- •1 Фізіологія як наука
- •Зв’язок нормальної фізіології з іншими науками
- •Основні поняття нормальної фізіології
- •Поняття про функцію на різних рівнях біологічної організації
- •1 Обмін речовин і енергії
- •5 Ріст, розвиток, розмноження
- •Закони подразнення
- •0 1 2 Сила подразника
- •2 Фізіологія клітини. Функціональні властивості клітинної мембрани
- •3 Потенціал спокою нервових і
- •4 Потенціал дії
- •Подразник
- •Фізіологічне значення пд
- •Причини і умови виникнення пд
- •5 Збудливість
- •Параметри, що визначають збудливість клітини
- •Зміни збудливості під час збудження
- •Роль різних іонів у розвитку електрофізіологічних явищ у клітинах
- •Зміни збудливості в умовах патології і дії фармакологічних агентів
- •IV Місцеві анестетики
- •6 Електричний струм як причина збудження нервових і м′язових волокон
- •Параметри електричного струму, що визначають його здатність викликати збудження
- •Збудження виникає тільки тоді, коли на клітину подається електричний імпульс достатньої амплітуди – порогової або надпорогової.
- •Параметри клітини, які мають значення для виникнення в ній збудження
- •Потенціали, які виникають на мембрані клітини при її електричній стимуляції
- •Потенціалу дії
- •Зміни збудливості нервових і м’язових волокон, обумовлені електричним струмом
- •7 Механізми проведення удження (пд) по нервовому і м′язовому волокну
- •Фактори, що визначають швидкість проведення пд
- •І м’язових волокнах
- •Особливості проведення збудження по мієлінізованих нервових волокнах
- •8 Проведення збудження через нервово-м’язові синапси Поняття про синапси
- •Основні закономірності проведення збудження через хімічні синапси
- •Структурно-функціональна організація нервово-м’язових синапсів
- •Поняття про аксонний транспорт
- •Механізм функціонування нервово-м’язових синапсів
- •1 Синтез ацетилхоліну (ах)
- •2 Депонування ах
- •3 Вивільнення ах у синаптичну щілину
- •4 Дія ацетилхоліну на постсинаптичну мембрану
- •В ідкриття ацетилхолінового канала
- •Місцева деполяризація постсинаптичної м ембрани – виникнення пкп Виникнення пд
- •5 Завершення дії ах
- •6 Реутилізація продуктів гідролізу ах і відновлення кількості синаптичних везикул
- •Патофізіологічні аспекти нервово-м’язової передачі
- •Фармакологічні аспекти нервово-м’язової передачі
- •9 Фізіологія м’язового скорочення
- •Функціональна анатомія скелетних м’язів
- •Молекулярні механізми м’язового скорочення
- •Молекулярні механізми м’язового скорочення
- •Етапи м’язового скорочення
- •Структурами, що використовують атф, є сарколема, міофібрили, спр.
- •Поняття про рухову одиницю
- •Класифікація рухових одиниць :
- •Фізіологічні характеристики скорочення м’язів
- •1 Навантаження
- •2 Сила
- •3 Тривалість
- •4 Швидкість
- •5 Робота
- •6 Стомлення
- •10 Фізіологія гладеньких м’язів
- •Структурні особливості гладеньких м’язів
- •Типи гладеньких м’язів
- •Особливості функціонування
- •Закони подразнення.
- •5 Збудливість . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58
- •9 Фізіологія м’язового скорочення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103
8 Проведення збудження через нервово-м’язові синапси Поняття про синапси
Інформація, яка у вигляді імпульсів (ПД) поширюється по нервових волокнах, у кінцевому підсумку має потрапити до клітин, яким вона призначена.
Передача інформації від нервового волокна, що проводить збудження до клітини, яка його сприймає, здійснюється за допомогою міжклітинних контактів, що називаються синапсами.
Залежно від механізму передачі інформації від нервового волокна до клітини синапси поділяють на хімічні та електричні.
Таблиця 8.1 - Порівняльна характеристика хімічних і електричних
синапсів
Електричний синапс |
Хімічний синапс |
Синаптична щілина 2-4 нм |
Синаптична щілина 10-20 нм |
Функціонують без участі хімічних речовин |
Передача інформації здійснюється за допомогою хімічних речовин |
Синаптична затримка відсутня |
Синаптична затримка становить 0,2-0,5мс |
Збудження проводиться двобічно |
Збудження проводиться в одному напрямку |
Проводиться тільки з будження |
Проводяться збудження і гальмування |
Майже не зазнають модуляції |
Підлягають модуляції |
Практично не чутливі до змін температури |
Чутливі до змін температури |
Більшість синапсів в організмі людини за механізмом функціонування є хімічними.
Хімічний синапс складається з:
1 пресинаптичної мембрани закінчення нервового
волокна;
2 постсинаптичної мембрани клітини, що сприймає
збудження;
3 синаптичної щілини – вузького простору між пре- і
постсинаптичною мембранами.
Рисунок 8.1 – Схема хімічного синапсу
Механізм функціонування хімічного синапсу може бути представлений такою послідовністю подій:
1 проведення імпульсів (ПД) по нервовому волокну до
нервового закінчення – пресинаптичної мембрани;
2 вивільнення нервовим закінченням у синаптичну щілину
медіатора.
Медіатор – це хімічна сполука, яка вивільнюється нервовим закінченням у синаптичну щілину у відповідь на збудження. Ці речовини є посередниками між нервовими закінченнями і клітинами;
3 вплив медіатора на постсинаптичну мембрану. Відбу-
вається взаємодія медіатора зі специфічними для нього
рецепторами постсинаптичної мембрани;
4 електрофізіологічні ефекти взаємодії медіатора з рецеп
торами постсинаптичної мембрани.
Можливі 2 варіанти таких ефектів:
деполяризація постсинаптичної мембрани, яка може призвести до виникнення ПД. Хімічні синапси такого типу називаються збуджувальними;
гіперполяризація постсинаптичної мембрани, яка ускладнює виникнення ПД. Синапси такого типу називаються гальмівними.
Основні закономірності проведення збудження через хімічні синапси
1 Однобічність проведення. На відміну від нервових волокон, де проведення є двобічним, у хімічному синапсі сигнал передається завжди від пресинаптичної мембрани до постсинаптичної. Тобто синапс працює за принципом клапана.
2 Невелика швидкість проведення. Порівняно з нервовими волокнами через синапс збудження проводяться з відносно невеликою швидкістю.
3 Проведення кожного сигналу, що надходить.
4 Швидка втомлюваність. На відміну від нервових волокон, які практично не стомлюються, для синапсів характерна швидка втомлюваність.
