Лабораторна робота 4 Оцінка піноутворюючої здатності пар

Мета роботи: провести оцінку функціональних характеристик запропонованих ПАВ.

Основні характеристики піни – її об’єм, стабільність та густина (кремистість). Об’єм піни залежить від концентрації ПАР. Щільна мілка піна покращує видалення забруднень та жиру при змиванні піномиючих засобів, а також служить суб'єктивним показником якості косметичного продукту. Оптимальні параметри піни: стабільність 80–90% протягом 20–30 хв з щільністю 7–10 г/л.

Методика визначення піноутворюючої здатності. 150 мл 1%-го досліджуваного розчину ПАР переносять у мірний стакан та проводять перемішування протягом 30 с фіксують отриманий об’єм піни у стакані. Піноутворюючу здатність ПАР визначають за формулою:

,

де V_п – об’єм піни, який утворився, мл;

V_р – об’єм досліджуваного розчину, мл;

С – концентрація ПАР у розчині, %.

Визначення кратності піни. Кратність піни визначається співвідношенням отриманого об’єму піни до 150 мл досліджуваного розчину.

Визначення стійкості піни. Стійкість піни визначається часом виділення з отриманого об’єму піни 50% (75 мл) розчину піноутворювача.

«Час життя» піни. «Час життя» піни визначається повним зникненням піни над поверхнею розчину піноутворювача.

Отримані дані заносять у таблицю 4.1.

Таблиця 4.1 – Результати досліджень піноутворюючої здатності ПАР

Показник	Розчин ПАР № 1	Розчин ПАР № 2	Розчин ПАР № 3
Піноутворююча здатність
Кратність піни
Стійкість піни
«Час життя» піни

Контрольні запитання

1. Які характеристики вказують на якість піни?

2. Як визначається піноутворююча здатність ПАР?

3. Як визначити «час життя» та стійкість піни?

Лабораторна робота 5 Титриметричне визначення аніонних пар

Мета роботи: визначити кількісний вміст аніонної ПАР у розчині методом двохфазного титрування.

Для визначення концентрації іонних ПАР найчастіше використовують метод двохфазного титрування. Метод двохфазного титрування заснований на різниці стійкості та розчинності комплексів аніонної ПАР з катіонною ПАР та барвником. При взаємодії барвника метиленового синього з аніонною ПАР утворюється розчинний у хлороформі комплекс блакитного кольору. При титруванні двохфазної системи катіонною ПАР відбувається конкурентне утворення більш стійкого комплексу катіонна-аніонна ПАР. В точці еквівалентності катіонна ПАР повністю витісняє барвник у водну фазу, що забарвлюється при цьому в блакитний колір.

Для підвищення чутливості метода можна використовувати змішаний індикатор метиленового синього та еозину АБ (або еозину Н), тоді в точці еквівалентності відбувається перехід забарвлення хлороформного шару від блакитного до рожевого кольору.

Метод двохфазного титрування застосовується для аналізу алкілсульфатів, алкілбензолсульфонатів, їх оксиетильованих похідних, діалкілсульфосукцинатів та інших ПАР.

Приготування робочого розчину метиленового синього. Наважку барвника масою 0,3 г розчиняють в 100 мл дистильованої води. 10 мл розчину барвника переносять в мірну колбу ємністю 1000 мл, додають 6,6 г 5 н. сірчаної кислоти та 50 г сульфату натрію. Розчин доводять до мітки дистильованою водою.

Приготування змішаного індикатора.

Розчин А: наважку еозину БА або еозину Н в кількості 1,4 г розчиняють в 10 мл води в мірній колбі на 500 мл, додають 5 мл оцтової кислоти, доводять об’єм розчину етиловим спиртом до мітки та перемішують.

Розчин Б: наважку індикатора метиленового синього масою 0,08 г розчиняють в 170 мл води в мірному стакані на 400 мл, додають 30 мл концентрованої сірчаної кислоти та перемішують.

Розчини А та Б зберігаються окремо. Для приготування змішаного індикатору до однієї частини розчина Б додають чотири частини розчину А та перемішують. Розчин змішаного індикатора готують безпосередньо перед проведенням аналізу.

Стандартний розчин хлористого цетилпіридинія хлориду (ЦПХ) готують розчиненням 1,35–1,36 г ЦПХ в 1000 мл дистильованої води. Титр отриманого розчину визначають за допомогою стандартного розчину додецилсульфату натрію.

1,50–2,00 г аніонної ПАР розчиняють в дистильованій воді, кількісно переносять в мірну колбу ємністю 100 мл, доводять до мітки водою та перемішують. В конічну колбу вносять 5 мл отриманого розчину ПАР, 25 мл хлороформу, 5 мл індикатору метиленового синього, 30 мл води та перемішують. Хлороформний шар забарвлюється в блакитний колір. Титрують розчином ЦПХ до зникнення блакитного кольору в хлороформному шарі та появи блакитного забарвлення в водному середовищі.

Масову долю аніонної речовини розраховують за формулою:

,

де V – об’єм розчину хлористого цетилпіридинія, мл;

С – концентрація розчину цетилпіридинія,

М – молярна маса аніонної ПАР;

5 – об’єм розчину аніонної ПАР, узятий для аналізу, мл.

Контрольні запитання

1. В чому полягає метод двохфазного титрування?

2. Який індикатор використовують і чому?

3. Яка речовина використовується для стандартизації аніонної ПАР?