- •Лабораторна робота 2
- •1 Основні теоретичні відомості
- •1.2 Перетворення цілих чисел із однієї позиційної системи числення до іншої, схема Горнера
- •1.3 Перетворення правильних дробів з однієї системи числення в іншу систему числення
- •1.4 Перетворення неправильних дробів з однієї системи числення до іншої
- •1.5 Перетворення чисел із початкової системи числення в систему числення з кратною основою
- •1.6 Особливості двійкової системи числення
- •1.7 Прийоми для спрощення роботи з двійковими числами
- •2 Контрольні питання
- •3 Індивідуальні контрольні завдання
- •Вимоги до оформлення, захисту та оцінювання лабораторних робіт
- •Зразок оформлення титульного аркуша звіту про виконання лабораторної роботи
1.3 Перетворення правильних дробів з однієї системи числення в іншу систему числення
Нехай правильний дріб A, заданий в довільній позиційній системі числення p із основою q, необхідно перевести в нову систему числення з основою р, тобто перетворити його до виду
.
(3)
Якщо,
аналогічно перекладу цілих чисел,
розділити обидві частини виразу (3) на
, тобто помножити на р,
то одержимо вираз
Ар = a-1 + A1,
де
А
= (а
р
+ а
р
+ ...+ a
p
)
- дробова частина добутку;
a-1 - ціла частина результату.
Отримана цифра цілої частини результату стане першою цифрою розшукуваного числа.
Помноживши дробову частину результату А1 знову на р, одержимо
А
р = a
+ А
,
де
A
= (а
р
+ ...+ а
р
+ a
p
) - дробова
частина наступного (нового) добутку;
a-2 стане наступною цифрою шуканого числа.
Таким чином, при переведенні дробових чисел із однієї системи числення до іншої, вираз (3) представляється за схемою Горнера наступним чином:
.
Перемноживши даний вираз послідовно k разів на основу р, одержимо розшукуване число в новій системі числення.
На відміну від цілих чисел, точне переведення з однієї системи числення до іншої можливе не для всіх правильних дробів.
Погрішність
зазначеного переведення складає
молодшого розряду числа в новій системі
числення.
Таким чином, для того, щоб перевести правильний дріб з однієї позиційної системи до іншої, необхідно вихідне число послідовно множити на основу нової системи числення, записану в старій системі числення, до одержання заданої точності.
Дріб у новій системі числення запишеться у виді цілих частин добутків, починаючи з першої частини.
Приклад 4. Перевести правильний дріб 0,536 з десяткової системи числення до двійкової та вісімкової систем числення.
При перекладі з десяткової системи числення до двійкової, множимо вихідний дріб на 2.
При перекладі з десяткової системи числення до вісімкової, множимо вихідний дріб на 8.
Зазначені дії представлено в таблиці нижче за текстом.
Ціла частина |
Дробова частина |
Ціла частина |
Дробова частина |
0 1 0 0 0 1 0 0 1 0 |
536 072 144 288 576 152 304 608 216 432 |
0 |
536 *8 288 *8 304 *8 432 |
|
|||
4 |
|||
|
|||
2 |
|||
|
|||
2 |
|||
|
|||
У підсумку, одержимо наступний результат:
0,536
= 0,100010010
= 0,422
.
При зворотному перекладі з двійкової системи числення до десяткової, множимо вхідне двійкове число на 1010 :
0 |
10001001 |
Х |
|
|
1010 |
1 |
0001001 |
+ |
|
100 |
01001 |
101 |
0101101 |
Х |
|
|
1010 |
0 |
101101 |
+ |
|
010 |
1101 |
11 |
100001 |
X |
|
|
1010 |
1 |
00001 |
+ |
|
100 |
001 |
101 |
00101 |
У підсумку, одержимо наступне:
a
= 101
= 5
;
a = 11 = З ;
a =101 =5 .
Тобто 0,10001001 = 0,535 .
Розбіжність у молодшому розряді вирішується усіканням результатів прямого та зворотного перекладів.
Також можна перевести правильний дріб
B
=
до нової системи числення, представивши його у виді
.
При
вказаному методі, всі дії будуть
виконуватися за правилами арифметики
нової основи системи числення (b
і l представляються по основі
p).
У такому випадку, необхідно уважно стежити за помилками, що можуть з'явитися в результаті усікання чи округлення при діленні на l.
