східнослов'янської держави Київська Русь.

860 р. – похід Аскольда на Візантію. Київська держава вперше заявила про себе світу.

860-ті pp. – просвітницька діяльність Кирила і Мефодія.

882–912 pp. – князювання Олега з роду новгородського князя Рюрика в Києві після вбивства Аскольда.

907, 911 pp. – походи Олега на Константинополь. Укладання договорів Русі з Візантією.

912–945 pp. – князювання Ігоря.

941, 944 pp. – походи Ігоря на Візантію. Договори Русі з Візантією.

945–964 pp. – регентство княгині Ольги.

968 р. – розгром під проводом князя Святослава Хозарського каганату.

964–972 pp. – князювання Святослава Ігоревича.

968, 969–972 pp. – походи Святослава на Балкани.

980 – 1015 pp. – князювання Володимира Святославовича.

988 p. – офіційне запровадження християнства на Русі.

1019–1054 pp. — князювання Ярослава Володимировича.

1036 р. – розгром від проводом Ярослава Мудрого печенігів під стінами Києва.

1037 р.– Ярослав Мудрий заснував при Софійському соборі першу бібліотеку на Русі.

1051 р. – заснування Києво-Печерської Лаври.

1097 р. – з'їзд князів у Любечі

1113–1125 pp. – князювання Володимира Мономаха в Києві.

1153–1187 pp. – князювання Ярослава Володимировича (Осмомисла) в Галицькій землі.

1185 р. – створення «Слова о полку Ігоревім».

1154–1157 pp. – князювання в Києві Юрія Довгорукого.

1169 p. – володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський зруйнував Київ.

1187 p. – перша згадка назви Україна в Київському літописі.

1199 p. – волинський князь Роман Мстиславович об'єднав Галицьку і Волинську землі. Утворення Галицько-Волинської держави.

1199–1205 pp. – князювання Романа Мстиславовича

1234 p. – утвердження Данила Романовича на галицькому престолі

1239–1241 pp. – похід монголо-татар на Південну Русь.

1240 p., кінець року – зруйнування Києва монголо-татарами.

1264–1301 pp. – князювання Льва Даниловича в Галицько-Волинській державі

1323–1340 pp. – правління останнього галицько-волинського князя Юрія II Болеслава

1340 p. – розпад Галицько-Волинського князівства