Розвиток концепції основних принципів міжнародного права як норм jus cogens

У 1945 р. було створено універсальну міжнародну організацію та визначено основні принципи сучасного міжнародного права. Саме у Статуті Організації Об’єднаних Націй містяться так звані норми jus cogens, тобто норми, що мають вищу імперативну силу, порушення яких безумовно веде до порушення прав суб’єктів міжнародного права, а в певних випадках — і до загрози міжнародному миру та безпеці.

Основні принципи міжнародного права сформульовані у ст. 2 Статуту ООН та у Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються відносин і співробітництва між державамивідповідно до Статуту ООН 1970 р., а також у деяких інших міжнародних актах, зокрема уЗаключному акті Наради з безпеки і співробітництва у Європі 1975 р. Такими принципами є:

· принцип поваги до прав людини;

· принцип незастосування сили чи погрози силою;

· принцип вирішення міжнародних спорів мирним шляхом;

· принцип територіальної цілісності та недоторканності кордонів;

· принцип невтручання у внутрішні справи інших держав;

· принцип рівноправ’я та самовизначення народів;

· принцип суверенної рівності держав;

· принцип співробітництва;

· принцип добросовісного виконання міжнародних договорів;

Наведені принципи є взаємопов’язаними, тому при тлумаченні та застосуванні кожний принцип має розглядатися виключно з урахуванням усіх інших принципів. Всі названі принципимають однакову юридичну силу норми jus cogens. Проте це не означає, що основні принципи неутворюють ієрархічної системи. Так, наприклад, у випадку порушення певною державою прав людини інші держави можуть застосовувати до неї різноманітні санкції, в т.ч. бойкотування та економічні ембарго. У цьому випадку чітко простежується пріоритет принципу поваги прав людини перед принципами невтручання у внутрішні справи, співробітництва та добросовісного виконання міжнародних договорів.

Отже, імперативні норми це цілий комплекс, що встановлює характер міжнародного права, вони отримали своє визнання у статуті ООН, після якого пізніше була прийнята Віденська конвенція 1969 року, яка закріпила концепцію імперативних норм, також вони знайшли відображення в практиці Міжнародного суду ООН і були підтверджені комісією міжнародного права.