Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Імідж-ПС.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.83 Mб
Скачать

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара

Факультет суспільних наук і міжнародних відносин

Кафедра політології

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

на тему:

«АНАЛІЗ ІМІДЖУ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «ПРАВИЙ СЕКТОР»

з навчальної дисципліни

«Політична іміджологія»

Виконав:

студент гр. СП – 12 – 2

Устименко Є.Р.

Керівник:

к.і.н., доцент кафедри політології Герман Ю. О.

Дніпропетровськ

2015 р.

Причина та обґрунтування вибору партії

Для аналізу іміджу політичної партії була обрана партія «Правий Сектор» («ПС»). Імідж партії «ПС» є цікавим для аналізу з декількох причин. По-перше, дана партія не є ієрархічною організацією з вертикальною структурою управління. Дана партія має горизонтальні структури, об’єднанні одною назвою, які формально підпорядковані одному штабу. По-друге імідж та діяльність партії, особливо під час війни на сході України допомогли їй за короткий час своєї політичної діяльності перетворитись на партію загальнонаціонального значення.

Загальна інформація про партію.

Прапор руху та політичної партії «Правий Сектор»

Як політична партія, «Правий сектор» був створений 22 березня 2014 року, шляхом перейменування партії «Українська Національна Асамблея»і обрання головоюДмитра Яроша.[1] Але до цього часу «Правий сектор» існував як громадський рух і як ситуативне об'єднання революційно налаштованих активістів для того, щоб висловити відмінне від інших демонстрантів та лідерів опозиції бачення методів і цілей Євромайдану.[2]

До складу «Правого сектору» увійшли наступні організації:

1.) Всеукраїнська організація «Тризуб імені Степана Бандери»;

2.) Українська Національна Асамблея – Українська Народна Самооборона (УНА - УНСО);

3.) Громадська спортивна організація «Карпатська Січ»;

4.) Соціал – Національна Асамблея та її силове крило – «Патріот України»;

5.) Громадська ініціатива «Білий молот» (пізніше виключена з лав організації);

6.) Громадська ініціатива «Чорний комітет»;

7.) Громадська організація «Комітет визволення політв’язнів»

Як політичний та громадський рух, «Правий Сектор» оформився 28 листопада 2013 року під час подій Євромайдану. [3]

Схема структури руху «Правий Сектор

За всю історію свого існування «Правий Сектор» двічі брав участь у виборах:

1.) Перший раз – у дострокових виборах Президента України 25 травня 2014 року (кандидатом у Президенти став провідник руху Дмитро Ярош);

2.) Другий раз – у дострокових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. До першої десятки виборчого списку «Правого Сектору» у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року увійшли:

1.) Тарасенко Андрій Іванович, член Політичної партії «Правий Сектор».

2.) Білозерська Олена Леонідівна, головний редактор Інформаційного агентства «Поряд з вами».

3.) Мікац Олег Михайлович, полковник, командир 93-ї механізованої бригади ЗСУ.

4.) Стемпіцький Андрій Любомирович, Голова Центрального Проводу ВО «Тризуб» імені Степана Бандери.

5.) Винар Ростислав Любомирович, хірург вищої категорії Дніпродзержинської міської лікарні швидкої медичної допомоги.

6.) Воронов Валерій Вячеславович, член Політичної партії «Правий Сектор».

7.) Карпюк Олена Анатоліївна, член Політичної партії «Правий Сектор», дружина Миколи Карпюка, члена УНА – УНСО.

8.) Чоботарь Валерій Георгійович, член Політичної партії «Правий Сектор».

9.) Керницький Тарас Любомирович, Президент ТзОВ «Укренерго», м. Львів.

10.) Іванишин Петро Васильович, член Генеральної ради «Асоціації викладачів української мови та літератури» [4]

За результатами виборів Президента України Дмитро Ярош посів 11 місце з результатом 0,7% голосів виборців [5]. Найбільшу підтримку отримав в межах закордонного виборчого округу (2,05%), у місті Києві (1,27%), Дніпропетровській (1,12%), Донецькій (0,79%), Запорізькій (0,76%) Львівській (0,76%) та Харківській (0,75%) областях. Примітним є факт, що в Донецькій області відсоток поданих голосів виборців більший, ніж у будь-якій із західних областей України. [6]

На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року «Правий сектор» посів дванадцяте місце за кількістю голосів виборців (284 943 голоси — 1,80%) і, не подолавши 5-відсоткового бар'єру, не пройшов до українського Парламенту партйним списком. [7] Отримав одне місце у Верховній Раді VIII скликання, після того, як Дмитро Ярош балотувався по 39 одномандатному виборчому округу (Дніпропетровська область) та посів перше місце з великим відривом і результатом 29,76%.[8] У закордонному виборчому окрузі «Правий сектор» посів четверте місце з результатом 8,61%. [9]

ІНФОГРАФІКА

1.) Підтримка Д. Яроша на виборах Президента України 2014.

2.) Результати виборів до Верховної Ради 2014 року (за регіонами).

3.) Результати виборів до Верховної Ради 2014 року (за округами).

Електоральне ядро «Правого Сектору» в основному складають футбольні фанати, патріотично налаштована молодь та окремі представники середнього класу. «Правий Сектор» позиціонує себе як радикальна політична сила, основною метою якої є українська національна революція, побудова Української Самостійної Соборної Держави та усунення режиму внутрішньої окупації. [10] Багато політологів, експертів, журналістів описують «ПС» як ультраправу націоналістичну, та навіть неонацистську організацію. [11]