Тести з дисципліни «загальна екологія»

(

1.Назвіть основні енергетичні закони.

2. Закони: усе пов’язано з усім; усе повинно кудись діватися; ніщо не дається даремно; природа знає краще - були сформульовані:

а) В.І. Вернадським;

б) Д. Чірасом;

в) Б. Коммонером.

3. Викласти суть закону внутрішньої динамічної рівноваги.

4. Принципи: рециклічності, або повторного багаторазового використання найважливіших речовин; постійного відновлення ресурсів; консервативного споживання; популяційного контролю були сформульовані:

а) Ю.Лібіхом;

б) В.І. Вернадським;

в) Б.Коммонером;

г) Д.Чірасом.

5. Суть закону фізико-хімічної єдності речовини:

а) жива матерія не існує як континуальна маса, вона завжди розчленована на дискретні одиниці;

б) полягає у незворотних змінах живих організмів;

в) Уся жива речовина Землі має єдину фізико-хімічну природу.

6. Хто сформулював закон толерантності? Коротко викласти суть закону.

7.У чому полягає відмінність закону максимуму біогенної енергії і закону максимізації біогенної енергії? Хто їх сформулював?

8. Назвати основні закони В.І. Вернадського.

9. Суть закону біогенної міграції атомів. Хто його сформулював?

10. Які закони відносять до системних?

11. Закон піраміди енергій був сформульований;

а) Ю.Лібіхом;

б) Р.Ліндеманом;

12. Цілісним об’єктом досліджень у екології є:

а) біом;

б) біосфера;

в) екосистема;

г) біогеоценоз.

13. Що таке біоіндикації?

14. Перерахуйте типи моніторингу за яких використовуються біоіндикатори:

а) фоновий;

б) активний;

в) агрометеорологічний;

г) пасивний.

15. Для біоіндикації використовують організми з типами чутливості:

а) ІІ, ІІІ і V;

б) І, ІІ і V;

в) І, ІІІ і ІV;

г) ІІ, ІV і V.

16. Розрізняють такі форми біоіндикаторів:

а) неспецифічна;

б) специфічна;

в) чутлива;

г) акумулятивна;

д) непряма;

е) рання.

17. Пасивний моніторинг це:

а) виявлення впливу біотичних і абіотичних чинників на тест-організми, які перебувають у стандартизованих умовах на досліджуваній території;

б) дослідження видимих і непомітних пошкоджень чи відхилень від норми – ознак стресового впливу у організмів, що вільно живуть у природі;

в) дослідження безпосереднього впливу абіотичних чинників на живі організми.

18. Моделювання це:

а) вивчення властивостей оригіналу на конкретній матеріальній моделі;

б) перенесення результатів спостережень над сьогоднішніми об’єктами на аналогічно тотожні об’єкти у минулому;

в) метод дослідження умовних і абстрактних об’єктів прототипів на умовних образах.

19. За рівнем формалізації знакові моделі поділяють на:

а) неформалізовані;

б) стандартні;

в) формалізовані;

г) нестандартні.

20. Які типи моделей найчастіше використовують в екології:

а) реальні;

б) знакові;

в) абстрактні.

21. Формалізовані знакові моделі поділяються на:

а) уявні;

б) математичні;

в) словесні;

г) статистичні;

д) графічні.

23. Визначити основні види абстрактних моделей:

а) вербальні;

б) графічні;

в) схематичні;

г) математичні;

д) знакові.

24. Перерахувати основні фактори, що враховуються при екологічному моделюванні.

25. Різновидами предметного моделювання є:

а) аналогове;

б) графічне;

в) математичне;

г) фізичне.

26. Графічні моделі це:

а) екологічна система у вигляді одного чи декількох математичних виразів;

б) схематичне зображення компонентів системи та зв’язків між ними;

в) словесні описи елементів та процесів екосистеми.

27. Знакове моделювання це:

а) вид предметного моделювання, заснований на використанні аналогії явищ, що мають різну фізичну природу;

б) вид предметного моделювання, заснований на вивченні моделі, що має однакову фізичну природу з оригіналом;

в) моделювання на знакових утвореннях: схемах, графіках, аналітичних формулах і т.д.

28. Розкрийте сутність поняття «методика експерименту».

29. За числом факторів розрізняють експерименти:

а) однофакторні;

б) трифакторні;

в) чотирьохфакторні;

г) багатофакторні.

30. За способом формування експерименти поділяють на:

а) природні і штучні;

б) перетворюючі, констатуючі, контролюючі, пошукові;

в) одно і багатофакторні.

31. Констатуючий експеримент застосовують для:

а) перевірки певних припущень;

б) контролю за результатами зовнішнього впливу на об’єкт дослідження;

в) зміни структури і функцій об’єкту дослідження відповідно висунутої гіпотези.

32. Виберіть із перерахованих експериментів ті, які класифікують за метою дослідження:

а) натурні;

б) констатуючі;

в) лабораторні;

г) польові;

д) контролюючі;

е) пошукові.

33.Перетворюючий експеримент передбачає:

а) контроль за результатами зовнішнього впливу на об’єкт дослідження;

б) встановлення значущості факторів, які впливають на об’єкт дослідження;

в) активну зміну структури і функцій об’єкту дослідження відповідно до висунутої гіпотези;

г) формування нових зв’язків між компонентами об’єкта або між досліджуваним об’єктом і іншими об’єктами.

34. На які основні групи поділяються методи екологічних досліджень:

а) польові;

б) пошукові;

в) польові і лабораторні експериментальні дослідження;

г) моделювання.

35. Науковий напрям це:

а) конкретне питання, яке виникає, коли наявних знань недостатньо для вирішення проблеми;

б) наукове завдання, що належить вирішити;

в) сфера наукових досліджень наукового колективу.

36. Математична теорія планування експерименту включає два основні напрямки. Головним завданням першого є:

а) виявлення закономірностей певного явища і встановлення для нього кількісних співвідношень;

б) систематизація всіх кількісних показників (цифровий матеріал), їх класифікація;

в) вивчення і визначення умов, що забезпечують деякі оптимальні властивості систем відповідно до обраного критерію оптимальності.

37. Обробка і аналіз експериментальних даних включає у себе такі завдання:

а) систематизація всіх кількісних показників;

б) виявлення закономірностей певного явища і встановлення характерних для нього кількісних співвідношень;

в) класифікацію кількісних показників і їх подальший аналіз.

38. Які етапи включає первинна обробка даних агрономічних досліджень?

39.Наукова проблема це:

а) сфера наукових досліджень наукового колективу, спрямованих на вирішення завдань у певній галузі науки;

б) конкретне питання, яке виникає, коли наявних знань не достатньо для вирішення конкретного завдання;

в) наукове завдання, що належить виконати.

40. Які спостереження проводять за рослинами у вегетаційних дослідах?

41. Досліди з ґрунтовими культурами закладають:

а) на початку травня;

б) на початку лютого;

в) на початку березня.

42. Для визначення повної вологоємності грунту використовують посуд:

а) бюкси;

б) посудини Вагнера;

в) посудини Мітчерліха-Кірсанова;

г) циліндри з ситечком на дні.

43. Одиниці називають безрозмірними якщо:

а) її числове значення залежить від вибору основних величин та їх одиниць, що утворюють дану систему одиниць;

б) значення яких принципово не залежать від вибору основних одиниць.

44. Існують два способи розміщення організованих повторювань у польовому досліді:

а) розкидане;

б) рівномірне;

в) суцільне;

г) нерівномірне.

45. Межі захисних смуг у польовому досліді закріплюють:

а) до появи сходів;

б) перед посівом;

в) після появи сходів.

46. Оптимальна вологість грунту для більшості сільськогосподарських культур лежить у межах:

а) 50-80 % від повної вологоємності;

б) 20-30 %;

в) 60-70 %;

г) 40-60 %.

47. Норму висіву насіння встановлюють за:

а) вагою насіння;

б) числом схожих насінин;

в) величиною насіння.

48. Урожай зернових культур після зважування перераховують на:

а) 16 % вологість;

б) 14 % вологість;

в) 19 % вологість;

г) 12 % вологість.

49. Для визначення вологості і засміченості урожаю зернових культур відбирають проби вагою:

а) 2 кг;

б) 0,5 кг;

в) 1 кг;

г) 3 кг.

50. У який строк висівають насіння в грунт у польових дослідах:

а) за неділю;

б) за 2-3 дні;

в) за один день;

г) за 1-2 дні.

51. Розміщення варіантів по ділянці у польовому досліді буває:

а) нестандартне;

б) систематичне;

в) прямокутне;

г) стандартне;

д) рендомізоване (випадкове).

52. Польові досліди закладають на ділянках площею:

а) 70 м²;

б) 50 м²;

в) 100 м²;

г) 20 м².

53. У дослідах з добривами, обробітками грунту й багаторічних ширина бічної захисної смуги становить:

а) 1-2 м;

б) 0,5-1 м;

в) 0,5-1,5 м.