Тема 7. Людина і спротив тоталітарним режимам

7.1.Командно-адміністративна модель СРСР та її особливості в Україні. Сталінський терор 1930-х.

7.2.Українське питання в національній політиці Польщі, Румунії та Чехословаччини: порівняльний аналіз.

7.3.Особистість і спротив тоталітарним режимам в роки Другої світової війни.

7.4. Шістдесятництво, дисидентський і правозахисний рух (кінець 50-х, 1980-ті роки).

Методичні поради для самостійної роботи:

Аналізуючи перше питання, слід з’ясувати:

• зміст понять тоталітарна і авторитарна держава;

• політика воєнного комунізму та опір її проведенню серед українського населення;

• хід колективізації українського села в 30-х роках;

• репресії та репресивна машина 30-х рр. в УРСР;

• Голодомор 1932-1933 рр. як акт геноциду українського народу.

Готуючись до другого питання, висвітлюємо наступні аспекти:

• особливості становища українців у складі Другої Речі Посполитої;

• політика Польщі стосовно національних меншин у 1919-1939 рр.;

• національна політика Румунії стосовно українців у міжвоєнний період;

• вплив демократичних цінностей та досвіду автономного суспільно-політичного життя на формування політичної самосвідомості закарпатських українців.

Відповідь на третє питання висвітлюємо згідно з такої схеми:

• Друга світова війна як загроза людству та світовій цивілізації з боку обох тоталітарних режимів – німецького нацистського та сталінського комуністичного; їх агресивна, антигуманна спрямованість;

• депортації колишніх урядовців, великих землевласників, активістів політичних партій та інтелігенції радянською владою на західноукраїнських землях у 1939-1941 рр., обмін населенням між нацистською Німеччиною та СРСР, масові репресії та винищення в'язнів напередодні початку німецько-радянської війни;

• План “Ост” і східна політика німецького Райху; причини та обставини масового винищення місцевого єврейського населення, Бабин Яр як промовиста ілюстрація нацистської геноцидної політики;

• причини явища колабораціонізму, його прояви, форми та наслідки;

• причини та наслідки українсько-польського етнічного конфлікту на Волині липня 1943 р.: версії обох сторін та оцінки сучасних істориків;

• український національно-повстанський і радянський партизанський рухи на території України в ході німецько-радянської війни: відмінність у цілях, причини протистояння та наслідки опору;

• боротьба радянського режиму проти українського національно-повстанського руху;

• насильницька депортація як інструмент радянської національної політики в часи сталінізму, один із методів терору українців з боку комуністичного тоталітарного режиму.

• При підготовці до четвертого питання необхідно звернути увагу на такі проблеми:

• лібералізація громадського та культурного життя в роки «хрущовської відлиги»;

• рух шістдесятників, їх основні ідеї, боротьба за поширення сфери вживання української мови, перші самвидави в Україні;

• дисидентський рух як вияв політичної опозиції комуністичному тоталітарному режиму в Україні, засадничі принципи діяльності українських дисидентів;

• основні вимоги представників правозахисного руху: дотримування Конституції, законів, ідей гуманізму, демократії, свободи і прав людини;

• головні завдання релігійної опозиції радянському режимові;

• значення українського опозиційного руху 1950-1980-х рр. ХХ століття в контексті майбутнього проголошення незалежності України.

Список літератури:

1. Бажан О.Г., Данилюк Ю.З. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. XX ст.). – К.: Рідний край, 2000.

2. Баран В. Україна після Сталіна: Нарис історії 1953-1985 рр. – Л.: Свобода, 1992. – 125 с.

3. Беркгоф К. Бабин Яр: місце наймасштабнішого розстрілу євреїв нацистами в Радянському Союзі // Бабин Яр: масове убивство і пам'ять про нього: Матеріали міжн. Наук. Конференції 24-25 жовтня 2011 р. м. Київ. – К., 2012.

4. Беркгоф К. Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою. – К.: Критика, 2011.

5. Голод в Україні 1946-1947. Документи і матеріали. – Київ-Нью-Йорк: Либідь, 2013.

6. Депортації: Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр.: документи, матеріали, спогади: у 3 т. – Л.: 1996. – Т. 1: 1939-1945 рр.

7. Збройний виступ євреїв у Янівському таборі в інформаційних звітах українських і польських націоналістів // Голокост і сучасність. – 2010. - № 1 (7). – С.143-153.

8. Історія України: нове бачення: у 2 т. / Ред. В. А. Смолій. – К.: Україна, 1995. – Т.2.

9. Касьянов Г. Незгодні: Українська інтелігенція в русі опору 1960-80-х рр. – К.: Либідь, 1995.

10. Каганов Ю.О. Радянські свята та обряди у контексті ідеологічної політики в Україні другої половини ХХ ст. // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. – 2013. – Вип. 36. – С. 186-194.

11. Кубійович В. Українці в Генеральній Губернії. 1939-1941. Історія Українського Центрального Комітету. – Чікаго, 1975.

1. Культурне життя в Україні: Західні землі. Т.1: 1939-1953 / упор.: Т. Галайчак, О. Луцький, Б. Микитів та ін. – К.: Наукова думка, 2006.

2. Огієнко В. Волинь 1943 року: перспективи українсько-польського примирення // Матеріали третьої Міжнародної науково-практичної конференції “Геноцид України у XX столітті. Україна під окупаційними режимами: історичні реалії та постколоніальний синдром”, Львів, 4-5 квітня 2014 року. – Л.: Добрий друк, 2015. – С.109-120.

3. Олійник Ю.В., Завальнюк О.М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі “Волинь-Поділля” (1941-1944 рр.). – Хмельницький: Поліграфіст-2, 2012. – 320 с.

4. Поєднання через важку пам'ять. Волинь 1943. Ідея, вибір, редактор. / Ред. О. Зінчук. – Люблін: Panorama Kultur, 2012.

5. Права людини у фокусі новітньої історії / Ред. Є. Захаров. – Харків: Права людини, 2013. – 420 с.

6. Романцов В.О. Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності (XX – початок XXI століття). – К.: Bид. iменi Oлени Teлiги, 2008. – 184 с.

7. Сергійчук В. Трагедія Волині. Причини й перебіг польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни. . – К.: ПП Cеpгiйчук М. I., 2009. – 200 c.

8. Сталинские депортации. 1928-1953 / Ред. А. Н. Яковлева. – М.: Материк, 2005.

9. “… То була неволя”. Спогади та листи остарбайтерів. – К.: Інститут історії України, 2006.

10. Шайка В.О. Колабораціонізм на території рейхскомісаріату “Україна” і військової зони в роки Другої світової війни. – Кривий Ріг: Мінерал, 2005. – 466 с.

11. Шайкан В. Повсякдення українців у роки німецької окупації. 1941-1944. – К., 2010.

Теми рефератів

1. Особливості реалізації політики воєнного комунізму на українських землях.

2. Голодомор 1932-1933 рр. як акт геноциду українського народу.

3. Самоорганізація українців у міжвоєнний період на землях в складі Польщі.

4. Карпатська Україна: одноденна українська держава.

5. Репресії радянської влади на західноукраїнських землях в 1939-1941 рр.

6. Генерал-полковник Михайло Кирпонос – портрет українця на тлі епохи.

7. Нацистський терор під час окупації Україні.

8. Нацистські концтабори та їхні в'язні.

9. Проблема колабораціонізму під час Другої світової війни.

10. Ідейна платформа та трагедія дивізії «Ваффен СС-Галичина».

11. Радянський партизанський рух і УПА: вороги чи союзники.

12. Ціна перемоги: втрати українців за часи Другої світової війни.

13. Особливості комуністичного тоталітаризму в Україні в перше післявоєнне десятиліття.

14. Політика «десталінізації» та її наслідки.

15. Суспільно-політичне життя періоду «застою» в СРСР та його вплив на життя в Україні.

Семінар 8. Розвиток української культури у контексті європейського культурного простору у XIV -ХVІІІ ст.

8.1.В орбіті візантійської традиції: культура княжої доби.

8.2. Культура Галицько-Волинської держави: синтез місцевої, візантійської і західноєвропейської традицій.

8.3. Можливості і виклики перед українською культурою в другій половині XIV-XV ст.: передвідродження.

8.4. Освіта як джерело полікультурності: освітні процеси в ранньомодерну епоху.

8.5. Культура Ренесансу в архітектурі, мистецтві та літературі.

8.6. Багатоманітне бароко на українських землях.

Відповідаючи на перше питання потрібно взяти до уваги:

1. суспільно–політичні та економічні передумови, в яких формувалася давньоукраїнська культура, показати роль і місце Візантії у цьому процесі;

2. прийняття християнства і його вплив на культуру Київської Русі, значення церкви та монастирів як осередків культурного життя;

3. виникнення перших шкіл та книгозібрань, розвиток літератури: перекладної та оригінальної, агіографічної, релігійної, художньо–поетичної, літописів, мистецтва рукописної книги і книжкової мініатюри;

4. особливості становлення нового архітектурного стилю як синтезу місцевих архітектурних традицій з елементами візантійського стилю, мистецтво фрески та мозаїки;

5. давньоукраїнський іконопис, його видатні пам’ятки.

При підготовці другого питання слід звернути увагу на такі моменти:

1. особливості впливу візантійської, західноєвропейської та місцевої культурної традиції на формування культури Галицько-Волинської держави;

2. спадкоємність культурних традицій Київської Русі в Галицько–Волинському князівстві;

3. архітектура та містобудування Галицько-Волинської держави, образотворче мистецтво;

4. Галицько–Волинський літопис як культурно–історичне джерело;

5. освітні центри Галицько–Волинського князівства, розвиток наукових уявлень та знань.

У третьому питанні необхідно охарактеризувати:

1. своєрідність суспільно–політичної ситуації в Україні після занепаду Галицько–Волинського князівства;

2. стан української культури в складі Великого князівства Литовського та Польщі;

3. українське Передвідродження та його представники – Ю. Дрогобич, Павло Русин, С. Оріховський а інші;

Готуючись до четвертого питання, необхідно проаналізувати:

1. взаємозв’язок релігійного та культурно–освітнього руху Європи та України;

2. становлення та освітньо-видавничу діяльність Острозької академії, її роль у розвитку української освіти;

3. діяльність Львівського Успенського братства, як національного культурно – освітнього та видавничого осередку;

4. відродження освітнього та духовного життя в Києві, заснування Київського Богоявленського братства та школи,

5. значення реформаторської діяльності митрополита Петра Могили в церковній та освітній сферах;

Розкриваючи п’яте питання, основну увагу акцентуємо на:

1. специфіці впровадження нових ренесансних форм в кожному з окремих видів мистецтва, поєднання західноєвропейських впливів з національними традиціями;

2. найвидатніших досягнення в оборонній, культовій та житловій архітектурі, скульптурі і живописі доби Ренесансу;

3. значення творчих здобутків українських ренесансних митців, архітекторів, художників, скульпторів, їх внесок у загальноєвропейську культурну спадщину.

4. основних рисах літературного процесу в добу Ренесансу на українських землях;

5. українській полемічній літературі: представники та їх твори;

6. друкарні Львова, Києво-Печерської лаври, Києво-Могилянської колегії, становлення гравюри, мистецтва друкованої книги.

Даючи відповідь на шосте питання, з’ясовуємо:

1. суть бароко, як домінуючого художнього стилю на українських землях в другій половині XVII – XVIII ст.;

2. регіональні особливості бароко в Україні, „козацьке бароко” як синтез європейських форм та місцевих національних традицій;

3. діяльність Києво-Могилянської академії та її провідні вчені, західноукраїнські освітні осередки;

4. розвиток українського літературного бароко – Г. Сковорода, О. Бучинський, І. Величковський, А. Заруцький, І. Галятовський, С. Яворський, І. Орловський та інші, козацькі літописи;

5. архітектурні особливості „козацького бароко” та бароко на західноукраїнських землях.