8 Проведення збудження через нервово-м’язові синапси Поняття про синапси

Інформація, яка у вигляді імпульсів (ПД) поширюється по нервових волокнах, у кінцевому підсумку має потрапити до клітин, яким вона призначена.

Передача інформації від нервового волокна, що проводить збудження до клітини, яка його сприймає, здійснюється за допомогою міжклітинних контактів, що називаються синапсами.

Залежно від механізму передачі інформації від нервового волокна до клітини синапси поділяють на хімічні та електричні.

Таблиця 8.1 - Порівняльна характеристика хімічних і електричних

синапсів

Електричний синапс	Хімічний синапс
Синаптична щілина 2-4 нм	Синаптична щілина 10-20 нм
Функціонують без участі хімічних речовин	Передача інформації здійснюється за допомогою хімічних речовин
Синаптична затримка відсутня	Синаптична затримка становить 0,2-0,5мс
Збудження проводиться двобічно	Збудження проводиться в одному напрямку
Проводиться тільки з будження	Проводяться збудження і гальмування
Майже не зазнають модуляції	Підлягають модуляції
Практично не чутливі до змін температури	Чутливі до змін температури

Більшість синапсів в організмі людини за механізмом функціонування є хімічними.

Хімічний синапс складається з:

1 пресинаптичної мембрани закінчення нервового

волокна;

2 постсинаптичної мембрани клітини, що сприймає

збудження;

3 синаптичної щілини – вузького простору між пре- і

постсинаптичною мембранами.

Рисунок 8.1 – Схема хімічного синапсу

Механізм функціонування хімічного синапсу може бути представлений такою послідовністю подій:

1 проведення імпульсів (ПД) по нервовому волокну до

нервового закінчення – пресинаптичної мембрани;

2 вивільнення нервовим закінченням у синаптичну щілину

медіатора.

Медіатор – це хімічна сполука, яка вивільнюється нервовим закінченням у синаптичну щілину у відповідь на збудження. Ці речовини є посередниками між нервовими закінченнями і клітинами;

3 вплив медіатора на постсинаптичну мембрану. Відбу-

вається взаємодія медіатора зі специфічними для нього

рецепторами постсинаптичної мембрани;

4 електрофізіологічні ефекти взаємодії медіатора з рецеп

торами постсинаптичної мембрани.

Можливі 2 варіанти таких ефектів:

• деполяризація постсинаптичної мембрани, яка може призвести до виникнення ПД. Хімічні синапси такого типу називаються збуджувальними;

• гіперполяризація постсинаптичної мембрани, яка ускладнює виникнення ПД. Синапси такого типу називаються гальмівними.

Основні закономірності проведення збудження через хімічні синапси

1 Однобічність проведення. На відміну від нервових волокон, де проведення є двобічним, у хімічному синапсі сигнал передається завжди від пресинаптичної мембрани до постсинаптичної. Тобто синапс працює за принципом клапана.

2 Невелика швидкість проведення. Порівняно з нервовими волокнами через синапс збудження проводяться з відносно невеликою швидкістю.

3 Проведення кожного сигналу, що надходить.

4 Швидка втомлюваність. На відміну від нервових волокон, які практично не стомлюються, для синапсів характерна швидка втомлюваність.