Оформлення списку використаних джерел
Курсова робота завершується списком використаної літератури. Ця структурна частина наукового дослідження має назву "Список використаних джерел". Інші назви такі як "Література", "Бібліографія" вживати не рекомендується.
Порядок подання літературних джерел в бібліографічному переліку.
Матеріал у бібліографічному переліку може бути розташований в одному з таких порядків: (1) в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків (такий підхід є найбільш поширеним і універсальним); (2) в хронологічному порядку, або (3) у порядку появи посилань у тексті.
У курсових роботах доцільно використовувати алфавітно-нумераційний порядок запису літературних джерел в такій послідовності: державні та урядові документи, далі, в алфавітному порядку, за прізвищами авторів або назв робіт - навчальні посібники, монографії, брошури, статистичні довідники, статті, Internet видання.
Записи розташовують в алфавітному порядку за прізвищами авторів або перших слів назв творів, записаних не так на автора. Авторів, які мають однакові прізвища записують в алфавітному порядку їх ініціалів. Роботи одного автора записують за алфавітом перших букв назв його робіт. Роботи одного автора з однаковою назвою записують за хронологією.
Спочатку подають літературу видану кирилицею, після неї - видану латиною.
Список літератури має єдину наскрізну нумерацію від першого до останнього номера. Основна вимога до складання списку використаних джерел - однотипне оформлення та дотримання чинного стандарту на бібліографічний опис творів друку (ГОСТ 7.1 – 84).
Бібліографічний опис книг може мати два варіанти: книга може бути записана на автора (-ів) або за назвою. Книга одного - трьох авторів записується лише на автора:
Шевченко Л.С. Основи економічної теорії: Підручник. Х., 2008, с. 448.
Книга, яка має понад трьох авторів може бути записана у двох варіантах - за назвою, або за прізвищем першого автора:
Політична економія (економічна теорія): Підручник / За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. В.Д. Руднєва. - М .: Видавничо-торгова корпорація «Дашков і К °». 2009. - 856 с.
Книгу колективного автора записують за назвою. Наприклад:
Статистичний щорічник України за 1998 р / Мін. статистики України.- К .: Техніка, 2002.- 746 с.
Бібліографічний опис журнальних статей. Статті, опубліковані в періодичних виданнях, є найбільшою складовою списку використаних джерел. Журнальні статті описуються за такою схемою: прізвище автора (-ів), назва статті, (//), назва журналу, (.-), рік видання, (.-), номер журналу (або те і номер), (.- ), сторінки, на яких надрукована стаття. Приклади бібліографічного опису статей:
Бураковській І. Україна і Європейська інтеграція // Економіка України. - 2007. - № 4. - C. 43-49.
Гоффа Н.В. Вплив кризи на зайнятість і безробіття // Світова економіка і міжнародні відносини. - 2012. - №8. - С. 27-38.
Bagwell K., Staiger R.W. An economic theory of GATT // The American Economic Review.- 1999.- Vol.89, No.1.- P.215-248.
Бібліографічний опис джерел, опублікованих у всесвітній комп'ютерній мережі Internet (World Wide Web). Посилання на електронні джерела є був новим і остаточно неврегульованим. Практикуються такі стилі цитувань: MLA, APA і ISO. Останній - це стандарт ISO 690-2, прийнятий Міжнародною організацією стандартизації. Він передбачає опис джерела, згідно з вимогами 4.4 - 4.6, після якого в [] відзначають, після слова Цит. або Cited і дату відвідування сторінки в Internet. Після цього вказують: Режим доступу: або Available from: і в <> URL адресою сторінки. Наприклад:
Базилевич В.Д. Економічна теорія. Політекономія. - М .: Рибарі, 2009. - 870 с. Режим доступу: http://www.alleng.ru/d/econ/econ298.htm