Семінар 1. Формування території і складу населення на українських землях з давніх часів – до кінця XVIII ст.

1.1. Давнє населення на українських землях.

1.2. Київська Русь-Україна: формування кордонів та проблема етнічного складу держави.

1.3. Українці в складі Корони Польської, Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

1.4. Кордони та населення держави Війська Запорозького.

Методичні поради для самостійної роботи:

Відповідь на перше питання висвітлюємо згідно з такої схеми:

• розселення ранніх землеробських племен на території України. Трипільська культура;

• грецьке населення міст-полісів Північного Причорномор’я та Криму;

• міграції та територія розселення в степах Північного Причорномор’я кочових племен кіммерійців, скіфів і сарматів. Держава Велика Скіфія;

Розкриваючи друге питання, доцільно розглянути:

• розселення літописних слов’янських племен на території України;

• територіальні зміни та етнічний склад Київської Русі від Олега до Володимира та Ярослава;

• територія та кордони найбільших князівств Русі в часи феодальної роздробленості XI – перша половина XIII ст.;

• кордони та територіальні зміни в Галицько-Волинській державі.

Відповідь на третє питання висвітлюємо згідно з такою схемою:

• адміністративно-територіальний устрій та склад населення українських земель у складі Корони Польської у другій половині XIV-XVI;

• адміністративно-територіальні зміни та етнічний склад населення на українських землях в складі Великого князівства литовського у другій половині XIV-XVI;

• зміна адміністративного статусу частини українських земель внаслідок утворення Речі Посполитої.

У четвертому питанні розглядаємо:

• формування кордонів держави Війська Запорізького в часи Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького у 1648-1657 рр.;

• особливості етнічного складу населення держави Війська Запорізького;

• територіальні зміни в українській козацькій державі в часи Руїни, поділ держави на лівобережний та правобережний гетьманати і його наслідки;

• кордони та населення Гетьманщини, Слобідської України та Запорізької Січі у XVIІІ ст.

Теми рефератів:

1. Етнічна приналежність та територія розселення Трипільської культури.

2. Етнічно-мовні особливості населення грецьких міст Північного Причорномор’я.

3. Територія та етнічний склад Великої Скіфії.

4. Формування західних кордонів Київської Русі в часи Володимира та Ярослава.

5. Територіальне розширення Галицько-Волинської держави за правління Лева Даниловича.

6. Територіально-адміністративний статус Київської землі у складі ВКЛ.

7. Територіально-адміністративні зміни в Галичині впродовж 14 – першої половини 15 ст.

8. Зборівський договір 1649 року та його вплив на формування кордонів козацької держави.

9. Особливості територіально-адміністративного устрою Війська Запорозького.

10. Люблінська унія 1569 року та її вплив на територіально-адміністративний устрій українських земель.

11. Територіальні зміни на українських землях в період «Руїни».

12. Особливості адміністративно-територіального становища Слобідської України в 17 – 18 ст.

Список рекомендованих джерел і літератури:

1. Александрович В., Войтович Л. Король Данило Романович. – Біла Церква, 2013. – 234 с.;

2. Баран В.Д. Давні слов’яни // Україна крізь віки. – Т. 3. – К., 1998. – 336 с.;

3. Баран В.Д. Історичні витоки українського народу – К., 2005. – 208 с.;

4. Видейко М. Ю. Украина: от Антов до Руси . – К., 2009. – 240 с.

5. Войтович Л. Лев Данилович : князь галицько-волинський (бл. 1225 – бл. 1301) – Львів, 2014. – 312 с.;

6. Гладилін В.М. Найдавніше населення на території України // Давня історія України. — Т. 1. — К.,1997. — С. 17–44;

7. Грушевський М.С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця ХІV сторіччя – К., 1991. – 560 с.;

8. Залізняк Л. Стародавня історія України – К., 2012 – 542 с.

9. Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси ІХ-ХІІІ вв. – К., 1985. – 184 с.;

10. Крикун М. Г. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в XV-XVIII ст.: Кордони воєводств у світлі джерел – К., 1993. – 186 с.

11. Ричка В.М. Про адміністративно-територіальний устрій давньоруських земель у ХІ-ХІІ ст. // Український історичний журнал. – 1983. – № 2. – С. 94-100;

12. Русина О. Україна під татарами і Литвою. – К., 1998. – 319 с.;

13. Русина О. Студії з історії Києва та Київської землі : [збірка статей] / НАН України, Ін-т історії України. – К., 2005. – 346 с.

14. Сегеда С.П. У пошуках предків. Антропологія та етнічна історія України – К., 2012. – 432 с.

15. Сергієнко Г.Я., Смолій В.А. Історія України (з найдавніших часів до кінця ХVIII ст.) – К., 1993. – 256 с.;

16. Україна: литовська доба, 1320-1569 / [авт.: Олена Русіна ... [та ін.]. – Київ, 2007. – 178 c.;

17. Україна крізь віки: в 15 т. – Т. 2 Античні держави Північного Причорноморя / С. Д. Крижицький, В. М. Зубар, А. С. Русяєва; НАН України. Ін-т археології. – К., 1998. – 351 с.

Семінар 2. Зміни території і складу населення на українських землях в ХІХ-ХХ ст.

2.1. Етнічний склад українських земель та розселення українців у Російській імперії.

2.2. Населення західноукраїнських земель у ХІХ ст.

2.3. Формування території УНР та Української держави в часи національної революції 1917-1921 рр.

2.4. Зміни в кордонах України в 1921-2016 рр.

Методичні поради для самостійної роботи:

Готуючись до першого питання, необхідно вирішити такі проблеми:

• адміністративне облаштування українських земель в складі Російської імперії;

• ареали розселення українців в складі Російської імперії та динаміка його змін у ХІХ – на початку ХХ ст.;

• етнічні меншини на українських землях в складі Російської імперії: розселення та кількісний склад.

У другому питанні слід звернути увагу на такі аспекти:

• причини та історичні корені багатоетнічності Галичини у ХІХ – на початку ХХ ст.;

• етнічні межі розселення українців у Австрійській імперії;

• особливості розселення та соціальної приналежності поляків, євреїв та німців у Галичині в ХІХ – на початку ХХ ст.

• гуцули, бойки та лемки як етнографічні групи українського населення;

При підготовці третього питання потрібно висвітлити:

• територіальні межі УНР в часи Центральної ради та їх зміни;

• територія та кордони Української Держави Павла Скоропадського;

• зміни території УНР часів Директорії;

• особливості етнічного портрету українських земель часів Національної Революції 1917-1921 рр.

У четвертому питанні слід зосередитись на таких проблемах:

• межі та адміністративне облаштування УСРР та УРСР в 1921-1939 рр.

• формування нових кордонів УРСР в перше повоєнне десятиліття.

• проблема демаркації кордонів України в сучасну добу;

• територіальні претензії інших держав та шляхи їх нейтралізації.

Теми рефератів:

1. Польські повстання 1831 і 1863 рр. на українських землях Російської імперії.

2. Становище євреїв на українських землях в складі Російської імперії у ХІХ ст.

3. Кримські татари у ХІХ ст.

4. Шляхи зростання російського населення на українських землях у ХІХ – на поч. ХХ ст.

5. Особливості адміністративного устрою Галичини у складі Австрійської імперії.

6. Кордони ЗУНР та їх зміни в ході польсько-української війни 1918-1919 рр.

7. Єврейська громада Галичини у ХІХ ст.

8. Територія УНР в часи діяльності Центральної Ради.

9. Кордони Української Держави Павла Скоропадського.

Список рекомендованих джерел і літератури:

1. Бойко О. Історія України: навчальний посібник. – Київ, 2005;

2. Географічний фактор в історичному процесі. – К., 1990;

3. Грицак Я. Нариси історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ ст. - Київ, 1996;

4. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – Львів: Світ, 1991;

5. Дністрянський М. Вступ до історичної географії України: Цикл лекцій. – Львів, 2007;

6. Дністрянський М.С. Кордони України. Територіально-адміністративний устрій. – Львів: Світ, 1992;

7. Дністрянський М. Україна в політико-географічному вимірі / М.С. Дністрянський. – Львів, 2000;

8. Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. – Львів, 2006;

9. Заставний Ф. Демографічні втрати України. Голодомори, війни, еміграції. – Львів, 2003;

10. Історія України та її державності: Навчальний посібник / За редакцією Дещинського Л.Є. – Львів, 2005;

11. Картографія та історія України: Збірник наукових праць. – Львів, Київ, Нью-Йорк, 2000;

12. Козловський А. Встановлення українсько-польського кордону (1941 – 1951 рр.). – Львів, 1998.

13. Копчак В.П., Копчак С.И. Население Закарпатья за 100 лет (1870 – 1970 рр.). – Львов, 1977.

14. Круль В. Історична географія Західної України: конспект лекцій. – Чернівці, 1999.

15. Лаврів П. Історія Південно-Східної України. – Львів, 1992.

16. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. – Львів, 1995;

17. Магочій П. Ілюстрована історія України. – К., 2012;

18. Мицик Ю. А., Бажан О. Г., Власов В. С. Історія України: Навчальний посібник. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008;

19. Сергійчук В. Етнічні межі та державний кордон України. – К., 2000;

Семінар 3. Формування ранньої української ідентичності (ІХ-ХVІІ ст.).

3.1. Станове суспільство Київської Русі. Поняття «Русі» в ІХ – ХIV ст.

3.2. Ранньомодерний соціум українських земель в XIV-XVII ст.: еволюція та історична доля значень термінів "Русь" і "Україна". Питання «давньоруської спадщини».

3.3. Військо Запорозьке: від станових привілеїв до національної ідентичності.

Методичні поради для самостійної роботи:

Готуючись до першого питання необхідно відповісти на такі питання:

• які суспільні стани існували у Київській Русі;

• Особа князя в Київській Русі: суспільний статус, повноваження, відносини з іншими станами, образ доброго і поганого князя в уявленнях тодішнього соціуму;

• Дружинники і бояри – еліта києво-руського суспільства: джерела формування стану, обов’язки, права, характерні особливості стану;

• Походження термінів «Русь» та «Україна»;

У другому питанні необхідно розкрити такі проблеми:

• Шляхта – нова українська еліта ранньомодерного часу: правові підстави існування стану, обов’язки, права і привілеї;

• відмінності в складі еліти Корони Польської та Великого князівства Литовського;

• вплив Люблінської унії 1569 р. на трансформації шляхетського стану українських земель;

• духовенство, як стан українського пізньосередньовічного і ранньомодерного суспільства;

• селяни у суспільній ієрархії українського соціуму XVI-XVII ст.;

• домодерна ідентичність українського суспільства, суть формули “gente ruthenus natione polonus”;

• Культурно-географічний образ України XVI-XVII ст. у свідомості її сучасників.

При підготовці до третього питання слід звернути увагу на такі питання:

• Еволюція козацього стану: від козаків-уходників – до реєстровців, від реєстровців до військової верстви держави Війська Запорозького;

• Козацькі повстання кінця 16 – першої третини 17 ст. та їх роль у формуванні козацького стану і його ідентичності.

• Козацька старшина – еліта Війська Запорозького;

• Ідентичність, самосвідомість та ідеологія українського козацтва;

• Уявлення козацької та церковної еліти про природу, репрезентацію і обов’язки влади.

Теми рефератів:

1. Походження та історична доля термінів «Русь» та «Україна».

2. Боярство – еліта Київської Русі.

3. Князі як панівний стан Київської Русі.

4. Українська шляхта у XIV-XVI ст.

5. Співжиття православних з католиками на українських землях у XVІ – першій половині XVIІ ст.

6. Українське духовенство як окремий стан у XVІ-XVIІ ст.

7. Церква і руське суспільство від Берестейського собору до легалізації православної ієрархії (1596-1632).

8. Козацька ідеологія і козацькі цінності.

9. Козацька старшинська еліта України у другій половині XVI-XVIІ ст.

Список рекомендованих джерел і літератури:

1. Бойко О. Історія України: навчальний посібник. – Київ, 2005;

2. Брехуненко В. Східна брама Європи. – К., 2014;

3. Грушевський М. Історія України-Руси. – Київ: Наукова думка, 1994. – Т. V: Суспільно-політичний і церковний устрій і відносини в українсько-руських землях XIV-XVІІ віків;

4. Грушевський М. Історія України-Руси. – Київ: Наукова думка, 1995. – Т. VI: Житє економічне, культурне, національне XIV-XVII віків;

5. Довбищенко М. Волинська шляхта у релігійних рухах (кінець XVI – перша половина XVIІ ст.). – К., 2008;

6. Зазуляк Ю. Навколо полеміки про феодалізм на Галичині XIV-XV ст. // Ruthenica. – К., 2006. – С. 170-193.;

7. Інкін В. Сільське суспільство Галицького Прикарпаття у XVI - XVIII століттях: історичні нариси. – Львів, 2004;

8. Однороженко О. Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада. – К., 2011;

9. Сас П. Витоки українського націотворення. – К., 2010;

10. Сулима Камінський А. Історія Речі Посполитої як історія багатьох народів, 1505-1795 рр. – К.: Наш час, 2011;

11. Толочко О. Нариси початкової Русі. – К.-СПб.: Laurus, 2015;

12. Чухліб Т. Секрети українського полівасалітету: Хмельницький — Дорошенко — Мазепа. – К., 2011;

13. Шевченко І. Україна між Сходом і Заходом. Нариси з історії культури до початку XVIII століття. – Львів, 2001;

14. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. – Львів, 1990-1992. – Т. 1-3;

15. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – К., 2006;

16. Яковенко. Н. Українська шляхта з кінця XVІ до середини XVІІ століття. Волинь і Центральна Україна. – К., 2008.

Семінар 4. Ґенеза української самоідентичності. Формування модерної нації (ХІХ – поч. ХХІ ст.)

4.1.Творення модерної ідентичності наддніпрянських українців у складі Російської імперії.

4.2.Підавстрійські українці: досвід проживання в багатонаціональній імперії та формування власної національної свідомості.

4.3. Особливості творення радянського суспільства та радянської людини в Україні.

4.4.Становлення сучасного українця та проблема української еліти. Протест як вияв спротиву сучасного громадянського суспільства

Методичні поради для самостійної роботи:

Готуючи відповідь на перше питання, слід звернути увагу на такі проблеми:

• особливості та умови формування національної українців у складі Російської імперії;

• роль української еліти у Російській імперії протягом ХVІІ-ХІХ ст.;

• запровадження цілеспрямованої політики асиміляції українців;

• Тарас Шевченко як фундатор, пророк модерної української нації;

• вплив української інтелігенції, діячів літератури й мистецтва ХІХ - поч. ХХ ст. на розвиток національної свідомості українства;

• організація та діяльність перших політичних партій в підросійській Україні.

У другому пункті плану потрібно проаналізувати такі питання:

• умови та особливості формування національної самосвідомості українців у складі Автрійської імперії;

• українське греко-католицьке духовенство як головний носій національної ідеї на західноукраїнських землях наприкінці ХУІІІ - у першій половині ХІХ ст., перемиське «Товариство священиків».

• діяльність «Руської трійці» та її вплив на відродження і популяризацію української мови та культури;

• утворення Головної Руської ради (1848 р.) та її вплив на політичний і культурний розвиток української нації;

• діяльність наукових, мистецьких та культурно-просвітницьких установ Галичини, Буковини, Закарпаття в другій половині ХІХ ст. в контексті розвитку національної самосвідомості українців;

• поява політичних партій і рухів. І.Франко та М.Грушевський на чолі націєтворчих процесів у Західній Україні.

• розвиток молодіжних спортивних парамілітарних організацій («Січ», «Сокіл», «Луг», «Пласт») та їхня роль у національно-патріотичному й військовому вишколі молоді.

Обмірковуючи відповіді на третє питання, головну увагу приділяємо таким проблемам:

• прагнення сформувати «нову» людину та нову історичну спільноту –«радянський народ» - як головна мета комуністичного будівництва в СРСР;

• основні складові радянської ідентичності («нової» людини);

• пропаганда як головний зміст освіти, ЗМІ, мистецтва. Візуальні та монументальні засоби впливу;

• піднесення російської ідентичності як «першої серед рівних»;

• створення образу ворога як одного із засобів мобілізації суспільства;

У четвертому питанні слід зупинитися на таких проблемах:

• вплив радянської спадщини на процес становлення сучасного українця;

• характерні риси ментальності сучасного українця;

• ментальні відмінності та спільні риси між мешканцями різних регіонів України;

• ґенеза сучасної української еліти та характеристика її складу.

Список рекомендованих джерел і літератури:

1. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст.:[Навчальний посібник для учнів гуманіст. ґімназій, ліцеїв, студентів іст. фак. вишів, вчителів.]. - К.: Ґенеза, 1996;

2. Довжук І. Нова історія України (середина ХУІІ-початок ХХ ст.): підручник. – Луганськ: Видавництво СНУ ім.. В.Даля, 2010. – 713 с.

3. Кісь Р. Як нам зупинити розукраїнювання України? - Львів: ТзОВ «Видавнича фірма «Афіша», 2012;

4. Лисяк-Рудницький І. Україна між сходом і заходом: Формування українського народу й нації. – К.: Українська прес-група, 2012;

5. Мала енциклопедія етнодержавознавства / відп. Ред.. Ю.Римаренко. – К.: Ґенеза, 1996;

6. Нагорна Л. Соціокультурна ідентичність: пастки ціннісних розмежувань / Л.Нагорна. – К. ІПіЕНД ім.. І.Ф.Кураса НАН України, 2011;

7. Нагорна Л. Регіональна ідентичність: український аспект. – К. : В-во ІПіЕНД ім.. І.Ф.Кураса НАН України, 2008;

8. Нагорна Л. Національна ідентичність в Україні. – К., 2002;

9. Наконечний Є. Украдене ім’я: чому Русини стали Українцями. – Кам’янець-Подільський: Медобори. – 2006;

10. Пасічник М. Історія України та її державності.: Конспект лекцій. - Львів: Українська академія друкарства, 2011;

11. Півторак Г. Українці: Звідки ми і наша мова. –К.:Наукова думка, 1993;

12. Пірен М. Політико-владна еліта України (соціо-психологічна модель): монографія. – К., Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013;

13. Подільський М. Історія України 1990-2012 рр. : (Руїна – чи не втрачена надія). – К.: Сталь., 2013;

14. Хомрач В. Політико-мовна ідентичність громадян України: стан та тенденції розвитку: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. – К., 2015;

15. Шелухін С. Україна – назва нашої землі з найдавніших часів. – Дрогобич: Бескид, 1992;

Теми рефератів:

1. Вихідці з України – у вищих колах держави і суспільства Російської імперії у ХVІІІ-ХХ ст.

2. Історична доля українського козацтва після розгрому Запорозької Січі Катериною ІІ.

3. Історична роль Тараса Шевченка в розвитку української нації.

4. Товариство «Просвіта» та її значення в національному освідомленні українського народу.

5. Діяльність Наукового товариства ім. Т.Шевченка в 1892-1914 рр.

6. Микола Міхновський та його праця «Самостійна Україна».

7. Дисидентський рух в Україні.

8. «Шістдесятники» та їхній внесок у розвиток національної культури України.

9. Особливості української політичної еліти доби національних змагань 1917-1921 рр.

10. Проблеми формування справжньої української еліти.

Семінар 5. Ґенеза українського державотворення у середньовіччі і ранньомодерний час

5.1. Русь-Україна як перше протоукраїнське державне утворення.

5.2.Галицько-Волинське королівство в системі відносин середньовічних держав Центрально-Європейського регіону.

5.3. Козацька держава Війська Запорізького між Заходом та Сходом – рецепція чужих здобутків та власний досвід творення держави.

5.4. Державні та автономні організми на українському Лівобережжі кінця XVII-XVIII ст.: Військо Запорозьке, Слобожанщина і Військо Запорозьке Низове.

Методичні поради для самостійної роботи:

Висвітлюючи перше питання, з’ясовуємо такі проблеми:

- концепції походження Русі: норманська та автохтонна;

- період консолідації і завоювання нових територій (правління Олега, Ігоря та Святослава);

- вихід Русі-України на міжнародну арену і перші спроби вписатися у геополітичний простір, стосунки із Візантією;

- суть релігійної, адміністративної, військової та фінансової реформ Володимира Великого;

- особливості правління Ярослава Мудрого: причини та наслідки цього рішення для держави;

- причини розпаду Київської Русі.

У другому питанні необхідно розкрити:

• особливості політичного розвитку Галицького і Волинського князівств в ХІ-ХІІ ст.;

• характерні риси правління Романа Мстиславовича, та об’єднання Галицького і Волинського князівств в одну державу в 1199 р.;

• внутрішню і зовнішню політику Данила Галицького, обставини перетворення князівства у королівство;

• становище Галицько-Волинської держави в часи правління наступників Данила Галицького;

• місце і роль Галицько-Волинської держави на карті Центрально-Східної Європи.

У третьому питанні слід висвітлити:

• джерела і теорії походження українського козацтва, заснування Запорозької Січі;

• причини, початок і характер Визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої;

- держава Війська Запорозького: устрій, розбудова і міжнародне визнання;

• Переяславська рада та її місце в історичній долі українського народу;

• становище Війська Запорозького в період “Руїни”;

Розглядаючи четверте питання, необхідно розкрити:

- особливості історичного розвитку Слобожанщини;

- устрій Війська Запорозького Низового;

- політичний розвиток держави Війська Запорозького (Гетьманщини);

- наступ російського царизму на автономні права Війська Запорозького та Слобожанщини та скасування козацького ладу на українських землях;

- історичне значення держави Війська Запорозького.

Список рекомендованих джерел і літератури:

1. Андрусяк М. Гетьман Іван Мазепа як культурний діяч. – К.: “Обереги”, 1991.

Антонович В. Про козацькі часи на Україні. – К.: Дніпро, 1991.

3. Бжеський Р. Переяславська умова в планах Богдана Хмельницького та “Переяславська легенда”. – Львів, 1998.

4. Бойко О. Історія України: навчальний посібник. – К., 2005.

5. Бунятян К. П. Давнє населення України : навч. посіб. / К. П. Бунятян. – К., 2003.

6. Васильєва Р., Смолка А. Соціально-економічна політика Б.Хмельницького // Економіка України. – 1995. № 11.

7. Галицько-волинський літопис / Ред. Котляр М.Ф. – Київ: Наукова думка, 2002.

8. Ідзьо В. Українська держава в ІХ-ХІІІ століттях. – Львів, 2004.

9. Ісаєвич Я. Галицько-Волинська держава. – Львів, 1999.

10. Історія України та її державності: Навчальний посібник / За редакцією Дещинського Л.Є. – Львів, 2005

11. Козацькі ватажки та гетьмани України. – Львів, 1991.

12. Крип’якепич І. Галицько-Волинське князівство. – К., 1994.

13. Мицик Ю., Плохій С., Стороженко І. Як козаки воювали: Історичні розповіді про запорізьке козацтво - Дніпропетровськ: Промінь, 1990.–302с.

14. Побережний В. Богдан Хмельницький і відносини України з Росією. – Полтава, 1993.

15. Смолій В. Середньовічна доба в історичному минулому України // Український історичний журнал. – 1991. – № 10.

16. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція ХVП ст. (1648–1676 рр.) // Україна крізь віки. Т.7. – К., 1999.

17. Яворницький Дмитро. Історія запорозьких козаків. Т. 1–3. – Львів, 1990–1992.

18. Яковенко Н. Нариси історії середньовічної та ранньомодерної України. – Київ, 2006.

Теми рефератів:

1. Військові, дипломатичні та культурні Київської Русі та Візантії.

2. Київська Русь в часи Святослава Хороброго.

3. Правова і політична культура Київської Русі.

4. Зовнішня політика Ярослава Мудрого.

5. Зовнішня політика Данила Галицького.

6. Теорії походження українського козацтва

7. Запорізька Січ – українська християнська республіка

8. Військово-політична діяльність гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

9. Гетьманство Івана Мазепи.

10. Зовнішня політика Богдана Хмельницького у роки Національно визвольної війни.

Семінар 6. Суперечливі питання українського державотворення в ХХ-ХХІ ст.

6.1. У пошуках ефективної моделі державотворення: формати української державності в часи Національної революції 1917-1921 рр.

2. Радянська модель української держави: суть, мета і наслідки реалізації радянського проекту.

3. Реалізація української державності наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.: причини труднощів та подальші перспективи.

Методичні поради для самостійної роботи:

В першому питанні слід звернути увагу на такі проблеми:

- Лютнева демократична революція 1917 р. та утворення Центральної Ради, курс на автономію України;

- взаємовідносини Центральної Ради та Тимчасового Уряду, II Універсал Центральної Ради;

- III Універсал Центральної Ради, творення Української Народної Республіки, вторгнення більшовицьких військ з Росії і проголошення IV Універсалу;

- Українська Держава гетьмана П. Скоропадського: основні засади внутрішньої і зовнішньої політики;

- проголошення ЗУНР, польсько-українська війна 1918-1919 рр., злука з УНР;

- утворення Директорії, відновлення УНР, труднощі і виклики в процесі творення держави;

- причини невдач національних змагань 1917-1921 рр., їх історичні наслідки та уроки.

При висвітлені другого питання доцільно зупинитися на таких проблемах:

- встановлення радянської влади в Україні на початку 1919 р., укладення союзного робітничо-селянського договору між РСФРР та УРСР 28 грудня 1920 р.;

- державний устрій та диктатура партійно-державного апарату, система вождізму, тотальна бюрократизація політичної системи, зрощення партійного апарату з державними, військовими, господарськими структурами в Україні в 20-30-ті роки;

- становище УРСР в кінці та після Другої світової війни;

- особливості розвитку УРСР в часи правління М. Хрущова;

- причини й прояви системної кризи, яка загострилася в СРСР у 1970-х роках;

- історичне значення горбачовської перебудови для України, передумови для проголошення і розбудови української державності.

Висвітлюючи третє питання, відзначимо:

• становлення незалежної України у 1990-1994 рр.

• формування атрибутики незалежної української держави: (громадянство, символіка, власна грошова одиниця, Збройні сили, Конституція);

• процеси формування органів влади – законодавчої, виконавчої та судової;

• трансформація соціалістичної планової економіки в капіталістичну ринкову («номенклатурний капіталізм», кланово-олігархічна система);

• здобутки й прорахунки президента Л.Кравчука та наслідки економічних реформ Президента Л.Кучми;

- політична і економічна ситуація в Україні за президентства В.Ющенка та В.Януковича;

- хроніка подій 2014-2016 рр., та подальші перспективи розвитку української державності;

• взаємини України з іншими державами в часи незалежності.

Теми рефератів:

1. Агресія більшовицького Раднаркому проти Української Народної Республіки.

2. Брестський мирний договір між Українською Народною Республікою і країнами Четвертного союзу та його наслідки.

3. Михайло Грушевський – перший президент УНР.

4. Акт Злуки ЗУНР з УНР від 22 січня 1919 р. та його історичне значення.

5. С.Петлюра – політик, військовий і державний діяч.

6. Гласність як одна із рушійних сил горбачовської перебудови.

7. Події в Києві 19-24 серпня 1991 р. і прийняття Акта проголошення незалежності України.

8. Президент Л.Кучма і зародження олігархічно-кланової системи.

9. Помаранчева революція: причини й наслідки.

10. Революція Гідності: як це було…

11. Волонтерський рух в Україні під час війни 2014-2015 рр.

12. «Гібридна війна» та її застосування на Донбасі.

13. Мінські угоди: за і проти.

Список літератури:

1. Алексєєв Ю.М., Кульчицький С.В., Слюсаренко А.Г. Україна на зламі історичних епох: державотворчий процес 1985-1999 рр. – К., 2000.

2. Бевз Т. А., Ведєнєєв Д. В., Гошуляк І. Л., Коріненко П. С., Солдатенко В. Ф. Українська революція і державність (1917- 1920 рр.). – К., 1998.

3. Болотських М., Бердник О, Гончар О., Євтухов В., Кравчук Л.. Україна. 1918. Гетьманат. – К., 2003.

4. Великочий В.С. Джерела до вивчення державного будівництва в ЗУНР: (До 85-ліття Західно-Української Народної Республіки). – Івано-Франківськ, 2003.

5. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ століття. – К., 1996.

1. Даниленко В., Касьянов Г., Кульчицький С. Сталінізм в Україні: 20 – 30-ті роки – К., 1991 – 344 с.

2. Держава і суспільство в Україні: історія та сучасність. – К., 2013.

3. Держалюк М. С. Міжнародне становище України та її визвольна боротьба у 1917-1922 роках. – К., 1998.

4. Дещинський Л., Панюк А. Міжнародні відносини України: історія і сучасність. – Ч. 1-2. – Львів, 2002.

5. Історико-політичні уроки української державності./ Ред. кол. Ю. І. Римаренко, В. Г. Кремінь, О. М. Мироненко – К.; Донецьк, 1998.

6. Історія України та її державності. Курс лекцій: Навч. Посібник / Л.Є.Дещинський та ін. – Львів, 2009.

7. Кульчицький С.В. Історичне місце української радянської державності. – К., 2002.

8. Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995.

9. Нагаєвський І. Історія української держави ХХ ст. – К., 1993.

10. Новітня історія України (1900-2000). Підручник / За ред. А.Г.Слюсаренко. – К., 2002.

11. Павленко Ю., Храмов Ю. Українська державність у 1917-1919 рр. – К., 1995.

12. Руденко Р. Новітня історія України: соціально-історичний аспект (др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст.). – Харків, 2013.

13. Тищик Б. Й., Вівчаренко О. А., Лешкович Н. О. Становлення державності в Україні (1917-1922рр.). – Коломия, 2000.

14. Яневський Д. Хроніка «помаранчевої» революції /Д. Яневський. – Х. 2005.