1.2. Основні вимоги до розвідки

В умовах широкого застосування сучасних засобів боротьби, високої рухомості військ, мобільності і рішучості їхніх дій, що приводять до різких і швидких змін обстановки, до розвідки ставляться підвищені вимоги. Основними з них є цілеспрямованість, безперервність, активність, своєчасність, оперативність, достовірність, прихованість, точність визначення координат об'єктів (цілей), що розвідуються (мал.2).

Мал. 2. Вимоги, що висуваються до розвідки

Цілеспрямованість розвідки полягає в суворій відповідності заходів щодо розвідки інтересам виконання конкретного бойового завдання.

Ведення бойових дій у розосереджених бойових порядках, збільшення кількості об'єктів, що підлягають розвідці, підвищення ступеня деталізації при зборі розвідувальних відомостей привели до значного зростання обсягу завдань розвідки, ступінь важливості яких різко коливається. У цих умовах сили і засоби розвідки повинні зосереджуватися на головному напрямку і на виявленні найважливіших об'єктів. Діяльність розвідувальних органів усіх ступенів повинна бути спрямована на те, щоб вчасно забезпечити командира точними розвідувальними даними, дійсно необхідними для виконання поставленого завдання в той або інший період бою (наприклад, для подолання смуги забезпечення, прориву передового району оборони, відбиття контратак, форсування водних перешкод і т. д.).

Цілеспрямованість розвідки досягається: правильним визначенням завдань, об'єктів і районів розвідки на основі глибокого знання обстановки і передбачення її змін, виходячи з бойових завдань, поставлених перед з'єднанням (частиною); веденням розвідки за єдиним планом і зосередженням зусиль на виконанні головних завдань, а також зосередженням усіх добутих розвідувальних відомостей у штабі з'єднання (частини) у начальника розвідки. Цілеспрямованість розвідки багато в чому залежить також від її гнучкості, тобто здатності органів управління вчасно реагувати на зміни обстановки і швидко переносити зусилля розвідки на ті об'єкти, відомості, які на цей момент цікавлять командира.

Безперервність розвідки полягає в тому, що вона повинна вестися у будь-який час року і доби, у будь-яку погоду, у будь-яких умовах обстановки і у всіх видах бойової діяльності аж до повного розгрому противника.

Безперервність розвідки досягається насамперед своєчасним і ретельним її плануванням з метою об'єднання зусиль всіх сил і засобів розвідки, узгодження цих зусиль по часу і об'єктах для доповнення одного її виду іншим.

Однак, варто підкреслити, що з принципу безперервності ведення розвідки зовсім не випливає вимога обов'язкового і постійного спостереження за кожним об'єктом. Безперервність розвідки – не абстрактне, а конкретне поняття, що цілком залежить від характеру самого об'єкта (його важливості, рухомості, віддалення від лінії зіткнення), виду бойових дій військ. Одні об'єкти вимагають безперервного спостереження, інші – лише періодичного перегляду з необхідної для даного об'єкта частотою.

До першої групи об'єктів відносяться ракети і артилерія противника, що розташовані на полі бою. Ці об'єкти здатні змінити характер своїх дій у лічені хвилини. Так, підрозділи тактичних і оперативно-тактичних ракет на заняття стартових позицій і підготовку до пуску витрачають від 30 до 50 хвилин, а підрозділи артилерії, яка застосовує високоточні боєприпаси на заняття вогневих позицій і підготовку до стрільби – 5 хвилин.

Очевидно, що стосовно названих об'єктів і мови бути не може про якусь періодичність (частоту) перегляду. З моменту виявлення і до знищення за ними встановлюється безперервне спостереження.

До другої групи відносяться об'єкти, на зміну місця розташування і характеру дій яких потрібен більш тривалий час. Ці об'єкти відслідковуються з певною періодичністю (частотою), що виключає вихід їх з полю зору розвідки.

Таким чином, кожна група об'єктів залежно від їхнього характеру буде спостерігатися постійно чи з визначеною періодичністю (частотою). При цьому інтервали між періодами перегляду повинні бути такими, щоб об'єкти противника, що контролюються не могли за ці терміни (інтервали) змінити своє місцезнаходження чи різко змінити характер дій.

Цілком зрозуміло, що чим більший вплив може зробити той чи інший об’єкт на хід бою, тим ретельніше необхідно стежити за ним.

Під періодичністю перегляду розуміється проміжок часу від закінчення попереднього до початку наступного перегляду об'єкта.

Крім того, варто мати на увазі, що періодичність (частота) перегляду об'єкта залежить від видів і засобів розвідки, що залучаються для цієї мети. Якщо, наприклад, для перегляду об'єктів використовуються засоби повітряної розвідки, то його періодичність повинна бути такою, як зазначено вище. Якщо ж для спостереження за об'єктом залучаються розвідувальні групи, що закидаються в район розташування об'єкта, то воно буде безперервним.

Активність розвідки – це така діяльність командирів і штабів, що організують розвідку, а також підрозділів і органів, що ведуть її, яка забезпечувала б за будь яких умов, всіма можливими способами добування необхідних розвідувальних відомостей. Процес ведення розвідки завжди є процесом боротьби з противником, що прагне всіма способами створити на шляху дій нашої розвідки ряд перешкод, щоб позбавити її можливості добути необхідні розвідувальні дані, а також створити неправильне уявлення про положення, стан, характер дій і наміри своїх військ.

Оскільки відомості про противника добуваються в процесі боротьби двох сторін, що переслідують протилежні інтереси, розвідка зможе виконати свої завдання лише в тому випадку, якщо вона проявить високу активність і переборе протидію противника. Активність розвідки досягається:

– вмілою організацією бойового застосування різних розвідувальних сил і засобів;

– сміливими, ініціативними діями підрозділів і органів, призначених у розвідку, підставою для яких є вірне розуміння завдань і реальних умов обстановки;

– наявністю сильного резерву розвідки.

Кожний, хто веде розвідку, повинен виявити кмітливість і винахідливість, щоб добути необхідні розвідувальні відомості і вчасно доставити їх безпосередньому начальнику.

Своєчасність розвідки полягає у добуванні розвідувальних даних до встановленого терміну для того, щоб дії противника не були для військ несподіваними, а командири мали можливість передбачати характер можливих дій противника, вчасно приймати (уточнювати) найбільш доцільне рішення і ефективно застосовувати свої засоби поразки.

У сучасних умовах при високій динамічності бойових дій, рухомості більшості об'єктів противника розвідувальні відомості швидко старіють. Противник завжди буде прагнути того, щоб як найменше тримати свої сили і засоби у тих самих районах (на позиціях). Ракетна установка, наприклад, після здійснення одного – двох пусків пересувається до нового району. Тому, чим швидше будуть отримані дані про положення розвіданої цілі і дана команда на її знищення, тим ефективніше виявляться удари по противнику.

Під своєчасністю добування, обробки і доведення розвідувальних даних до зацікавлених інстанцій необхідно розуміти такий час викриття об'єкта і проходження інформації від органів розвідки, які її отримали, до адресатів, що забезпечує ураження вогневими засобами виявлених розвідкою об'єктів до того, як вони зможуть вплинути на наші війська, і дає можливість командиру зірвати намір противника.

Вирішення завдання щодо своєчасного добування необхідних розвідувальних відомостей і доведення їх до зацікавлених інстанцій досягається: постійним передбаченням командирами і штабами розвитку бойових дій і обсягу розвідувальних відомостей, потреба в яких може виникнути до заздалегідь визначеного терміну, і відповідно до цього постановкою завдань виконавцям; скороченням часу, що витрачається командирами і штабами на організацію розвідки, добування, збір і обробку розвідувальних відомостей; постійним, стійким і твердим управлінням підрозділами, що ведуть розвідку.

Прихованість розвідки полягає в суворому збереженні у таємниці всіх заходів щодо організації і ведення розвідки, а також у прихованні від противника напрямку зосередження її головних зусиль. Однак забезпечення скритності розвідувальних дій не повинне позначатися на повноті доведення розвідувальних даних до зацікавлених інстанцій і на обміні інформацією між різними штабами.

Достовірність розвідувальних даних і точність визначення координат об'єктів (цілей) – дуже важливі якісні показники розвідки.

Невідповідність добутих відомостей фактичному положенню звичайно приводило до поразки у бою або до невиправданих втрат і затягування термінів розгрому противника. Лише достовірні дані, отримані розвідкою від різних джерел, є об'єктивною базою, на якій може грунтуватися вірне рішення і досягнення успіху у бою. Це особливо важливо, коли противник з метою введення нашої розвідки в оману щодо істинного розташування своїх сил, засобів і замислу дій може проводити цілий ряд контррозвідувальних, маскувальних і дезінформаційних заходів. Тому необхідно не тільки мати надійні і добре підготовлені сили, засоби і органи розвідки, але і домагатися того, щоб вони змогли подолати протидію противника, вчасно добути достовірні дані про нього і точно визначити координати важливих об'єктів.

У минулому, коли головним вогневим засобом поразки в тактичній ланці у воюючих сторін була артилерія, точні координати об'єктів противника були потрібні на дальність її дійсного вогню, що не перевищувала 10 – 15 км. У цей час командири з'єднань (частин) мають у своєму розпорядженні вогневі засоби з дальністю, що у кілька разів перевищує дальність стрільби артилерії періоду Другої світової війни.

Для ефективного використання наявних засобів поразки необхідно мати дані про координати об'єктів противника на глибину їхньої досяжності з точністю: для артилерії – 10–15 м, для тактичних ракет – 30–50 м, для авіації – 100–200 м.

Достовірність розвідувальних даних досягається одержанням цих даних з різних джерел, їхнім ретельним вивченням, співставленням і повторним оглядом, а також проведенням при необхідності дорозвідки для того, щоб вчасно розкрити заходи противника по дезінформації і маскуванню, виявити і відрізнити його дійсні об'єкти (цілі) від хибних.

Що ж стосується точності визначення координат об'єктів (цілей), то вона залежить насамперед від ступеня вишколу особового складу розвідувальних підрозділів, що ведуть розвідку, а також від застосування ними найбільш сучасних засобів і способів розвідки. Особливо високим ступенем точності повинні відрізнятися відомості про місце розташування засобів високоточної зброї і інших важливих об'єктів.

Однією з важливих вимог до розвідки є – глибина її ведення..

Глибина ведення розвідки залежить від просторового розмаху бойових дій, змісту бойового завдання, що вирішує з'єднання (частина, підрозділ), глибини розташування сил і засобів противника на полі бою, а також від характеру місцевості й інших умов обстановки.

У сучасних умовах ведення бойових дій, коли як правило, відсутня чітко визначена лінія фронту, під глибиною ведення розвідки слід розуміти глибину кругової розвідки, яка на різних напрямках буде різною.

Глибина ведення розвідки повинна забезпечувати можливість передбачати зміни обстановки, вчасно отримувати дані про угруповання і характер майбутніх дій противника, розкривати його об'єкти для поразки всіма засобами з’єднання (частини) у всій смузі бойових дій, на їхню максимальну дальність і з урахуванням перспективи подальшого розвитку бойових дій. По мірі просування військ зазначена глибина ведення розвідки повинна зберігатися. Це дає можливість командиру і штабу з’єднання (частини) в кожний даний момент мати необхідні дані про найважливіші об'єкти противника, у тому числі і про основні засоби ураження, а також викривати резерви противника, що можуть вплинути на виконання з’єднанням (частиною) бойового завдання.

Звичайно кожен командир намагається знати обстановку на як можливо більшу глибину.

Разом з тим варто пам'ятати, що успішне виконання завдань, що стоять перед розвідкою, можливо лише при зосередженні її зусиль на виконанні основних завдань і виявленні найважливіших об'єктів на глибині досягнення засобів враження з’єднання (частини).

Таким чином, нові засоби збройної боротьби і управління військами, що змінили характер бойових дій висувають підвищені вимоги до розвідки, ускладнюють умови її ведення і викликають необхідність залучати для вирішення завдань, що стоять перед нею, значну кількість різноманітних сил і засобів, вимагають удосконалення способів ведення розвідки.

Друге питання: Основи ведення розвідки.