Емблема дук «п.С».

5. Імідж членів партії: Вони позиціонують себе як борці за соборну, національну українську державу, де справжнім джерелом влади є не політики, а народ. Деякі члени мають харизматичні якості (Ярош та Стемпіцький), в своїй риториці повністю ідентичні з ідеологією партії, доволі високий рівень ініціативності та креативності, але низький рівень поваги та безкомпромісність до своїх політичних опонентів та супротивників. У «Правому Секторі» присутні представники різних професій та національностей: близько 40% активістів – російсько – та іншомовні, 60% - україномовні. [13]

6. Політичні та інші ресурси можливості партії: Відомий та популярний серед патріотично налаштованої частини населення бренд, наявність горизонтальної організаційної структури, чітка ідеологічна спрямованість, стійкий електорат, активна присутність в інформаційному просторі, обмежене фінансування та партійний актив.

7. Імідж електорату партії: Волонтери, футбольні фанати, радикально налаштована молодь, громадські активісти та окремі представники середнього класу.

8. Особливості політичного PR та реклами: Вся політична реклама будується навколо особистості Дмитра Яроша та принципу «Як не я – то хто? Як не тепер – то коли? Як потрібно – то можливо!» Певне підняття рейтингу «Правого сектору» на президентських та парламентських виборах 2014 року відбулося у зв’язку з появою т.зв. «візитки Яроша» , яка нібито «має надприродну силу та не горить у вогні». [14]

Також окремої уваги заслуговує напис на ній – «Народжені Майданом». Це є свого роду, нагадуванням всім, що «Правий Сектор» народився в період Революції Гідності і що він є тією силою, якій по силі знести владу, яка не влаштовує потреби не лише членів партії, а й всього народу.

«Візитка Яроша» - Інтернет - мем, який згодом став одним з основних засобів реклами політичної сили. Номер мобільного телефону – гаряча лінія «Правого Сектору», а не безпосередній мобільний номер Яроша.

До речі, сам Дмитро Ярош, даючи прес-конференцію під час президентських перегонів, сказав наступне:

«Ви не побачите моєї широкомасштабної агітаційної кампанії, ну, хіба трохи візитівок Яроша. Зараз необхідно витрачати гроші не на піар. Звичайно, я колись мав візитівки, але іншого вигляду, а не того, якими іх показує російська пропаганда». [15]

9. Особливості політичної риторики: Політична риторика розгорнута навколо наступних проблем: захисту суверенітету та відновлення територіальної цілісності країни, боротьби із корупцією, організованою злочинністю та незаконним оборотом зброї та наркотиків, докорінних змін у державі, децентралізації влади, проблем соціального характеру, статусу мов в Україні тощо.

10. Символіка партії: Основним символом партії є її назва та герб – білій стилізований тризуб з мечем та напис «Правий Сектор» по обидва боки від герба на фоні червоно – чорного прапора. Для символіки партія, як вже було сказано, використовує червоний та чорний кольори. Також символом партії можна вважати Д. Яроша та його «візитку».

Висновки та шляхи оптимізації іміджу партії

На основі аналізу партії «Правий Сектор» можна зробити наступні висновки:

1.) Партія досить вдало використала радикальну риторику, суспільний запит на нових людей в політиці, що виник після політичної кризи 2014 року та отримала свою електоральну нішу.

2.) Навіть не дивлячись на те, що деякі експерти вважають діяльність партії та її критику діючої влади неконструктивною, її позиція побудови УССД не дозволила втратити свій електорат.

3.) Партія досить ефективно використовує на свою користь імідж Дмитра Яроша.

4.) Оскільки більшість членів партії зосередженні у війні на сході України, а активісти займаються в основному, громадською діяльністю, просвітництвом та агітацією серед молоді, проведенням «сміттєвої люстрації», а також офіційно ніким не фінансуються та живуть за рахунок волонтерів, то на президентських та парламентських виборах вони не домоглися значних успіхів для себе: Ярош не став президентом, але він єдиний з усієї партії, хто пройшов до Верховної Ради, у той час, як його партійці не пройшли до Верховної Ради.

Ще цьому сприяло й те, що в очах більшості населення Півдня і Сходу України імідж Яроша асоціюється з іміджем ката, «карателя» та неонациста, яким його для наших громадян показала російська пропаганда.