Лекція 10. Україна в період загострення кризи радянської системи

(1965 – 1985 рр.).

(2 год.)

План лекції.

1. Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.).

2. Кадрові зміни в політичному керівництві УРСР. Конституція УРСР 1978 р.

3. Спроби економічних реформ у другій половині 1960-х рр.

4. Тенденції розвитку соціальної сфери. Культура і духовне життя. Русифікація.

5. Опозиційний рух.

У результаті вивчення й засвоєння теми курсант (студент) повинен:

характеризувати наслідки змін в політичному керівництві УРСР на початку 1970-х рр.; стан економіки; основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960 – 1970-х рр., явища у сфері культури, політику русифікації;

визначати причини політико-ідеологічної кризи радянського ладу в Україні, активізації опозиційного руху, здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери;

пояснювати значення опозиційного руху.

Ключові дати до теми:

1965 р. – реформи в сільському господарстві та промисловості («косигінська» реформа).

1965–1985 рр. – період застою в СРСР.

1972 р. – зміна політичного керівництва УРСР (Петра Шелеста на посаді першого секретаря ЦК КПУ змінив Володимир Щербицький).

1976 р. – утворення Української Гельсінської групи.

Словник історичних термінів і понять до теми:

Застій – ретроспективна назва одного з останніх періодів існування радянської економічної та політичної системи (середина 1970 — середина 1980-х років). Поняття «період застою» з'явилося та було введене в політичний лексикон лідером КПРС та головою держави — М. С. Горбачовим у другій половині 1980-х років.

Конституція розвинутого соціалізму –  основний закон СРСР, прийнятий 7 жовтня 1977 року Верховною радою СРСР замість Конституції СРСР 1936 року. Ця конституція закріплювала однопартійну політичну систему (стаття 6). Увійшла в історію як «конституція розвиненого соціалізму».

Номенклатура – панівний клас радянського суспільства, партійно-державне керівництво.

Правозахисник – у широкому розумінні це кожна людина, яка сповідує філософію верховенства прав людини.

Розвинений соціалізм – пропагандиське кліше або евфемізм, радянська офіційна назва останнього десятиліття тоталітарної радянської дійсності.

Русифікація – цілеспрямована державна політика, що повинна була знищити українську мову і культуру, насаджування російської мови та культури.

Самвидав – видавані поза цензурою (зокрема в СРСР) підпільні листівки, брошури, книжки й періодичні видання — один з виявів Руху опору.

Лекція 11. Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985 – 1991 рр.).

(2 год.)

План лекції.

1. Початок «перебудови». Чорнобильська катастрофа.

2. Економічні реформи. Загострення соціально-економічної кризи. Фінансове становище та рівень життя населення.

3. Політичні реформи. Формування багатопартійності. Утворення народного руху України.

4. Перші альтернативні вибори до Верховної Ради.

5. Прийняття Декларації про державний суверенітет. Акт проголошення незалежності України. Проведення референдуму та виборів Президента.

У результаті вивчення й засвоєння теми курсант (студент) повинен:

характеризувати зміст та основні напрями політики «перебудови», розгортання соціального і національного рухів, падіння авторитету КПУ, процес формування багатопартійності, зміст Декларації про Державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності України, особливості соціально-економічного становища;

визначати причини та наслідки, поглиблення економічної кризи, погіршення життєвого рівня населення; зв'язок між масовим національно-демократичним і дисидентським рухами як різними формами українського визвольного руху;

пояснювати причини розпаду СРСР і його наслідки для державотворення України.