Поради батькам першокласників
Шановні батьки, поряд з патологією усного мовлення існують і порушення писемного мовлення.
Писемне мовлення, на відміну від усного, формується лише в умовах цілеспрямованого навчання, тобто механізми писемного мовлення закладаються в період навчання грамоти і вдосконалюються у ході подальшого навчання.
Оволодіння грамотою – це складна розумова діяльність, яка потребує певного ступеня зрілості багатьох психічних функцій дитини. Письмо – складна форма мовленнєвої діяльності, багаторівневий процес, в якому приймають участь різні аналізатори: мовнослуховий, мовноруховий, зоровий, загальноруховий, між якими наявний тісний зв’язок.
Процес письма в нормі здійснюється на основі достатнього рівня сформованості певних мовних і немовних функцій: слухової диференціації звуків, правильної їх вимови, мовного аналізу і синтезу, сформованості лексико-граматичної сторони мовлення, зорового аналізу і синтезу, просторових уявлень
Не сформованість будь-якої з вказаних функцій викликає порушення процесу оволодіння письмом - дисграфію, яка є основним видом порушення писемного мовлення учнів. До цих порушень належить і аграфія - повна нездатність до засвоєння процесу письма.
В учнів нашого центру спостерігається дисграфія, обумовлена системним або загальним недорозвиненням мовлення.
Зміст логопедичної роботи знаходиться у відповідності з програмою навчання грамоті, вивчення рідної мови. В процесі логопедичної роботи здійснюється корекція порушень мовлення, закріплюються правильні мовленнєві навички, формується практичний рівень засвоєння мови. Алепам’ятайте, що лише спільні зусилля логопеда, вчителя, вихователя і батьків – запорука успішності корекційно-відновлювальної роботи з вашою дитиною.
Пропонуємо Вам, шановні батьки, регулярно проводити з дітьми заняття з розвитку мовлення, допомогти їм у формуванні початкових навичокчитання й письма, в розвитку фонематичного слуху, аналізу і синтезу. Допоможіть закріпити та розширити знання про звук, слово, наголошений та ненаголошений склад, речення. Пояснюючи завдання, обов'язково пересвідчуйтесь, чи дитина все зрозуміла правильно. Стежте за тим, щоб вона не перевтомлювалась. Із появою ознак стомлення, неуважності припиняйте заняття або робіть перерву. Краще працювати з дитиною частіше, але не більше, ніж 20 хвилин поспіль.
Навчання завжди пов'язане з помилками. Виправляйте їх спокійно, доброзичливо, щоб не завдати дитині психологічної травми. Не забувайте хвалити вашого маленького трудівника за найменші успіхи й досягнення. Неодмінно закінчуйте заняття на позитивних емоціях. Найголовніше — зацікавити дитину пізнанням нового і не відбити в неї бажання пізнавати.
За умови регулярності занять ви обов'язково помітите результат: дитина оволодіє комплексом необхідних знань та навичок, поліпшиться її уважність, здатність засвоювати й аналізувати інформацію, збільшиться обсяг і стійкість пам'яті. Отже, наберемось терпіння і разом здолаємо ще один крок уперед до пізнання грамоти, до вміння читати та писати.
1 . Мовлення і речення
Слова в мовному потоці можуть поєднуватись в речення. Необхідно навчити дитину виділяти речення з мовного потоку. Особливу увагу зверніть на оформленні речень на письмі і виділення їх меж інтонаційно в усному мовленні. Якщо в реченні про когось розповідається – в кінці речення ставиться крапка (.); якщо про щось або про когось запитується — в кінці речення ставиться знак запитання (?); якщо слова в реченні вимовляються зособливою силою — в кінці речення ставиться знак оклику (!).
2. Речення і слово
Вчіть дитину поділяти речення на слова, складати схеми речень.
Графічно (на схемі) речення позначається так:
|________ - перше слово в реченні,
________ - кожне наступне слово.
Наприклад: Дівчинка читає книжку. |______ ______ _____ .
Хлопчик малює. |______ ______ .
Поступово ускладнюйте завдання. Пропонуйте дитині складати речення за схемою і відповідною кількістю слів, поширювати і скорочувати речення, складати їх за малюнками.
3. Звукоряд слова
Коли ми пишемо та читаємо, то користуємося словами, які складаються з букв.Для розмови ми вживаємо слова, що складаються із звуків. Отже, букви ми пишемо та бачимо, а звуки промовляємо та чуємо. Необхідно навчити дитину послідовність звуків в ряду голосних (ау; ое; уи), потім в складі (ам; от, ув).
Надалі допоможіть дитині навчитися:
- виділяти перший, останній звук у тризвуковому слові ( мак, сад, луг, мир) ;
- знаходити заданий звук серед інших звуків. Наприклад, доцільно провести гру „Впіймай звук [а]” : серед інших звуків (о, а, и, в, а, н, ); в складах ( ам, ут, ом, ла); в словах ( сон, Аня, лев, час).
- визначати місце певного звука в слові. Ця робота проводиться з опорою на графічні схеми.
В цей період доцільно давати дитині такі завдання:
- „розсип” слово на звуки ;
- утвори слово із звуків (наприклад, [у, к, ж]- жук);
- полічи кількість звуків у словах;
- відбери малюнки, в назвах яких задана кількість звуків;
- нарости слово (наприклад, лист – листочок, листяний, листопад);
- знайди спільний звук у словах (наприклад, мир, чиж, син, лив);
- склади ланцюжок із слів ( наприклад, мак – короп – парта – аркуш - шуба).
На наступному етапі звертається увага на тип звука.
|
голосні |
- їх можна голосно вимовляти, протягти, проспівати, при цьому не заважають ні губи, ні зуби, ні язик. |
Звуки |
|
|
|
приголосні |
- при їх вимовлянні видихуване повітря зустрічає перешкоди, йому заважають або губи, або зуби, або язик. Їх неможливо протягти або проспівати. |
Голосні звуки :[ а ], [ о ], [ у ], [ е ], [ и ], [ і ].
На письмі вони позначаються буквами а, о, у, е, і, и, я, ю, є, ї .
Букви я, ю, є — на початку слова, після голосного та після апострофа позначають два звуки, в інших випадках — один.
Наприклад:
Я |
- [ЙА] : |
яма [йама], |
маяк [майак] |
Ю |
- [ЙУ] : |
юнга [йунга], |
в’юн [вйун] |
Є |
- [ЙЕ] : |
єнот [йеноТ], |
читає [читайе] |
Буква Ї завжди позначає два звуки:Ї - [йі ]: їжак [йіжак], мої [мойі].
|
м’які (якщо після них ідуть я, ю, є, і, ь) |
Приголосні звуки |
|
|
тверді(в інших випадках) |
[ й ] — завжди м'який звук.
[ ч ], [ ш ] — завжди тверді звуки.
[ щ ] — завжди позначає два звуки: щ - [ шч ]: щука [ шчука].
М'який знак ( Ь) не є звуком, він лише позначає м'якість попереднього приголосного.
Апостроф ( ‘ ) теж не є звуком, він позначає твердість попереднього приголосного.
Графічно (на схемі) звуки позначаються так:
Голосний звук |
о |
|
||||
Приголосний звук: |
м’який |
= |
, твердий |
- |
||
|
|
|
|
|
|
|
Наприклад:
Дим |
|
Дім |
|
Пір’я |
|
Яблуко |
|
Їжа |
|||||||||||||||||
- |
о |
- |
|
= |
о |
- |
|
= |
о |
- |
= |
о |
|
= |
о |
- |
- |
о |
- |
о |
|
= |
о |
- |
о |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|