Тема 8. Природний та трудоресурсний потенціал України
8.1. Природні передумови розміщення продуктивних сил
Передумови розміщення продуктивних сил – це умови, без яких розміщення і розвиток виробництва на даній території неможливі.
Класифікація передумов розміщення продуктивних сил: природні, демографічні, економічні.
Рис. 1.31. Передумови розміщення продуктивних сил
Чи є регіони, позбавлені деяких або більшості передумов розміщення продуктивних сил?
Наприклад, в Антарктиді їх зовсім немає, а в тундрі, на високогір'ї або в пустелях вони вкрай обмежені, тобто природні умови можуть як гальмувати, так і прискорювати економічний розвиток території.
До природних ресурсів України відносять корисні копалини, земельні, кліматичні, рекреаційні ресурси, флору і фауну, ресурси Чорного й Азовського морів, внутрішні води тощо.
Паливні ресурси. Кам'яне вугілля добувається в Донбасі і Львівсько-Волинському басейні. У Донбасі зосереджено 98 % кам'яного вугілля України, з яких 25 % – кокс, а 30 % – антрацити. Глибина залягання – 500 – 750 м (максимальна – 1200 м), товщина шарів – 0,5 – 2,0 м. Львівсько-Волинський басейн зосередив 2 % вугілля (30 % – коксівний): глибина залягання – 300 – 700 м, товщина шарів – 0,5 – 1,0 м.
Буре вугілля при спаленні 1 кг виділяє 6 500 – 7 400 ккал тепла. Воно використовується як добриво, для одержання рідкого палива, побутового газу, гірського воску. Найбільші поклади: Дніпровський басейн (2,4 млрд. т, глибина залягання – 5 – 140 м, відкритий видобуток), Дніпровсько-Донецький вугленосний район (0,9 млрд. т), Донецький басейн (0,3 млрд. т). Буре вугілля є також у Закарпатті та на Поділлі.
Нафта і природний газ. Найбільші запаси нафти і природного газу зосереджені на Прикарпатті, у Дніпровсько-Донецькому районі та Причорномор'ї. Основні родовища нафти Дніпровсько-Донецького району включають Прилуцьке і Леляківське в Чернігівській області, Рибальське і Качанівське – у Сумській. Родовища газу є біля Юліївки, Шебелинки і Кигичівки в Харківській області, а також у Дніпропетровській, Полтавській і Сумській. Родовища нафти на Прикарпатті – Долина і Борислав. Родовища газу – Дашава і Калуш. У Причорномор'ї і Приазов'ї відкриті родовища нафти і природного газу експлуатуються на шельфі Чорного моря. Родовища природного газу є на шельфі Азовського моря: Керченське, Казантипське, Стрілецьке. Сучасні потреби України в нафті складають близько 40 – 50 млн. т, а власні родовища дають до 4 млн. т на рік. Шляхи виходу з енергетичної кризи: зменшити споживання енергоносіїв, збільшити вихід світлих компонентів при нафтопереробці, а також добувати нафтопродукти з вугілля. Необхідну технологію розробив Донецький інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії. Бензин можна одержувати з “солоного" вугілля Західного Донбасу. Його поклади чималі, але через низьку якість сировини в традиційному варіанті (як паливо) воно нерентабельне. “Рідке вугілля" протягом декількох десятиліть використовує ПАР, пропонуючи Україні свої технології та інвестиції.
Торф – сировина для паливної та хімічної промисловості. З нього одержують рідке паливо, феноли, віск, аміак, спирт і т. п., а також роблять ізоляційні плити і добриво для полів. В Україні відомо понад 2 500 родовищ торфу, зосереджених переважно на Поліссі: у Волинській, Рівненській, Житомирській областях. Невеликі родовища є в Київській, Чернігівській, Черкаській, Хмельницькій і Сумській областях. Товщина шарів – 10 – 12 м. Найбільші родовища: Ірдинське в Черкаській області, Замглай – у Чернігівській, Брюховецьке – у Львівській.
Поклади горючих сланців оцінюються на 3,7 млрд. тонн. Найбільші родовища в Карпатах. Якістю вони не поступаються естонським, а товщина шарів – 1 – 6 м. Родовище горючих сланців відкрите також біля Олександрії (Кіровоградська обл.), запаси дорівнюють 3 млрд. т.
Озокерит, або гірський віск, до складу якого входять тверді вуглеводні парафінового ряду, використовується в електроніці як ізолятор, у текстильній промисловості – для глянцювання тканин, у шкіряній промисловості – для обробки шкір. З озокериту роблять ваксу для взуття, парафін, лаки. Найбільше його родовище розташоване у передгір'ї Карпат (Долина, Трускавець, Борислав); видобуток ведеться лише на Бориславському родовищі шахтним способом.
Металеві корисні копалини
Залізна руда. В Україні відомо чимало родовищ залізних руд і залізистих кварцитів, найбільші з них – поклади залізних руд. Криворізький басейн нараховує понад 60 родовищ із загальними запасами 18,7 млрд. т. Руди частково виходять на поверхню, а також залягають до глибини 2 500 м; вміст заліза у верхніх шарах – 30 – 40 %, у глибинних – 50 – 60 %. Тут добувається 90 % української руди. Кременчуцький басейн магнетитових кварцитів включає три родовища: Горишнеплавнинське, Лавринівське і Еристівське. Вміст заліза – 36 %, запаси – 4,5 млрд. т. Бєлозерський залізорудний район: вміст заліза – 58 – 60 %, запаси – 2,5 млрд. т. Керченський залізорудний район має бурі залізняки з вмістом ванадію і марганцю; запаси – 1,8 млрд. т. Видобуток ведеться відкритим способом, вміст заліза – 40 – 45 %. Приазовське родовище залізних руд розробляється відкритим способом, вміст заліза – 30 – 33 %.
Залізисті кварцити поширені по всій території України. Найбільші запаси – у Дніпропетровській (20 млрд. т), Полтавській (3,6 млрд. т), Одеській, Запорізькій, Кіровоградській і Вінницькій областях.
Хромові руди відкриті на Побужжі Кіровоградської області; глибина залягання – 60 – 160 м. Вони використовуються для виробництва нержавіючої сталі.
Марганцеві руди. Нікопольське й Інгулецьке родовища в Запорізькій, Хощевацьке – у Кіровоградській, Бурштинське – в Івано-Франківській областях тощо. Нікопольське, Великотокмацьке, Орджонікідзевське та Інгулецьке родовища входять до складу Придніпровського марганцевого басейну, їх площа понад 1000 км2, глибина залягання – 15 – 120 м, товщина шарів – від 10 см до 6 м.
Алюмінієві руди – алуніти, нефеліни і боксити. Боксити є в Смолянському (Черкаська область) і Високоільському (Дніпропетровська область) родовищах, алуніти – на Закарпатті, нефеліни – у Приазов'ї.
Нікель використовується для виробництва бронзи, латуні, особливих сортів сталі, чавуну і для покриття металевих поверхонь. Промисловими вважаються запаси з умістом металу понад 1 %. В Україні відомо 10 невеликих нікелево-кобальтових родовищ. Розробка покладів здійснюється в Кіровоградській і Дніпропетровській областях; глибина залягання – 70 – 80 м.
В Україні виявлено 10 покладів золота, сім з яких уважаються придатними для освоєння. Розташовані вони здебільшого в Закарпатській, Кіровоградській, Донецькій, Дніпропетровській на Криворіжжі областях. Золото є супутнім компонентом у криворізькій залізній руді.
Серед неметалевої сировини є велика група корисних копалин, що використовуються в хімічній промисловості. Україна багата на калійну і кухонну сіль, фосфорити, самородну сірку і т. п.
Калійні солі добуваються у Львівській (Стебник, Борислав) та Івано-Франківської областях (Калуш, Тростянець).
Кухонна сіль зосереджена в Донбасі. Запаси – 9 млрд. т, товщина шарів – 40 м (Слов'янськ, Артемівськ). Трапляються також поклади у Прикарпатті і Закарпатті. У Криму, Причорномор'ї і Приазов'ї є озера і лимани із самородною кухонною сіллю. Фосфорити є на Наддністрянщині (Тернопільська, Хмельницька і Вінницька області), у Сумській та Харківській областях. Самородна сірка добувається з Яворівського і Роздольського родовищ на Прикарпатті.
Вогнетривкі глини використовуються як сировина для виготовлення цегли для доменних печей, їх поклади є в Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Черкаській, Житомирській та Сумській областях. Графіт добувається у Кіровоградській, а також у Запорізькій, Дніпропетровській і Донецькій областях. Українські каолінові глини, що використовуються для виробництва порцеляни, фаянсу, гуми і паперу, – одні з найкращих у світі. Вони розташовані в межах Українського кристалічного щита: Житомирська, Хмельницька, Дніпропетровська, Запорізька і Вінницька області. Мармур добувається в Донбасі, Криму і Карпатах, у Київській і Житомирській областях.
До природних ресурсів належать також термальні води як джерело теплової енергії, їх виходи найактивніше використовуються в Криму, Карпатах і на Закарпатті. Такі води розташовані на глибині від 450 (t = 400 С) до 1000 – 2000 м (t = 70 – 1000 С).
Рекреаційні ресурси різноманітні: це мінеральні води, лікувальні грязі, води лиманів, кліматологічні ресурси лісів і морів тощо. В Україні відомо понад 100 джерел мінеральних вод: “Нафтуся" – у Львівській, “Куяльник" – в Одеській, “Миргородська" – у Полтавській, на зразок “Боржомі" – в Ужгородській, “Великодолинський нарзан" – в Одеській областях і т. п.
Кліматологічні ресурси: у Карпатах (гірське повітря, хвойні ліси, мінеральні джерела), на південному березі Криму (поєднання гірського повітря зі степовим, морська вода, грязелікування, мінеральні джерела, розсіл лиманів), у Причорномор'ї і Приазов'ї (об'єднання степового і морського повітря з гелео- і грязелікуванням, морськими купаннями).
8.2. Демографічні передумови розміщення продуктивних сил
У комплексі передумов розміщення продуктивних сил демографічні сили є найважливішою складовою частиною, тому що трудові ресурси – це головна продуктивна сила.
Структура демографічних передумов розміщення продуктивних сил:
чисельність населення, його динаміка, характер відтворення;
розподіл населення на території, щільність, форми розселення, міграції;
статево-вікова структура населення, чисельність і динаміка трудових ресурсів, рівень їх кваліфікації;
структура зайнятості населення;
національний склад населення;
демографічна політика держави.
Рис. 1.32. Демографічні передумови розміщення продуктивних сил
Демографічна політика – це комплекс соціально-економічних заходів, завдяки яким уряд спрямовує ці процеси в потрібному напрямку. Демографічна політика в Україні націлена на підвищення природного приросту населення за рахунок народжуваності. Для цього жінкам, які народжують дітей, надається матеріальна допомога, додаткова відпустка тощо.
Таблиця 1.5
Кількість населення1
Показники |
1991 |
1996 |
2001 |
20021 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
Наявне населення, млн. |
51,9 |
51,3 |
48,9 |
48,5 |
48,0 |
47,6 |
47,3 |
46,9 |
46,6 |
міське |
35,1 |
34,8 |
32,9 |
32,6 |
32,3 |
32,1 |
32,0 |
31,9 |
31,8 |
сільське |
16,8 |
16,5 |
16,0 |
15,9 |
15,7 |
15,5 |
15,3 |
15,0 |
14,8 |
% до всього населення, міське |
67,5 |
67,8 |
67,3 |
67,2 |
67,3 |
67,4 |
67,7 |
68,0 |
68,1 |
% до всього населення, сільське |
32,5 |
32,2 |
32,7 |
32,8 |
32,7 |
32,6 |
32,3 |
32,0 |
31,9 |
Постійне населення, млн. |
51,6 |
50,9 |
48,7 |
48,2 |
47,8 |
47,4 |
47,1 |
46,7 |
46,5 |
чоловіки |
23,9 |
23,6 |
22,5 |
22,3 |
22,1 |
21,9 |
21,8 |
21,6 |
21,5 |
жінки |
27,7 |
27,3 |
26,2 |
25,9 |
25,7 |
25,5 |
25,3 |
25,1 |
25,0 |
% до всього населення, чоловіки |
46,3 |
46,4 |
46,2 |
46,3 |
46,2 |
46,2 |
46,2 |
46,1 |
46,1 |
% до всього населення, жінки |
53,7 |
53,6 |
53,8 |
53,7 |
53,8 |
53,8 |
53,8 |
53,9 |
53,9 |
1 За даними Всеукраїнського перепису населення станом на 5 грудня 2001 р., за інші роки – на 1 січня.
Динаміка природного приросту населення регіону залежить від рівнів народжуваності і смертності; приріст населення – це різниця між кількістю народжених і померлих за визначений період (зазвичай – за рік). Коефіцієнти природного руху обчислюються в проміле (‰).
Проміле – розрахунок показника на 1000 одиниць виміру. Наприклад, найвищі, показники природного приросту в країнах Африки і Близького Сходу, які перевищують іноді 35 – 40 ‰.
Характер відтворення населення безпосередньо впливає на його статево-вікову структуру. Особливе значення має структура осіб працездатного віку.
Таблиця 1.6