Хід роботи

1. Розгляньте захисні забарвлення та форми тіла тварин. Чим відрізняється захисне забарвлення від маскувального?

Р ис1. Захисні забарвлення та форма тіла тварин

2. Проаналізуйте види попереджувального забарвлення тварин, використовуючи колекції.

3 . Яке значення погрозливого забарвлення ( 1 -жук чорнотілка, 2- гусінь вилохвоста) та поведінки у різних видів тварин? Рис.2.

4. У чому полягає суть мімікрії? Які види мімікрії ви знаєте?

Рис.2. Погрозливі пози у тварин

1 -жук чорнотілка,

2- гусінь вилохвоста

Рис. А. Бейтсовська мімікрія: їстівний метелик (ліворуч); схожий на отруйного (праворуч).

Рис.Б. Мюллерівська мімікрі: два отруйні види метеликів схожі один на

одного.

5. Встановіть взаємозв’язок між видом рослин та способом запилення. Як за будовою квітки розпізнати спосіб запилення?

_______________________________________________________________

__________________________________________________________________

Мал. Самозапилення у квітів. Мал. Перехресне запилення:

1- вітром;

2- комахами;

3- птахами.

6. Заповніть таблицю “Адаптації та їх види ”

Класифікація адаптацій	Приклади організмів

7. Зробіть висновок.

Питання до захисту:

1. Що таке захисні забарвлення? Які ви знаєте їхні різновиди? Приклади.

2. У чому полягає суть мімікрії? Які види мімікрії ви знаєте?

3. Чим відрізняється бейтсовська мімікрія від мюллерівської?

4. Що таке попереджувальне і погрозливе забарвлення? Яке біологічне значення цього явища? Приклади.

5. Наведіть приклади пристосувань перехреснозапильних рослин.

6. Які пристосування з’явилися у рослин до поширення вітром, комахами, водою, птахами?

7. Доведіть відносність пристосувань.

Практична робота №1 Тема: Розв’язання елементарних вправ з молекулярної біології

Мета: навчитися розв’язувати вправи з молекулярної біології, застосовуючи принцип комплементарності.

Теоретичні відомості

Нуклеїнові кислоти – складні високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди. Нуклеотид складається із залишків нітратної основи, п'ятивуглецевого моносахариду (пентози) і фосфатної кислоти.

Розрізняють два типи нуклеїнових кислот: ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) та РНК ( рибонуклеїнова кислота).

До складу ДНК входить – дезоксирибоза, а до РНК – рибоза. Молекули ДНК і РНК містять залишки таких нітратних основ: аденін (А), гуанін (Г), цитозин (Ц), тимін (Т). В РНК замість тиміну – урацил (У).

Американський вчений Ервін Чаргафф у 1950 р. виявив такі закономірності:

• кількість аденінових залишків у будь-якій молекулі ДНК дорівнює кількості тимінових, а гуанінових – цитозинових ( А=Т; Г=Ц);

• сума аденінових і гуанінових залишків дорівнює сумі тимінових і цитозинових (А+Г=Т+Ц).