Теми рефератів:

1. Освіта та наукові знання Київської Русі;

2. Діяльність Острозької колегії;

3. Києво-Могилянська колегія XVII ст.;

4. Промислова революція на українських землях. Характерні ознаки, етапи розвитку;

5. Розвиток залізничного транспорту на українських землях в ХІХ ст;

6. Зародження вугільної та металургійної промисловості в Україні;

7. Внесок вітчизняних вчених у розвиток технологічного застосування електрики;

8. Вищі технічні навчальні заклади України як осередки наукової думки;

9. Наукова та громадська діяльність М. Пирогова;

10. Науковий доробок видатного електротехніка І. Пулюя;

11. Винахід радіо, наукова і інженерна діяльність О. С. Попова та Г. Марконі. Зародження обчислювальної техніки;

12. Діяльність Наукового товариства ім. Тараса Шевченка;

13. Українська Академія наук і основні напрями її діяльності в першій половині ХХ ст.;

14. Доробок українських вчених у питаннях освоєння космосу;

15. Українські вчені – Нобелівські лауреати;

16. Український фізико-технічний інститут в 1930-х рр.;

17. Використання енергії атому в Україні в другій половині ХХ ст.;

18. Розвиток генетики у ХХ ст;

19. Екологічні наслідки розвитку науки і техніки.

Тема 14. Історія Львівської політехніки як освітнього та наукового центру

14.1. Університет як осередок знань: історія виникнення та розвитку Львівської Політехніки.

14.2. Видатні українські вчені та науковці.

14.3. Розвиток досліджень у Львівській політехніці, із сфери знань, яку опановують студенти.

Методичні поради для самостійної роботи:

При розгляді першого питання слід звернути увагу на:

• Головні етапи становлення Львівської Політехніки – першого в Україні вищого технічного закладу;

• Передісторія. Відкриття у 1817 році трирічної реальної школи, що вперше почала надавати початкові технічні знання своїм вихованцям;

• Цісарсько-королівська Технічна академія (урочисте відкриття 4.11.1844 року) – початок історії Львівської Політехніки;

• Технічна академія (1844 – 1877рр.): розвиток інфраструктури, науки та кафедр;

• У 1877 році Технічна академія отримала титул школи високої освіти і змінила свою назву — Політехнічна вища школа (Technische Hochschule);

• Керівництво (колегія професорів на чолі із ректором), факультети (інженерії, архітектури, технічної хімії, а в 1877 р. – машинобудівний), кафедри;

• Розвиток інфраструктури (1872 р. цісар Франц-Йосиф своїм указом дозволив Академії споруджувати власний будинок), архітектурні та мистецькі особливості головного корпусу Львівської Політехніки;

• Важливі віхи в науковому та суспільному розвитку Львівської Політехніки від 80-х років ХІХ ст. – до 1918 року: відкриття нових кафедр та розвиток нових спеціальностей (рільничо-лісової спеціальності, зоології, ботаніки й товарознавства, теорії залізничного транспорту та ін.);

• Історія Львівської Політехніки у міжвоєнний період (1919 – 1939рр);

• 13 січня 1921 р. Політехнічну школу перейменували, вона стала називатися – Львівська політехніка: нові факультети (створення в 1928 р. авіаційного факультету) та кафедри;

• Студентські організації Львівської Політехніки та їх діяльність впродовж 1919 – 1939 років;

• Історія Львівського політехнічного інституту (1939 – 1989 роки). Наукові дослідження (Науково-дослідний інститут електронної вимірювальної та обчислювальної техніки), розвиток інфраструктури (14 загальносоюзних та 2 республіканські галузеві лабораторії), суспільно-культурне життя (радянські репресії проти професорсько-викладацького складу, ідеологізація);

• Львівська Політехніка в часи незалежності України (1990 – 2016рр): наука та суспільно-культурне життя.

При розгляді другого питання необхідно розкрити:

• Імена та вагомі досягнення у різних галузях науки видатних вчених Львівської Політехніки від 1844 року до сьогодні:

  1. видатні вчені-математики (Плацид Дзівінський, Луціан Беттхер, Казимир Бартель, Лаврентій Жмурко, Владислав Войцех Зайончковський, Володимир Стожек та ін.);

  2. видатні вчені-фізики (Ф.Стжелецький, Тадеуш Годлевський (1878–1921), фізик-ядерник Е. Резерфорд);

  3. видатні вчені-хіміки (Август Фройнд, Стефан Нементовський (1866–1925), Роман Залозецький (1861–1918), Юліан Гірняк (1881–1970), Юліан Медведський (1845–1918), Ігнаци Мосціцький (1867–1946) );

  4. видатні вчені-інженери та архітектори (Максиміліан Туллє (1853–1939), Кароль Скібінський (1849–1922), Юліан Захарієвич (1837–1898), Іван Левинський (1851–1919) Тадеуш Обмінський (1874 1932), Леонардо Марконі (1835–1899), Тадеуш Обмінський (1874–1932) Стефан Брила (1886–1943), Адам Курилло (1889–1980);

Висвітлюючи третє питання, слід звернути увагу на:

• Історію виникнення та становлення у Львівській Політехніці Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій (ІКНІ);

• Створення Інституту 19 жовтня 2001 року на базі факультету комп’ютерної техніки та інформаційних технологій;

• Структура ІКНІ (п’ять випускових кафедр), головні напрямки наукових досліджень, наукові досягнення професорсько-викладацького складу ІКНІ.