- •73000, М. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 23
- •1 Основні поняття хімії
- •1.15 Густина газу d – відношення молярних мас газів.
- •2 Основні закони хімії
- •2.1 Атомно-молекулярне вчення (Левкип, Демокрит –
- •2.2 Закон збереження маси речовин (м.В. Ломоносов, 1748р.):
- •2.3 Закон сталості складу речовини (ж. Пруст, 1799р.)
- •5. Закон об’ємних відношень:
- •3 Типи розрахункових задач
- •3.1 Розрахунки відносної молекулярної (молярної маси) сполуки
- •3.2 Обчислення масової частки елементів у сполуці
- •3.3 Обчислення відносної густини газів d
- •3.4 Розрахунки маси (об’єму) речовини за формулами
- •3.5 Розрахунки за рівнянням реакції
- •3.6 Розрахунки з використанням поняття «домішки»
- •3.7 Розрахунки з використанням поняття «суміші»
- •4 Завдання і вправи по темі «основні закони і поняття хімії»
- •5 Завдання і вправи по темі «найважливіші класи неорганічних сполук»
- •6 Завдання і вправи по темі «будова атома. Періодичний закон та періодична система хімічних елементів д.І. Менделєєва»
- •6.12 Фізичний зміст Періодичної системи:
- •6.13 В періодах зліва направо:
- •6.14 В групах зверху донизу:
- •7 Завдання і вправи по темі «оксиген та сульфур»
- •8 Завдання і вправи по темі «нітроген і фосфор»
- •9 Завдання і вправи по темі «карбон і силіцій»
- •10 Завдання і вправи по темі «загальні фізичні та хімічні властивості металів»
- •11 Завдання і вправи по темі «окисно-відновні реакції»
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Для нотаток
1.15 Густина газу d – відношення молярних мас газів.
1.4
Таблиця 1
№ |
Фізична величина |
Позначення |
Розмірність |
1 |
Відносна атомна маса |
Ar |
безрозмірна |
2 |
Відносна молекулярна маса |
Mr |
безрозмірна |
3 |
Молярна маса |
М |
|
4 |
Кількість речовини |
v |
моль |
5 |
Молярний об’єм |
Vm |
|
6 |
Масова частка |
ω |
безрозмірна |
7 |
Вихід продукту реакції |
η |
безрозмірна |
8 |
Густина |
ρ |
|
9 |
Відносна густина газу |
D |
безрозмірна |
2 Основні закони хімії
2.1 Атомно-молекулярне вчення (Левкип, Демокрит –
М.В. Ломоносов, Д. Дальтон):
1. Існують речовини з молекулярною і немолекулярною будовою.
2. У речовинах з молекулярною будовою у твердому стані у вузлах кристалічних граток містяться молекули. Зв’язки між молекулами слабкі, тому речовини легкоплавкі.
3. У речовинах з немолекулярною будовою у вузлах кристалічних граток містяться атоми або йони. Між цими частинками міцні зв’язки, тому речовини з немолекулярною будовою тугоплавкі.
4. Між молекулами є проміжки, розміри яких залежать від агрегатного стану речовини та температури.
5. Молекули прербувають у безперевному русі, швидкість руху залежить від температури.
6. Між молекулами існують сили взаємного ритягування і відштовхування.
7. Молекули складаються з атомів, що, як і молекули, преребувають у постійному русі.
8. Атоми одного виду відрізняються від атомів іншого виду за масою і властивостями.
9. Під час фізичних явищ молекули зберігаються, і під час хімічних – руйнуються.
2.2 Закон збереження маси речовин (м.В. Ломоносов, 1748р.):
Маса речовин, що вступає в реакцію, дорівнює масі речовин, що утворюється внаслідок реакції. На основі цього закону розраховуються коефіцієнти в рівняннях реакцій.
Приклад:
MgO + 2HCl → MgCl2 + H2O
40 2∙36,5 95 18
103 ( 40+2∙36,5 ) = 103 (95+18)
2.3 Закон сталості складу речовини (ж. Пруст, 1799р.)
Яким би чином не добувалася речовина, вона завжди має сталий кількісний і якісний склад.
Приклад: добування СаО: 1 атом Кальцію, 1 атом Оксигену
Са+О2 → СаО;
Са(ОН)2 → СаО +Н2О;
СаСО3 → СаО +Н2О
2.4 Закон Авогадро (А. Авогадро, 1811р. ): В рівних об’ємах різних газів при однакових умовах (тиск, температура) міститься однакова кількість молекул.
Наслідки закону Авогадро:
Один моль будь-якого газу за однакових умов займає однаковий об’єм. За нормальних умов об’єм 1 моль будь-якого газу дорівнює 22,4л;
Маса одного й того самого об’єму газу тим більша, чим більша маса його молекул. Відношнення мас однакових об’ємів газів за однакових умов дорівнює відношенню їх молярних мас.
5. Закон об’ємних відношень:
Об’єми газів, що вступають у хімічну реакцію та утворюються внаслідок неї, відносяться між собою як невеликі цілі числа (як їх коефіцієнти).
Приклад:
N2 +3H2 → 2NH3
1V 3V 2V
1 : 3 : 2
