Інформаційні ресурси

Наукове видання

Визначення поняття

«Великий

тлумачний

словник сучасної української

мови» за редакцією

В.Бусела, 2004

1. «Вчення про науковий метод пізнання й перетворення світу; його філософська, теоретична основа.

2. Сукупність методів дослідження, що застосовуються в будь-якій науці відповідно до специфіки об’єкта її пізнання».

Найновіший філософський словник» за редакцією А.Грицанова, 2003

«Учение о способах организации и построения теоретической и практической деятельности человека. Философия выявляет общественно-историческую зависимость репертуаров и средств деятельности людей от уровня их развития и от характера разрешаемых ими проблем. В границах обслуживания тылових программ деятельности смысл методологии сводим к обеспечению их нормативно-рационального построения... В развитии современной методологии все большее место занимают вопросы, связанные с динамикой познавательных проблем, культурно-исторической природой познавательных средств, изменчивостью категорий и понятий, формированием новых познавательных установок и т.д... Задачей методологии становится выяснение, конструирование и преобразование схем деятельности, интегрированных в повседневный опыт человеческих индивидов».

Український педагогічний словник» С.Гончаренка, 1997

1)Сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в якійсь науці.

2) Вчення про методи пізнання та перетворення дійсності. Розрізняють а) часткову методологію ‑ сукупність методів у кожній конкретній науці; б) загальну методологію ‑ сукупність більш загальних методів (наприклад, методи педагогіки є одночасно її методами і загальною методологією дія часткових дидактик, школознавства); в) філософську методологію ‑ систему діалектичних методів, які є найзагальнішими і діють на всьому полі наукового пізнання, конкретизуючись і через загальнонаукову, і через часткову методологію».

Наукове джерело

Визначення

Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. ‑ К., 1997.

Концепція педагогічна (від латинського соnсерtiо ‑ сукупність, система) – система поглядів на те чи інше педагогічне явище, процес, спосіб розуміння, тлумачення якихось педагогічних явищ, подій; провідна ідея педагогічної теорії.

Педагогика: Большая совремеиная

Энциклопедия / Сост. Е.С.  Рапацевич. ‑ Мн. 2005.

Концепция ‑ 1) система взглядов на процессы и явлення в природе и обществе; 2) ведущий замысел, определяющий стратегию действий при осуществлении реформ, программ, проектов, планов. Концепция в педагогической науке указывает способ построения системы средств обучения и воспитания на основе целостного понимаиия сущности этих процессов. В концепции особое внимание уделяется принципам как ориентирам для разработки стратегии педагогической деятельности. Концептуальные принципы определяют разработку соответствующих теорий.

Новейший философский словарь. ‑ Мн., 2003.

Концепция ‑ система взглядов, выражающая определенный способ видения («точку зрения»), понимаиия, трактовки каких-либо предметов, явлений, процессов и презентирующая ведущую идею или (и) конструктивный принцип, реализующие определенный замысел в той или иной теоретической практике знаний.