- •1 Фізіологія як наука
- •Зв’язок нормальної фізіології з іншими науками
- •Основні поняття нормальної фізіології
- •Поняття про функцію на різних рівнях біологічної організації
- •1 Обмін речовин і енергії
- •5 Ріст, розвиток, розмноження
- •Закони подразнення
- •0 1 2 Сила подразника
- •2 Фізіологія клітини. Функціональні властивості клітинної мембрани
- •3 Потенціал спокою нервових і
- •4 Потенціал дії
- •Подразник
- •Фізіологічне значення пд
- •Причини і умови виникнення пд
- •5 Збудливість
- •Параметри, що визначають збудливість клітини
- •Зміни збудливості під час збудження
- •Роль різних іонів у розвитку електрофізіологічних явищ у клітинах
- •Зміни збудливості в умовах патології і дії фармакологічних агентів
- •IV Місцеві анестетики
- •6 Електричний струм як причина збудження нервових і м′язових волокон
- •Параметри електричного струму, що визначають його здатність викликати збудження
- •Збудження виникає тільки тоді, коли на клітину подається електричний імпульс достатньої амплітуди – порогової або надпорогової.
- •Параметри клітини, які мають значення для виникнення в ній збудження
- •Потенціали, які виникають на мембрані клітини при її електричній стимуляції
- •Потенціалу дії
- •Зміни збудливості нервових і м’язових волокон, обумовлені електричним струмом
- •7 Механізми проведення удження (пд) по нервовому і м′язовому волокну
- •Фактори, що визначають швидкість проведення пд
- •І м’язових волокнах
- •Особливості проведення збудження по мієлінізованих нервових волокнах
- •8 Проведення збудження через нервово-м’язові синапси Поняття про синапси
- •Основні закономірності проведення збудження через хімічні синапси
- •Структурно-функціональна організація нервово-м’язових синапсів
- •Поняття про аксонний транспорт
- •Механізм функціонування нервово-м’язових синапсів
- •1 Синтез ацетилхоліну (ах)
- •2 Депонування ах
- •3 Вивільнення ах у синаптичну щілину
- •4 Дія ацетилхоліну на постсинаптичну мембрану
- •В ідкриття ацетилхолінового канала
- •Місцева деполяризація постсинаптичної м ембрани – виникнення пкп Виникнення пд
- •5 Завершення дії ах
- •6 Реутилізація продуктів гідролізу ах і відновлення кількості синаптичних везикул
- •Патофізіологічні аспекти нервово-м’язової передачі
- •Фармакологічні аспекти нервово-м’язової передачі
- •9 Фізіологія м’язового скорочення
- •Функціональна анатомія скелетних м’язів
- •Молекулярні механізми м’язового скорочення
- •Молекулярні механізми м’язового скорочення
- •Етапи м’язового скорочення
- •Структурами, що використовують атф, є сарколема, міофібрили, спр.
- •Поняття про рухову одиницю
- •Класифікація рухових одиниць :
- •Фізіологічні характеристики скорочення м’язів
- •1 Навантаження
- •2 Сила
- •3 Тривалість
- •4 Швидкість
- •5 Робота
- •6 Стомлення
- •10 Фізіологія гладеньких м’язів
- •Структурні особливості гладеньких м’язів
- •Типи гладеньких м’язів
- •Особливості функціонування
- •Закони подразнення.
- •5 Збудливість . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58
- •9 Фізіологія м’язового скорочення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103
Структурами, що використовують атф, є сарколема, міофібрили, спр.
Джерелами АТФ в міоцитах є :
креатинфосфат (КФ). Це макроергічна сполука, концентрація якої у клітині становить 30 ммоль/л.
К
Ф
+ АДФ К + АТФ.
Ця реакція забезпечує швидке поповнення запасів АТФ. Кількість креатинфосфату в клітині невелика, тому за рахунок цього джерела м’яз може скорочуватися протягом 7-8 секунд;
анаеробне (безкисневе) окиснення глікогену і глюкози
(глікогеноліз і гліколіз). Цей шлях забезпечує скоро-
чення м’яза тривалістю до 1 хвилини;
аеробне окиснення вуглеводів, жирів, амінокислот.
Реакції окиснення відбуваються у мітохондріях, потре-
бують великої кількості кисню. Цей шлях забезпечує
тривале скорочення м’язів і є основним джерелом АТФ.
Поняття про рухову одиницю
Структурною одиницею м’язу є м’язове волокно. Функціональна одиниця м’язу отримала назву рухової (моторної) одиниці.
Рухова одиниця складається з -мотонейрона передніх рогів спинного мозку і всіх м’язових волокон, що іннервуються цим нейроном. При збудженні мотонейрона відбувається одночасне скорочення всієї моторної одиниці.
Класифікація рухових одиниць :
1 За функцією.
За цією ознакою розрізняють швидкі і повільні рухові одиниці. Для швидких рухових одиниць характерні дуже швидкі і сильні скорочення. Вони забезпечують біг на короткі дистанції (спринтери), різні види стрибків. Для повільних рухових одиниць характерні повільні, але тривалі скорочення. Вони забезпечують біг на довгі дистанції (стайєри), підтримання пози тіла. Порівняльна характеристика швидких і повільних моторних одиниць наведена у табл. 9.1.
Таблиця 9.1- Порівняльна характеристика швидких і повільних
рухових одиниць
Швидкі рухові одиниці |
Повільні рухові одиниці |
Містять мало міоглобіну (так звані білі м’язи) |
Містять багато міоглобіну (так звані червоні м’язи) |
Складаються з м’язових волокон довгих за розміром |
Складаються з м’язових волокон коротких за розміром |
Основне джерело енергії - анаеробний гліколіз і глікогеноліз |
Основне джерело енергії-аеробне окиснення вуглеводів і жирів |
Містять мало мітохондрій |
Містять багато мітохондрій |
Мають відносно погане кровозабезпечення |
Мають гарне кровозабезпечення |
Дуже добре розвинений СПР |
СПР розвинений гірше |
2 За будовою.
За цією ознакою розрізняють малі і великі рухові одиниці. До складу малих рухових одиниць входить невелика кількість м’язових волокон. Наприклад, у м’язах гортані рухові одиниці складаються із 2-3 м’язових волокон, у м’язах обличчя - 10-12. Як правило, малі рухові одиниці збуджуються слабкими нервовими стимулами, оскільки збудливість їх нейронів висока. До складу великих м’язових одиниць входить багато м’язових волокон. Наприклад, у м’язах кінцівок і тулуба їх кількість доходить до кількох сотень. Великі рухові одиниці збуджуються більш сильними стимулами порівняно з малими, оскільки збудливість їх нервових волокон нижча.
