51. Найважливішою умовою ефективності самостійної роботи є її:

A) обґрунтування;

B) планування;

C) забезпечення;

D) керівництво з боку викладача.

52. Головна мета практичного заняття:

A) розширення, поглиблення, систематизація наукових знань, одержаних студентами на лекціях й у процесі самостійної роботи;

В) вироблення необхідних компетентностей у студентів;

C) чітке планування і структурування навчального теоретичного матеріалу;

D) удосконалення практичних знань студентів із дисципліни, яка вивчається.

53. Функція лекції, яка дає змогу спрямувати студента в потоці інформації, одержаної із різноманітних джерел – лекцій, практичних занять, вивчення навчальної та наукової літератури тощо:

А) орієнтаційна;

В) інформативна;

С) методологічна;

D) розвивальна.

54. Які основні види практичних занять?

А) Власне практичні заняття, лабораторні роботи, семінари;

B) практичні заняття, лекції, семінари;

C) семінари, лекції, колоквіуми;

D) Лекції, лабораторні роботи, практичні заняття.

55. Що передує практичним заняттям?

А) Підготовка тестів;

B) підготовка методичних рекомендацій;

C) складання презентації;

D) складання плану.

56. Які існують форми проведення практичних робіт?

А) Фронтальна та індивідуальна;

B) фронтальна;

C) індивідуальна та базова;

D) базова.

57. У яких формах можуть проводитись лабораторні заняття?

А) індивідуально;

B) колективно та індивідуально;

C) спільно;

D) у вигляді гуртків.

58. Лабораторно-практична робота ‒ це?

А) сукупність фактів, вибраних із джерел знань методами, властивими історичній науці;

B) форма навчального заняття, за якої викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень історичної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування.

C) форма навчального процесу, за якої студент шляхом самостійного опрацювання за допомогою питань викладача і під його керівництвом проводить дослідження історичного джерела з метою підтвердження окремих теоретичних положень певної навчальної дисципліни, набуває професійних практичних навичок.

D) це сукупність робіт які виконуються після вивчення певних розділів курсу.

59. Які існують види джерел інформації у лабораторно-практичних заняттях?

А) фотодокументи і фонодокументи;

В) письмові, речові;

С) речові, етнографічні, усні;

D) письмові, речові, етнографічні, усні, лінгвістичні, фотодокументи і фонодокументи.

60. Точно сформульований перелік істотних рис і особливостей історичного явища в їх внутрішньому зв'язку:

А) опис;

В) пояснення;

С) характеристика;

D) міркування.

61. Яке призначення консультацій?

А) для відкриття нових можливостей у вивченні теми, підвищенні рівня підготовки;

В) для характеристики семінарських занять;

С) для характеристики лекційних занять;

D) для вивчення нового матеріалу.

62. Які види консультацій виділять у вузівські практиці?

А) практичні та наочні;

В) групові та індивідуальні;

С) колективні та групові;

D) наочні та колективні.

63. Детально ознайомити студентів зі специфікою роботи з даного навчального курсу, в студентському гуртку або проблемній групі – це мета …

А) ввідних тем до розділу;

В) лекцій;

С) ввідних консультацій;

D) семінарів.

64. Найпоширенішою формою індивідуальних консультацій є:

А) робота в міні-групах;

В) робота з студентами заочної форми навчання;

С) робота з успішними студентами;

D) робота з відстаючими студентами, консультації-відпрацювання.

65. Які види практик існують за цільовим призначенням, змістом та характером роботи?

А) виробничі та невиробничі;

В) професійні та технічні;

С) трудові та діяльнісні;

D) навчальні та виробничі.

66. Мета якої практики покликана сформувати у випускника вузу професійні вміння та навички приймати самостійні рішення на конкретній ділянці роботи в реальних виробничих умовах шляхом виконання різноманітних обов'язків, характерних для майбутньої професійної діяльності?

А) виробничої;

В) навчальної;

С) технічної;

D) базової.

67. Які документи зобов’язані вести студенти впродовж усієї педагогічної практики?

А) календарні плани;

В) щоденники;

С) уроки;

D) виховні години.

68. Виберіть найбільш вагомий документ з навчально-методичного комплексу дисципліни:

А) завдання для самостійної роботи студентів;

В) календарно-тематичний план вивчення дисципліни;

С) робоча навчальна програма;

D) теми лекцій та питання, що на них розглядаються.

69. Основним нормативним документом викладача з вивчення кожної дисципліни є:

А) типова програма;

B) робоча навчальна програма;

C) тексти лекцій;

D) навчально-методичний комплекс.

70. Яка якість викладача є найбільш вагомою?.

А) знання;

B) педагогічна мораль і етика;

C) зовнішність;

D) мистецтво слова.

71. Основна роль викладача у навчальному процесі:

А) навчання;

В) управління навчальним процесом;

С) виховання;

D) наставництво.

72. Мистецтво викладача у підсумку визначають:

А) широка ерудиція;

В) глибокі знання;

С) ораторські здібності;

D) рівень кваліфікації.

73. У якому документі фіксується викладацька робота в повному обсязі і по всіх елементах?

А) у кафедральному журналі обліку роботи викладача;

В) в журналі обліку особистої роботи викладача;

С) індивідуальному робочому плані викладача;

D) відомостях обліку виконання навантаження.

74. Найбільш складним і кваліфікованим видом роботи викладача є:

А) лекції і семінари;

В) керівництво самостійною роботою студентів;

С) робота з аспірантами;

D) робота в складі Державної екзаменаційної комісії.

75. До пріоритетного результату наукової роботи належить:

А) написання монографії;

В) написання статті;

С) написання і публікація методичного посібника з дисципліни;

D) написання звіту.

76. Найбільш суттєвою складовою системи планування роботи викладача є:

А) робочий навчальний план з конкретної спеціальності;

В) витяг з робочого навчального плану про обсяги навчальних робіт та відведений час на них;

С) індивідуальний план роботи викладача;

D) план роботи кафедри.

77. Найбільш вагомим результатом навчально-методичної роботи є:

А) написання методичних рекомендацій до самостійної роботи студентів;

В) підготовка курсу лекцій за програмою дисципліни;

С) підготовка навчально-методичного комплексу;

D) підготовка навчального посібника за програмою дисципліни.

78. Методика викладання історичних дисциплін – це:

А) опанування практикою викладання дисциплін у вищій школі;

В) процес передачі знань;

С) система знань, які отримують студенти за весь час навчання;

D) система різних методів, прийомів та засобів, які направленні на підготовку кваліфікованих фахівців.

79. Вид заняття, на якому формуються вміння та навички студентів, це –...

А) лекція;

В) державний іспит;

С) практичне заняття;

D) консультація;

80. Заповнити пропуск у реченні: «Контролююча, навчальна, виховна, розвиваюча – основні …………… контролю»:

А) форми;

В) методи;

С) функції;

D) види.

81. Виявлення позитивного або негативного відношення викладача до результатів діяльності студентів:

А) контроль;

В) оцінка;

С) облік;

D) перевірка.

82. Доповнити речення: «Обсяг лекційного курсу визначається ............................, а його тематика ...........................: »

А) конспектом, планом практики;

В) графіком навчального процесу, тестами;

С) навчальним планом, робочою навчальною програмою;

D) програмою підготовки бакалавра, вправами.

83. Які методи інноваційного навчання є продуктивними на сучасному етапі викладання історичних дисциплін?:

А) проблемно-пошукові, дослідницькі і;

В) пояснювально-ілюстративні;

С) репродуктивн;

D) слідування еталонам.

84. Мета навчання в рамках традиційної методичної системи полягає в:

А) створення інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища;

В) озброєння студентів системою знань, умінь і навичок;

С) розвиток творчої особистості;

D) формування професійних компетентностей.

85. Основними формами організації навчання з курсу «Методика викладання історичних дисциплін у вищій школі» є:

А) лекція, семінарське заняття, індивідуальне заняття;

В) лекція, семінарське заняття, лабораторне заняття, самостійна робота;

С) лекція, семінарське заняття, лабораторне заняття;

D) лекція, семінарське заняття, самостійна робота.

86. Застосування web-мультимедіа у процесі викладання курсів історичних дисциплін:

А) відволікає увагу студентів під час лекції;

В) вимагає від студентів спеціальних знань та умінь;

С) є неефективним в умовах вищого навчального закладу;

D) сприяє використанню знань історичної та культурної спадщини минулого та сучасності як засобу виховання студентів.

87. До однієї з обов’язкової підсумкової форми контролю під час вивчення курсу «Методика викладання історичних дисциплін у вищій школі» належить:

А) написання рефератів;

В) створення методичного забезпечення до певних тем;

С) написання контрольної роботи;

D) написання доповіді.

88. Метою курсу «Методика викладання історичних дисциплін у вищій школі» є:

А) оволодіння ґрунтовними знаннями методики викладання історичних дисциплін у вищій школі, професійними особливостями викладання цих дисциплін та управління навчально-виховним процесом у освітніх закладах ІІІ-IV рівнів акредитації;

В) оволодіння професійними особливостями викладання історичних дисциплін;

С) оволодіння ґрунтовними знаннями методики викладання історичних дисциплін у вищій школі;

D) ознайомлення з особливостями організації навчально-виховної роботи під час вивчення курсів історичних дисциплін.

89. Формами навчання в інноваційній методичній системі виступають:

А) диспут, семінар, конференція, дистанційне навчання;

В) лекція, семінар;

С) лекційне, практичне та індивідуальне заняття;

D) індивідуальне та семінарське заняття.

90. Двобічний і керований процес спільної діяльності викладача і студентів, спрямований на розв’язання завдань підготовки спеціаліста вищої кваліфікації – це .... Виберіть правильну відповідь.

А) навчання;

В) виховання;

С) освіта;

D) самоосвіта.

91. Визначте компоненти змісту історичної освіти у вищій школі, обравши правильну відповідь.

А) система знань, способи діяльності, досвід емоційно-ціннісного ставлення до знань, досвід творчої діяльності;

В) знання, уміння, навички, необхідні для відповідної професійної діяльності.

С) поняття, терміни, факти, закони і закономірності, правила, наукова картина світу.

D) кваліфікації, напрями, спеціальності, за якими здійснюється підготовка фахівців у ВНЗ.

92. Освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі бакалавра здобув поглиблені спеціальні знання, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для розв’язання проблемних завдань у певній сфері діяльності – це …

А) аспірант;

В) спеціаліст;

С) магістр;

D) кандидат наук.

93. Спосіб пізнавальної діяльності студентів, зорієнтований на творче оволодіння знаннями, уміннями і навичками та вироблення світоглядних переконань на заняттях і в процесі самостійної роботи – це …

А) метод навчання;

В) проблемний тип навчання;

С) метод учіння;

D) самоосвіта.

94. Форма організації навчання, яка являє собою логічно завершений, науково обґрунтований, систематизований виклад певного питання, теми чи розділу навчального предмета, ілюстрований за необхідності наочністю ‒ це:

А) інструктаж;

В) модульна технологія навчання.

С) навчальна лекція;

D) розповідь.

95. Форма організації навчання, за якої викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування через індивідуальне виконання відповідно до сформованих завдань ‒ це:

А) лабораторне заняття;

В) семінарське заняття;

С) практичне заняття;

D) самостійна робота.

96. Форма організації навчання, яка передбачає самостійне вивчення студентами за завданням викладача окремих питань і тем лекційного курсу з наочним оформленням матеріалу у вигляді реферату, доповіді, повідомлення ‒ це:

А) лабораторне заняття;

В) науково-дослідне завдання;

С) семінарське заняття;

D) самостійна робота.

97. До якого педагогічного поняття зараховують способи роботи викладача і студентів, що сприяють оволодінню студентами знаннями, уміннями, навичками? Оберіть правильну відповідь.

А) процес навчання;

В) зміст освіти;

С) принципи навчання;

D) методи і прийми навчання.

98. Виберіть варіант відповіді, в якому наведена класифікація методів навчання на основі характеру пізнавальної діяльності студентів.

А) словесні, наочні та практичні методи;

В) методи стимулювання та мотивації навчальної діяльності, методи організації і здійснення навчальної діяльності, методи контролю та самоконтролю;

С) пояснювально-ілюстративний метод, репродуктивний метод, проблемний виклад, частково-пошуковий та дослідницький методи;

D) перцептивні, гностичні, логічні методи та методи самоуправління навчальними діями.

99. Який метод навчання визначають як спосіб організації навчальної діяльності, що передбачає відтворення студентами раніше отриманих знань? Виберіть правильну відповідь.

А) пояснювально-ілюстративний метод навчання;

В) репродуктивний метод навчання;

С) частково-пошуковий метод навчання;

D) проблемний виклад.

100. Розповідь, пояснення, бесіда, лекція, інструктаж належать до методів:

А) словесних;

В) пояснювально-ілюстративних;

С) проблемних;

D) частково-пошукових.

101. Словесні, наочні, практичні методи навчання виділяють за:

А) джерелами знань;

В) характером логіки пізнання;

С) рівнем самостійної розумової діяльності;

D) освітньо-навчальними функціями.

102. Виявлення рівня знань, умінь і навичок кожного студента, причин неуспішності і їх усунення належить до такого компоненту процесу навчання:

А) операційно-дієвого;

В) стимулюючо-мотиваційного;

С) оцінно-результативного;

D) цільового.

103. Усний виклад великого за обсягом, складного за логікою навчального матеріалу ‒ це:

А) консультація;

В) інструктаж;

С) пояснення;

D) лекція.

104. Вступну бесіду, бесіду-повідомлення, бесіду-повторення, підсумкову бесіду, контрольну бесіду виділяють:

А) за призначенням у навчальному процесі;

В) за характером діяльності студентів;

С) за вибором викладача;

D) за вибором студента.

105. Публічне обговоренням важливого питання, що передбачає обмін думками між студентами або викладачем і студентами, розвиває самостійне мислення, вміння обстоювати власні погляди, критично оцінювати чужі і власні судження:

А) дискусія;

В) семінарське заняття;

С) захист навчально-дослідного завдання;

D) захист педагогічної практики.

106. Програми, призначені для діагностування, перевірки й оцінювання знань, умінь, навичок студентів належать до:

А) тренувальних;

В) діагностичних;

С) навчальних;

D) моделюючих.

107. Організаційна форма навчання, яка передбачає обговорення проблем, що стосуються раніше прочитаної лекції чи розділу курсу:

А) семінар;

В) співбесіда;

С) консультація;

D) залік.

108. Метод, який передбачає визначену сукупність навчально-пізнавальних засобів та дій студентів, які дозволяють вирішити ту чи іншу проблему в результаті самостійних пізнавальних дій та припускають презентацію цих результатів у вигляді конкретного продукту діяльності:

А) метод проектів;

В) дослідницький метод;

С) частково-пошуковий метод;

D) продуктивний метод.

109. Навчання, що спрямоване на розвиток здібностей студентів щодо спільної діяльності у нових, можливо, безпрецедентних, ситуаціях ‒ це:

А) традиційне навчання;

В) активне навчання;

С) інтерактивне навчання;

D) інноваційне навчання.

110. Зміни у змісті історичної освіти, що відбуваються внаслідок методологічних інновацій і виявляються у нових пріоритетах, у перегляді необхідних для сучасної освіти знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтирів ‒ це:

А) методологічні інновації;

В) змістовні інновації;

С) організаційно-технологічні інновації;

D) предметні інновації.

111. Вони сприяють зв'язку теорії з практикою, вчать студентів обробляти результати дослідів і робити правильні наукові висновки. Це:

А) контрольні роботи;

В) лабораторні роботи;

С) практичні роботи;

D) творчі роботи.

112. Вони спрямовані на формування вмінь і навичок, необхідних для життя і самоосвіти. Виконання таких робіт допомагає конкретизації знань, розвиває вміння спостерігати і пояснювати сутність явищ. Це:

А) контрольні роботи;

В) лабораторні роботи;

С) практичні роботи;

D) творчі роботи.

113. Інструктаж, який проводиться у формі бесіди і передбачає аналіз і оцінювання результатів виконаної студентами роботи:

А) поточний інструктаж;

В) вступний інструктаж;

С) підсумковий інструктаж;

D) індивідуальний інструктаж.

114. Функція лекції, пов’язана з формуванням у студентів пізнавальної активності й вимагає ведення лекційного викладання як самостійного творчого пізнання:

А) розвивальна;

В) інформативна;

С) методологічна;

D) орієнтаційна.

115. Лекції поділяють на: вступні, тематичні, настановчі, оглядові, заключні за:

А) дидактичними завданнями;

В) способом викладу навчального матеріалу;

С) вибором викладача;

D) методичними рекомендаціями.

116. У такій лекції ставляться питання, розкриваються різні підходи їх розв’язання, висловлюються пропозиції, припущення. Студенти мають можливість стежити за ходом думок лектора й роздумувати. Це:

А) лекція-роздуми;

В) лекція-прес-конференція;

С) візуалізована лекція;

D) проблемна лекція.

117. Лекція, у якій викладений матеріал має співвідноситися з тією епохою, конкретним часом, коли зародилася ідея, розглядалося явище, з’явився той чи інший факт, допомагає слухачам осмислити історію ідеї, наукових відкриттів побудована на принципі:

А) науковості;

В) наступності;

С) історичності;

D) зв’язку теорії з практикою.

118. Перевірка, яка має на меті отримання даних про рівень знань студентів і якість навчально-пізнавальної діяльності на навчальних заняттях:

А) тематична;

В) поточна;

С) попередня;

D) підсумкова.

119. Форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях:

А) семестровий залік;

В) диференційований залік;

С) колоквіум;

D) державна атестація студентів.

120. Сприяє вивченню навчального історичного матеріалу і є формою контролю за його засвоєнням; проводиться як співбесіда з окремих питань, визначених викладачем заздалегідь:

А) державний іспит;

В) бесіда;

С) консультація;

D) колоквіум.