3. Зробіть висновок. Питання до захисту:

1. В чому полягає суть генеалогічного методу?

2. Які є типи успадкування ознак?

3. Опишіть аутосомно – домінантний тип успадкування.

4. Опишіть аутосомно – рецесивний тип успадкування.

5. В чому суть, і яке практичне значення цитогенетичного методу спадковості людини?

6. Що таке каріотип?

7. Яка методика вивчення каріотипу людини та які прийоми складання каріограм?

8. Які типи симетрії характерні для гетерохромосом та аутосом каріотипу людини?

9. Як класифікуються хромосоми людського каріотипу за величиною?

Лабораторна робота № 12

Тема: Форми природного добору.

Мета: вивчити палеонтологічні, порівняльно-анатомічні та ембріологічні докази макроеволюції.

Обладнання та матеріали: ілюстративні матеріали: “Гомологічні органи”, “Аналогічні органи”, “Рудименти та атавізми”, “Подібність зародків хордових тварин”, колекція “Форми збереження викопних рослин і тварин”, таблиця “Ембріологічні та порівняльно – анатомічні докази еволюції”.

Теоретичні відомості

Природний добір – це процес, внаслідок якого виживають і залишають після себе потомство переважно особини, з корисними в даних умовах спадковими змінами. ПД – це єдиний еволюційний фактор, що має спрямовуючий і творчий характер.

Форми добору:

а) стабілізуючий – це добір, який діє на користь середньої варіанти ознаки у постійних умовах (пристосування до запилення; ярусність рослин);

б) руйнівний або спрямований добір – сприяє змінам мінливості в певному напрямі. Наприклад (пристосованість до риючого способу життя у тварин різних груп: хапальні кінцівки у вовчка, жука – гнойовика, кроти, тобто він діє на користь крайніх варіант ознаки);

в) розриваючий або дизруптивний добір – спрямовує мінливість у двох, рідше кількох різних напрямах, однак не сприяє появі середніх (проміжних) форм ознаки (у популяції комах, де постійно дме сильний вітер, збереглися особини без крил, або з дуже розвинутими крилами, які здатні протистояти здуванню, а комахи з середнім ступенем розвитку крил – зникли).

Макроеволюція – це над видовий еволюційний процес, який охоплює утворення з видів нових родів, з родів – нових родин, з родин – класів.

Докази макроеволюції

а) Порівняльно – аналогічні:

Аналогічні органи – органи, які подібні за будовою і функціями, але мають різне походження: крила птахів; у рослин: колючки стеблового (глід) та листкового (барбарис, кактус) походження.

Гомологічні органи – органи, у яких існує відповідність загального плану будови у різних видів, зумовлена їхнім спільним походженням. Наприклад: передні кінцівки (крило, рука, ласти кита у тварин; у рослин – корінь і його видозміни (коренеплоди, корінь бульби, повітряні корені).

Рудименти – органи недорозвинені чи спрощені у деяких видів внаслідок втрати своєї основної функції протягом філогенезу (очі крота, апендикс та куприк людини; у рослин – у злаків оцвітина редукована до листоподібних утворів – квіткових лусок).

б) Палеонтологічні – викопні рештки живих істот: відбитки, оком’янілості, скелети.

в) Ембріологічні – подібність зародків хордових на ранніх етапах онтогенезу (пуголовки жаб - риби).