- •I. Эллинизм и христианство 2
- •14*) Epict. Diss., I, 9, 19.
- •16) Epict., 1. С., I, 26, 9.
- •21) Lucian, 1. С., 36.
- •22 Lucian, TimoD, 54 sq.
- •23*) См. Примѣч. 1 на стр. 24. Въ болѣе древній періодъ praelegere въ этомъ смыслѣ упо- требляется у Квинтиліана, Inst., 18, 13.
- •37) Plato, 1. С., 22, р. 317 в.
- •45) Cicero, de natura Deor., I, 15: ut etiam veterrimi poetae, qui haec ne suspicati quidem
- •49 T Все, что у смертныхъ позорнымъ слыветъ и хулу возбуждаетъ,
- •78) Псевдо-Іустинъ (вѣроятно, Аполлинарій; ср. Дрѳзѳкѳ Bb«Jahrb. F. Prot.Theolog,» 1885,144). Cohort ad. Graec., c. 17.
- •85) Homil. Clementin., II, 43, 18.
- •105*) Euseb., h. E.. Yi, 19,8.
- •8) OrigeneSj de prine., IV, 16.
- •108) Homii. Clement., VI, 18.
- •121 Έ. Kohde, «Греческій романъ и его предшественники». Лейпцигъ 1876, стр. 297.
- •154*) PhUostrat., Yit. Soph., I, 21, 6, о СкоііеЛІанѢ: βασίλειοι δέ αύτοΰ πρεσβεΐαι πολλαι μ.Έν, και
- •161*) Dio Cassius, lxxi, 35, r
- •162 Themist., Orat, XXIII, p. 351. Вся рѣчь представляетъ собою протестъ противъ пре- небреженія, оказываемаго всему сословію.
- •Музоній у Aul. Gellius, Noct Attic., y, 1, ,.
- •175*) Sextus Empiricas, Pyrrh. Hypot., I, 2 sq.
- •184) Origenes, Contra Cels., y, 65; yi, 1, 7, 15, 19; другія доказательства у Keim, Celsus wahres Wort, p. 77.
- •186) Clemens Alex., Strom., 1, 1, 18 (p. 326); вся первая книга очень цѣнна, такъ какъ от- водитъ культурѣ мѣсто въ христіанствѣ.
- •188 Eusebios, h. E., V, 23.
- •190*) Это ясво изъ того факта, что при изложеніи стоицизма ранніе и позднѣйшіе элементы разсматриваются въ большинствѣ случаевъ какъ одно цѣлое, о чемъ, съ другой стороны, можно и пожалѣть.
- •191) Маркъ Аврелій обязанъ Рустику той мыслью, что жизнь требуетъ исправленія и
- •194 Epictet, Dissert I, 4, t—j4.
- •198*) Philo, de congr. Erudit, cans., 28 (1, mj).
- •211) Іи, 24, э„ срав. 5, «—ιοί гѵ, 10, u sq,
- •214*) Didache, 4, , sq.
- •218*) Для разновидности гностицизма ср. А. Harnack, «Dogmengesch.», Is, 203.
- •220 Clem. Alex. Paedag., іп, 11, т8 (р. 545).
- •252) Филонъ, de raigrat. Abr., 9 (1, 443); de somn,, I, 13,(1, 633) и др.
- •254 Вѣроятно, эта метафора лежитъ въ основаніи часто употребляемаго слова προβολή; папр., Ипполитъ, Филос., υι, 38.
- •8), Еврей, которадо часто выводить Кельсъ,; говоритъ: «Если вашъ Logos—-сынъ Бога, то мы -соглашаемся съ этимъ», Urigeaes, Contra Cels., II, 31.
- •264 Многочисленныя цитаты, на которыхъ опираются эти положенія, собраны у Негельс- баха въ его «Homerische Theologie», 2, 120 и сл., и «Nachhomerische Theologie», 141 и сл.
- •303) Bonn, «Greek philosophers», 2, 252.
- •308) De profug., 20 (1, 562); Богъ, названный супругомъ Σοφία—-de Cherub., 14(1,148). Но въ de ebriet, 8 (1, 8β1), Богъ названъ отцомъ, а мудрость—матерью вселенной, а не Логоса.
- •330) Василидъ у Иринея, I, 24, 3. Ср. Климента Александр., Protrept., 10, 98. Логосъ есть
- •336*) Hippolyt, Philosophy VII, 21 sq. Schmid, Dogmengeschichto 4 52.
- •356) Plotin, Ennead., VI, 8, 12.
- •366 Dionys., у Аѳанасія, de sentent. Dionys., 18.
- •Athanas., de Synodis, 8 (1, 577, b).
- •370) Foucart, «Le culte de Pluto dans la religion dleusinienne», въ Bulletin de la Correspon- dance Hellenique, 1883, 387 и сл.
- •3858) Другая аналогія между ними и христіанами—страхъ передъ наказаніемъ въ будущемъ.
- •393 Tertull., Apolog., 8; ср. Adv. Valent. 1.
- •408) Euseb., h. E., X, 4, 44.
- •444 Ср. Overbeck, «Die Anfange der patrist. Litteratur» въ Sybels histor. Zeitschrift n. F., 12, 417—472.
- •3; Ср. Гегесиппа у Евсев. H. Ѳ. Іу, 22, 3, для связи событій; см. Гарнакъ. Къ 2. Clem. 14, 2. Patres Apostol. 1, 1, 132, гдѣ находятся другіе примѣры; затѣмъ, Dogmengesch. 1, 2, 131.
- •446) TertulL, de praescr. Haeret. 8, 18.
- •467E) We.Ngarten, Zeittafeln zur. K. G., 3, 12. Cp. Также Lightfoot., Ignatius, 2, 1, 310 слл.
- •469 Гегесиппъ у Евсев., h. Е. Іу, 22, 4.
78) Псевдо-Іустинъ (вѣроятно, Аполлинарій; ср. Дрѳзѳкѳ Bb«Jahrb. F. Prot.Theolog,» 1885,144). Cohort ad. Graec., c. 17.
Гомеръ, «Иліада», 18,
79) Пс.-Іустинъ, 1. c., 28.
80) Гомеръ, «Иліада», 14,Joe. Clemens Alex. Stromat., У, 14,100 (p. 708).
81) Гомеръ, «Иліада», 22, 8. Clemens Alex. Stromat., У, 14, U7 (p. 719). Иногда все же тре- буется большая проницательность, чтобы открыть Евангеліе въ Гомерѣ. Киклопы, напр., гово- рятъ Полифему («Одиссея», 9, 410) εί μεν δή μή τίς σε βιάζεται οΐον έόντα νοΰσον γ’ου πως εστι Διός με- γάλον άλέασθαι. Климентъ Александрійскій (Stromat., У, 14,11β) изъ этого выводитъ догадку объ Отцѣ И Сынѣ. Аргументація ею слѣдующая: очевидно, μήτίςτ^μήτις, а μήτιςι^λόγος; отсюда νόσος Διός, ОНЪ=(А^хіді=:СЫНЪ божій черезъ досредство μαντεία εύστοχος.
82т) Hippolyt, Philosophum, УІ, и.
83e) Herodot, ІУ, 8—10.
84·) Hippolyt, Philosophum, У, 21.
85) Homil. Clementin., II, 43, 18.
Я·
86*) Homil. Clement., И, 51.
87*) Clemens Alex. Stromat., V, 4, s0 (p.657P.).
88*) Cp. I. G*. Rosenmiiller, «Historia interpretationis librorum sacror, irt ecclesia Christiana», I, 65, sqq.
89) Аѳинагоръ, Legatio, 19. Псевдо-Іустинъ (Apollinaris), cohortat, ad. Graec., 8, употребляетъ
90образъ арфы, плектромъ которой служитъ божественный духъ.
91*) Tertull. adv. Marc., Ill, 5.
92*) Быт., 49, 10| f.
933) He., 7, 14.
94<) Пс., IS), G.
95) Justin. Apol., Ϊ, 54.
96·) Justin, Apolog., I, 35.
97*) Justin, Apol., I, 32.
98) Justin, Dialog., 78.
99*) Iren., I, 8, 4, о валентиніанцахъ.
100) Iren., 1,8, 2·
101·) Clemens Alex., Strom., I, 3, 93 (p. 329).
102) Clemens Alex. Strom., YI, 11, 9i (p. 787).
103) Clemens Alex. Paedag., II, 8, 62 (p. 205).
104e) Таковы были положенія Марціона, вліяніе котораго на христіанство простирается гораздо дальше, чѣмъ обыкновенно думаютъ. Нанлучшее изложеніе этого вопроса встрѣчается у А. Гарнака, «Lehrbuch der Dogmengeschichte», I2, 222 и далѣе.
105*) Euseb., h. E.. Yi, 19,8.
8) OrigeneSj de prine., IV, 16.
106) Origenes, de prine., IV, 15.
107*) Recogn. Clementin., X, 36.
108) Homii. Clement., VI, 18.
Talian, Orat ad. Graec., 2Г.
109) Euseb., Praep. evang., II, 6, 7, θεραπεία въ этомъ смыслѣ сдѣлалось техническимъ тер- миномъ. Ср. Grafenhan, «Исторія классической филологіи въ древности», I, 215. j
110) Порфирій у Euseb. hist, eccl., YI, 19, 4.
111β) Origenes, Contra Cels., 48—50.
112) Пс., 119,18.
113) Origenes Horn, in Genes., XIII, г (2,93, E. De la Rue). Comm, in Johann., X, 13 (4,1T8 B De la Rue).
114) Elusebus, h. XII, 24.
115*) Ср. Кіііп, Theodor у. Mopsuestia u. Julius Africanus ais Exegeten, 1880, стр. 7.
116J. (i. Rosenmiiller, Historia interpretationis, 3, 1в1. Письмо перепечатано вмѣстѣ съ
117прочими отрывками сочиненій Юлія Африкана у Eouth, «Reliquiae sacrae»,8, 2, М5, sqq. (кромѣ
118того, въ изданіяхъ Оригена передъ ero epistola ad Africanum).
119) Смотри главу: «Писаніе и мистическое толкованіе его» въ «Опытѣ развитія христіан- скаго ученія», Ньюмэнъ, особенно на стр. 324 (2-ое изданіе): «можетъ считаться иочтп исто- рическимъ закономъ, что мистическое толкованіе и православіе или будутъ вмѣстѣ держаться, или вмѣстѣ погибнутъ».
120*) Я старался ограничить свое изложеніе лишь настоящей греческой риторикой. Изло- женіе у римскихъ авторовъ, особенно у Квинтиліана, въ существенныхъ чертахъ согласуется съ этимъ, несмотря на нѣкоторыя частичныя разногласія. Лучшій изъ новыхъ очерковъ греческихъ обычаевъ принадлежитъ Кайзеру въ его изданіи сочиненій Фнлострата, Преди- словіе (Цюрихъ, 1844, Лейпцигъ 1871, т. 2).