МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

Черкаський навчально-консультативний центр КНУТД

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з предмета

«Фінансовий менеджмент»

Виконав:

студент V курсу

групи № Мг3ЕП-16л

спеціальності 8.03050401

«Економіка підприємства»

Сергієнко В. С.

Перевірив:

викладач,

к.е.н. Кузнецова Н. Б.

Черкаси 2016

Теоретична частина роботи

4. Поняття фінансового середовища підприємства, основні завдання його дослідження, особливості та методи проведення

Для обґрунтування фінансових рішень на підприємстві недостатньо задати лише цільову функцію (критерій ефективності), але також необхідно враховувати середовище, у якому ці рішення приймають та передбачають реалізовувати.

Фінансове середовище підприємства – причетні особи, інструменти, ринки та процеси, що мають відношення до створення грошових потоків підприємства і формують систему обмежень у процесі прийняття та реалізації фінансових рішень.

Предметом вивчення стратегічного фінансового аналізу є фінансове середовище функціонування підприємства - система умов і факторів, що впливають на організацію, форми й результати його фінансової діяльності.

Види фінансового середовища функціонування підприємства:

− зовнішнє фінансове середовище непрямого впливу - система умов, що проявляються на макрорівні, і факторів, що впливають на організацію, форми й результати фінансової діяльності підприємства в довгостроковому періоді, прямий контроль над якими воно здійснювати не має можливості;

− зовнішнє фінансове середовище безпосереднього впливу - система умов і факторів, що впливають на організацію, форми й результати фінансової діяльності, які формуються в процесі фінансових відносин підприємства з контрагентами по фінансових операціях і угодам і на які воно може впливати;

− внутрішнє фінансове середовище - система умов і факторів, що визначають вибір організації й форм фінансової діяльності з метою досягнення найкращих її результатів, які перебувають під безпосереднім контролем керівників і фахівців фінансових служб підприємства.

Основні завдання фінансового середовища підприємства:

- забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів згідно із завданнями розвитку підприємства у наступному періоді;

- забезпечення найбільш ефективного розподілу та використання сформованого обсягу фінансових ресурсів по основних напрямах діяльності підприємства;

- оптимізація грошового обороту;

- забезпечення максимізації прибутку підприємства на передбачуваних рівнях фінансового ризику та дохідності фінансових операцій;

- забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку;

- забезпечення можливостей швидкого реінвестування капіталу при зміні зовнішніх та внутрішніх умов здійснення господарської діяльності тощо.

Методи стратегічного фінансового аналізу:

− Swot-аналіз;

− Pest-аналіз;

− Snw-аналіз;

− портфельний аналіз;

− сценарний аналіз;

− порівняльний фінансовий аналіз;

− аналіз фінансових коефіцієнтів;

− інтегральний аналіз моделі Дюпона;

− експертний аналіз.

13. Структурно-логічна схема процесу управління формуванням операційних активів підприємства. Методи визначення потреби у загальному обсязі операційних активів підприємства

Операційні активи являють собою сукупність майнових цінностей, які використовуються в операційній діяльності підприємства з ціллю отримання операційного прибутку.

В склад операційних активів підприємства включаються:

- виробничі основні засоби;

- нематеріальні активи, які обслуговують операційний процес;

- оборотні активи (вся їх сукупність за мінусом короткострокових фінансових інвестицій).

Управління операційними активами підприємства являє собою систему принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов'язаних з їх формуванням, ефективним використанням у операційній діяльності підприємства й організацією їх обороту.

Управління операційними активами підпорядковане меті зростання ринкової вартості підприємства. У процесі реалізації цієї мети управління операційними активами підприємства спрямоване на розв'язання наступних основних завдань :

1. Формування достатнього обсягу й необхідного складу активів, шо забезпечують задані темпи розвитку операційної діяльності. Це завдання реалізується шляхом визначення потреби в необхідних активах, які планується використати в операційному процесі підприємства, оптимізації співвідношення окремих їх видів і залучення найефективніших їх різновидів із позицій рівня продуктивності та потенційної дохідності майбутнього використання.

2. Забезпечення максимальної дохідності (рентабельності) використовуваних активів за передбачуваного рівня комерційного ризику. Максимізація дохідності (рентабельності) активів досягається за рахунок їх використання в найефективніших напрямах операційної діяльності й комерційних операціях підприємства.

3. Забезпечення мінімізації комерційного ризику використання активів за передбачуваного рівня їх дохідності (рентабельності). Якщо рівень дохідності (рентабельності) використовуваних активів заданий або спланований наперед, важливо знизити рівень комерційного ризику операцій або видів діяльності, що забезпечують досягнення цієї дохідності (рентабельності). Така мінімізація рівня ризиків може бути забезпечена шляхом диверсифікації операцій і напрямів операційної діяльності підприємства, пов'язаних із використанням активів; уникнення певних видів комерційних ризиків; ефективних форм їх внутрішнього та зовнішнього страхування.

4. Забезпечення постійної платоспроможності підприємства за рахунок підтримки достатнього рівня ліквідності активів. Це завдання вирішується, в першу чергу, за рахунок ефективного управління залишками грошових активів та їхніх еквівалентів. При цьому слід мати на увазі, шо надміру сформовані грошові активи, забезпечуючи високий рівень платоспроможності підприємства, втрачають свою вартість під впливом фактора часу та інфляції. 

5. Оптимізація обороту активів. Це завдання виконується шляхом ефективного управління грошовими й матеріальними потоками активів у процесі окремих циклів їх кругообігу на підприємстві: забезпеченням синхронності формування окремих видів потоків активів, пов'язаних із операційною діяльністю; мінімізацією сукупних витрат на організацію обороту активів у всіх їхніх формах.

25. Види та методи планування обсягів та структури грошових потоків на підприємстві. Система платіжних календарів підприємства, порядок їх розробки та використання

Грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат коштів, генерованих його господарською діяльністю.

Кожна класифікаційна ознака передбачає декілька видів грошових потоків. Основні з них:

1. За масштабами обслуговування господарського процесу

виділяють такі види грошових потоків:

- грошовий потік по підприємству в цілому;

- грошовий потік по окремих структурних підрозділах (центрах відповідальності) підприємства;

- грошовий потік по окремих господарських операціях.

2. За видами господарської діяльності, відповідно до міжнародних стандартів обліку виділяють такі види грошових потоків:

- грошовий потік з операційної діяльності.

- пов'язаними зі здійсненням операційного процесу.

- грошовий потік з інвестиційної діяльності.

- грошовий потік з фінансової діяльності.

3. За спрямованістю руху грошових коштів виділяють два основних види грошових потоків:

- позитивний грошовий потік, що характеризує сукупність надходжень коштів на підприємство від усіх видів господарських операцій;

- від'ємний грошовий потік, що характеризує сукупність виплат коштів підприємством у процесі здійснення всіх видів його господарських операцій.

4. За варіативністю спрямованості руху грошових коштів розрізняють такі види грошових потоків:

- стандартний грошовий потік;

- нестандартний грошовий потік.

5. За методом обчислення обсягу виділяють такі види грошових потоків підприємства:

- валовий грошовий потік;

- чистий грошовий потік.

Планування грошових потоків являє собою процес розробки системи планів і планових показників по формуванню різних видів цих потоків в операційній, інвестиційній і фінансовій діяльності підприємства в майбутньому періоді.

Метою планування грошових потоків на підприємстві є раціонально пов’язати або синхронізувати наявні грошові потоки для забезпечення фінансової рівноваги підприємства. З урахуванням цього задачами планування грошових потоків є:

1) забезпечення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності необхідними грошовими ресурсами;

2) раціональне використання грошових коштів;

3) вирівнювання платежів з метою уникнення надмірних коливань грошового потоку;

4) здійснення контролю за утворенням і використанням платіжних засобів.

У процесі планування використовується система прийомів та методів, за допомогою яких досягаються необхідні результати. До числа основних належать наступні методи:

• техніко-економічних розрахунків

• економіко-статистичні

• економіко-математичні,

• порівняння, балансовий

• екстраполяції чистого оборотного капіталу.

Платіжний календар - це документ, у якому відображаються поточні надходження коштів підприємства на певний період.

Призначення платіжного календаря полягає у встановленні розмірів поточних витрат та надходжень коштів, послідовність та термін виконання підприємством всіх розрахунків на певний період.

Платіжний календар складається на короткі проміжки часу-місяць, 15 днів, декаду.

У платіжному календарі відображається весь грошовий оборот підприємства" позичковий та інші рахунки підприємства в банку, тобто фіксується рух грошових коштів за джерелами їх надходження та напрямами використання.

У першому розділі фіксуються всі види грошових платежів та надходжень підприємств незалежно від їх джерел та напрямків використання, тобто показаний увесь грошовий оборот за певний проміжок планового періоду.

У другому розділі вказуються всі види витрат (платежів) підприємства за плановий період: на виплату заробітної плати і прирівняних до неї платежів; суми податків і платежів, що сплачуються в бюджет і позабюджетні фонди; на оплату рахунків постачальників за товарно-матеріальні цінності й надані послуги, виконані роботи з капітального будівництва та капітального ремонту.

Складення платіжного календаря дає змогу виявити недостатність коштів, з'ясувати причини такого становища, визначити відповідні заходи для запобігання фінансовим ускладненням.

Платіжний календар конкретизує поточний фінансовий план, уточнює його показники, дає змогу використати наявні резерви для підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства, дає точніше уявлення про стан платежів та розрахунків у періоді, що аналізується. За допомогою платіжного календаря постійно контролюється платоспроможність підприємства.