- •Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •Законодавство України про адміністративні проступки.
- •Розмежування адміністративного проступку та злочину.
- •Накладання адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних проступків.
- •Чинність закону про відповідальність за адміністративні про ступки.
- •Об'єктивна сторона адміністративного проступку.
- •Об'єкт адміністративного проступку.
- •Суб'єкт адміністративного проступку.
- •Суб'єктивна сторона адміністративного проступку.
- •Поняття вини та її форми у адміністративному проступку.
- •Умисел як форма вини у адміністративному проступку.
- •Поняття необережності як форми вини у адміністративному проступку.
- •Колективні суб'єкти як суб'єкт адміністративної відповідальності.
- •Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •Адміністративна відповідальність посадових осіб.
- •Адміністративна відповідальність іноземців та осіб без громадянства.
- •Обставини, що виключають адміністративну відповідальність.
- •Статья 18. Крайняя необходимость
- •Статья 19. Необходимая оборона
- •Статья 20. Невменяемость
- •Поняття крайньої необхідності.
- •Поняття необхідної оборони.
- •Поняття неосудності.
- •Мета та завдання адміністративного стягнення.
- •Види адміністративних стягнень.
- •Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх.
- •Попередження як захід адміністративного стягнення.
- •Штраф як захід адміністративного стягнення.
- •Оплатне вилучення предмета як захід адміністративного стягнення.
- •Конфіскація предмета як захід адміністративного стягнення.
- •Позбавлення спеціального права як захід адміністративного стягнення.
- •Виправні роботи як захід адміністративного стягнення.
- •Адміністративний арешт як захід адміністративного стягнення.
- •Адміністративні стягнення, які накладаються тільки судами.
- •Загальні правила накладення стягнення за адміністративні проступки.
- •Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративні проступки.
- •Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративні проступки.
- •Строки накладення адміністративного стягнення.
- •Адміністративна відповідальність при малозначності проступку.
- •Завдання проваджень у справах про адміністративні проступки.
- •Обставини, що виключають провадження у справі про адміністративні проступки.
- •Принципи розгляду справ про адміністративні проступки.
- •Поняття та класифікація доказів у провадженні у справах про адміністративні проступки.
- •Протокол про адміністративні проступки.
- •Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні проступки .
- •Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративні проступки.
- •Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
- •Права потерпілого у проваджені у справі про адміністративні проступки.
- •Законні представники у провадженні у справі про адміністративні проступки.
- •Захисник у провадженні у справі про адміністративні проступки.
- •Свідок у провадженні у справі про адміністративні проступки.
- •Експерт у провадженні у справі про адміністративні проступки.
- •Перекладач у провадженні у справі про адміністративні про ступки.
- •Місце розгляду справи про адміністративні проступки.
- •Строки розгляду справ про адміністративні проступки.
- •Підготовка до розгляду справи про адміністративні проступки.
- •Порядок розгляду справи про адміністративні проступки.
- •Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративні проступки.
- •Зміст постанови у справі про адміністративні проступки.
- •Види постанов у справ про адміністративні проступки.
- •Право на оскарження постанови у справі про адміністративні проступки.
- •Порядок оскарження постанови у справі про адміністративні проступки.
- •Строки оскарження постанови у справі про адміністративні проступки.
- •Розгляд скарги і протесту у справі про адміністративні про ступки.
- •Апеляційний розгляд скарги у справі про адміністративні про ступки.
- •Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.
- •Провадження по виконанню постанови про винесення попередження.
- •Провадження по виконанню постанови про накладення штрафу.
- •Провадження по виконанню постанови про оплатне вилучення предмета.
- •Провадження по виконанню постанови про конфіскацію предмета, грошей.
- •Провадження по виконанню постанови про позбавлення спеціального права.
- •Провадження по виконанню постанови про застосування виправних робіт.
- •Провадження по виконанню постанови застосування адміністративного арешту.
- •Передача матеріалів про адміністративні проступки на розгляд громадської організації або трудовому колективу.
- •Відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним проступком.
- •Повноваження секретаря судового засідання, секретаря суду складати протокол про адміністративні проступки.
- •Види юридичної відповідальності.
- •Повноваження прокурора щодо розгляду справ про адміністративні проступки.
- •Строки та порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
- •Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
- •Припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
- •Давність виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
- •Контроль за виконанням про накладення адміністративного стягнення.
- •Підстави адміністративної відповідальності.
- •Функції адміністративної відповідальності.
- •Принципи адміністративної відповідальності.
Поняття вини та її форми у адміністративному проступку.
Вина, как основной признак и обязательный признак субъективной стороны, выражается в психическом отношении лица к совершенному проступку и его последствий. Оказывается вина в форме умысла и неосторожности.
Умысел - это необходимо для привлечения к административной ответственности отношение познавательной способности и воли субъекта к деянию, которое им осуществляется. Административное правонарушение признается совершенным умышленно, если лицо, его совершившее, сознавало противоправный характер своего действия или бездействия, предвидело его вредные последствия и желало их или сознательно допускало наступление этих последствий (ст.10 КоАП).
Итак, Закон называет два элемента умысла:
• интеллектуальный (выражается в осознании гражданином противоправности деяния и предвидении его вредных последствий)
• волевой (состоит в желании наступления вредных последствий или сознательного их допушення).
Волевой элемент, характеризующий направленность воли субъекта, определяется законодателем как желание или сознательное допущение наступления вредных последствий. Когда речь идет о желании, то имеют в виду стремление к определенной цели, волю, направленную на достижение предусмотренного результата (прямой умысел). Сознательное допущение - это активное переживание, связанное с положительным волевым отношением к вредным последствиям (косвенный умысел).
Понятие неосторожной формы вины раскрывается в ст.11 КУоАП. Совершенным по неосторожности правонарушение признается тогда, когда лицо предвидело возможность наступления вредных последствий своего действия или бездействия, но легкомысленно рассчитывало на их предотвращение либо не предвидело возможности наступления таких последствий, хотя должно было и могло их предвидеть.
Самоуверенность характеризуется законодателем как предсказание возможности наступления вредных последствий своего деяния и легкомысленный расчет на их предотвращение. А небрежность заключается в том, что виновный не предусмотрел вредных последствий, но был обязан и мог их предусмотреть. Небрежность тоже является негативным психическим отношением к деянию, поскольку, имея возможность и будучи обязанным осознавать общественную вредность своего поведения и не делать проступок, правонарушитель не осознал антиобщественный характер деяния и совершил его.
Умисел як форма вини у адміністративному проступку.
Административное правонарушение (ст. 10 КоАП) признается совершенным умышленно, если лицо, его совершившее, сознавало противоправный характер своего действия или бездействия, предвидело его вредные последствия и желало их или сознательно допускало наступление этих последствий.
Итак, Закон называет два элемента умысла:
• интеллектуальный (выражается в осознании гражданином противоправности деяния и предвидении его вредных последствий)
• волевой (состоит в желании наступления вредных последствий или сознательного их допушення).
Интеллектуальный элемент, характеризующий умышленную вину, прежде всего включает в себя понимание, осознание противоправности действия или бездействия. Правовые нормы, регулирующие поведение граждан и охраняемые административными санкциями, публикуются для всеобщего сообщения разъясняются в прессе, по радио, телевидению. Правовые запреты, как правило, совпадают с нравственными.
Предусмотрение - это отражение в сознании событий, которые могут или должны произойти. Формула закона "предусматривала вредные последствия" означает, что лицо представляла, какой вред причиняет его деяния общественным отношениям, здоровью, интересам людей, имуществу, окружающей среде.
Волевой элемент, характеризующий направленность воли субъекта, определяется законодателем как желание или сознательное допущение наступления вредных последствий. Когда речь идет о желании, то имеют в виду стремление к определенной цели, волю, направленную на достижение предусмотренного результата (прямой умысел). Сознательное допущение - это активное переживание, связанное с положительным волевым отношением к вредным последствиям (косвенный умысел).
Проступки могут оказываться умышленно (безбилетный проезд) или неосторожности (нарушение санитарно-гигиенических правил).
