Потенціалу дії

Локальна відповідь	Потенціал дії
Підпорядковується закону силових відносин	Підпорядковується закону ″ все або нічого″
Місцеве збудження, яке не поширюється (поширюється на невеликі відстані із затуханням)	Це збудження, яке поширюється на великі відстані без затухання
Під час локальної відповіді збудливість збільшується	Під час ПД виникає рефрактерність
Можлива сумація локальних відповідей	ПД не додаються

Зміни збудливості нервових і м’язових волокон, обумовлені електричним струмом

Описано декілька фізіологічних феноменів, основною рисою яких є зміни критичного рівня деполяризації під час дії на клітину електричного струму.

1 Катодична депресія

Як відмічалося, під катодом виникають КЕТП і локальна відповідь. Коли локальна відповідь досягає критичного рівня деполяризації, виникає ПД. Якщо ж підпорогова деполяризація мембрани достатньо тривала, то виникає явище катодичної депресії (рис. 6.8).

Рисунок 6.8 - Катодична депресія

Для неї характерно:

• довготривале підвищення рівня мембранного потенціалу (підпорогова деполяризація) ( Е₀);

• підвищення критичного рівня деполяризації ( Екр.);

• збільшення порога деполяризації ( ΔV );

• зменшення збудливості;

• зміна форми ПД – зменшення крутизни його наростання і амплітуди.

Основним механізмом феномену є те, що при довготривалій деполяризації збільшується кількість інактивованих натрієвих каналів і активованих калієвих.

Вважають, що явище катодичної деполяризації складає основу пресинаптичного гальмування, яке спостерігається у ЦНС.

2 Анодно-розмикальне збудження

Суть цього феномену полягає у виникненні ПД під анодом в момент вимикання електричного струму.

Рисунок 6.9 – Анодно-розмикальнее збудження

Для зазначеного явища характерні:

• зниження критичного рівня деполяризації ( Екр);

• зменшення порога деполяризації (ΔV) до рівня потенціалу спокою (Е₀);

• збільшення крутизни наростання і амплітуди ПД.

Вважають, що при гіперполяризації мембрани, що виникає під анодом, зменшується кількість інактивованих натрієвих каналів (при Е₀ певна їх кількість, хоч і невелика, є).

3 Акомодація

Рисунок 6.10 – Феномен акомодації

Суть цього явища полягає у збільшенні порога деполяризації при зменшенні крутизни наростання електричного імпульсу. Так, порогова сила електричного струму збільшується при зменшенні крутизни його наростання, а при деякій мінімальній крутизні відповідь на електричний стимул взагалі зникає.

Ознаками акомодації є:

• збільшення критичного рівня деполяризації;

• зменшення крутизни і амплітуди ПД;

• при мінімальній крутизні наростання електричного імпульсу (“критичний нахил″) ПД не виникає.

Основний механізм акомодації полягає у тому, що при повільному наростанні крутизни струму встигають інактивуватися натрієві канали і активуватися калієві ще до того, як деполяризація досягне критичного рівня.