7. Стрес та інформаційні перевантаження як фактори, що спонукають до адиктивної поведінки

 Стресові стани у людини розвиваються у відповідь на різноманітні екстремальні впливи — стресори.

Криза суспільства і ті соціально-економічні умови, в яких сьогодні живе людина, збільшують кількість екстремальних впливів на неї і ставлять особистість в особливі умови виживання. Ситуації емоційних перевантажень, коли людина не справляється із завданням, не встигає приймати правильні рішення у потрібному темпі при високому рівні відповідальності за їх наслідки, призводять до змін у психічних процесах, емоційних зрушень, трансформації мотиваційної структури діяльності, порушень рухової та мовної поведінки тощо.

Особливо схильні до емоційних та інформаційних перевантажень неповнолітні в зв'язку з недостатньою зрілістю їх емоційно-вольової сфери. Саме у підлітковий період, коли людина переживає кризу перебудови особистості, формування власного "Я", найбільш характерним для підлітка є пошук сенсу життя, місця у суспільстві, спроби знайти нові стереотипи поведінки. У цей період особливо небезпечним є знайомство підлітка з наркотиками. Адже здатність наркотичних речовин послаблювати нервові напруження, відволікати від роздумів про реальність, невирішеність проблеми, може міцно привернути підлітка до наркотизації як до найбільш ефективного способу „подолання” труднощів.

Незнанням і нерозумінням підлітком своїх сил і можливостей, відсутністю    власних    навичок    самоаналізу,    пояснюється    його неспроможність критично ставитись до себе у складних непередбачуваних ситуаціях.  Саме  це  і  є  основою  психологічного

механізму насильницької, агресивної та злочинницької поведінки деяких молодих людей.

Практика засвідчує, що  значна кількість молодих людей сьогодні  орієнтують  себе   на   негативну  психологічну  установку гедоністичного спрямування — знаходити задоволення у випивках, палінні,  наркотиках.  У  зв'язку  з  цим,  для  соціальних  педагогів  та інших  фахівців  першочергового  значення  набуває  питання формування позитивної життєстійкості особистості. Це допоможе: розширити знання людини про оточуючий світ; особистості, що розвивається, відкрити для себе свій організм і його взаємозв'язок із природою;   молодій людині зрозуміти власну людську сутність та визначити своє місце у суспільстві; навчити молодь уникати передозування інформацією шляхом відокремлення головного від другорядного, вагомого від несуттєвого; навчити людину раціонально використовувати  час,  звільнивши  місце  для  роздумів  і  розумної оцінки важливості і значущості подій, власної поведінки, особистісного вибору; виховувати уміння особистості правильно визначати власні можливості і володіти собою в будь-якій ситуації; озброїти  молодь  навичками  правильної  оцінки  подій,  що відбуваються; виховувати у людини вміння раціонального вибору доцільних шляхів вирішення складних життєвих ситуацій соціально виваженими способами.

Формуванню позитивної життєстійкості особистості найбільш ефективно могла б сприяти розробка і впровадження різноманітних інтегрованих навчально-виховних курсів і програм: „Основи психічного  виховання  навичок  безпечної  поведінки”,  „Рости здоровим, берегти себе”, „Культура поведінки”, „Культура життєвого самовизначення”,     „Психічне     здоров'я”,     „Фізичне     здоров'я”, „Спілкування”, „Людина і світ” та ін.