- •1.1. Сучасні уявлення про спортивну медицину та медичний контроль у фізичній культурі і спорті
- •Принципи організації вітчизняної спортивної медицини
- •Медичний контроль під час занять фізичною культурою і спортом
- •Порядок медичного забезпечення занять фізичною культурою та спортом
- •Основні форми роботи з медичного контролю:
- •1.2. Актуальні питання оптимізації рухової активності людини на сучасному етапі
- •Механізми оздоровчої дії фізичних вправ
- •Основні функціональні зміни в системах організму під впливом систематичних фізичних тренувань
- •1.3. Методика комплексного медичного обстеження осіб, що займаються фізичними вправами
- •Види медичних обстежень
- •Загальний та спортивний анамнез
- •Загальний лікарський огляд
- •Рівні нормального та підвищеного артеріального тиску
- •2.1. Методи визначення фізичного розвитку та стану опорно-рухового апарату
- •Фактори, що вливають на фізичний розвиток людини
- •Методи дослідження фізичного розвитку
- •Соматоскопія
- •Карта рейтингу постави
- •Діагностика аномалій опорно-рухового апарату
- •Антропометрія
- •2.2. Методи оцінки фізичного розвитку
- •Оцінка фізичного розвитку за методом стандартів
- •Показник міцності тілобудови (індекс Піньє):
- •Загальна оцінка фізичного розвитку
- •3.1. Методи визначення і оцінки функціональних резервів організму
- •Методика проведення та оцінка функціональних проб
- •3.2. Кількісна оцінка рівня фізичного здоров’я
- •Донозологічна діагностика здоров’я
- •Загальна оцінка адаптаційних можливостей та рівня здоров’я
- •Діагностика здоров’я за прямими показниками
- •Експрес-оцінка рівня соматичного здоров'я
- •Анкета для самооцінки здоров’я:
- •Оцінка темпів старіння та рівня здоров’я (за в.П. Войтенко, 1991)
- •3.3. Лікарський висновок за результатами комплексного лікарського обстеження
- •Розподіл обстежуваних на медичні групи
- •Характеристика медичних груп* та особливості організації занять в них у навчальних закладах
- •3.4. Особливості лікарського контролю за особами різного віку та статі
- •Лікарський контроль за особами дитячого віку
- •Частота серцевих скорочень у спокої у дітей різних вікових груп
- •Вік початку занять у початковій групі та у групі спортивного удосконалення
- •Лікарський контроль за особами похилого віку
- •Особливості лікарського контролю за жінками
- •Використання закономірностей менструального циклу
- •Вплив сучасного спорту на здоров’я жінки
- •4.1. Загальні поняття про фізичну працездатність, аеробну продуктивність та толерантність до фізичних навантажень
- •Особливості дослідження фізичної працездатності та аеробної продуктивності в спорті і клініці
- •Особливості проведення навантажувального тестування
- •Дозування навантажень при виконанні навантажувальних тестів
- •Толерантність до фізичних навантажень
- •4.2. Методи визначення і оцінки фізичної працездатності та аеробної продуктивності
- •Дослідження фізичної працездатності
- •Потужність 1-го навантаження w1 (кгм/хв.), яка рекомендується для визначення pwc170 у спортсменів з різною масою тіла та розвитком різних фізичних якостей
- •Потужність 2-го навантаження (w2),
- •Верхня межа частоти серцевих скорочень в субмаксимальних навантажувальних тестах
- •Визначення максимального споживання кисню
- •5.1. Перевтома та фізичне перенапруження під час занять фізичними вправами
- •Причини виникнення передпатологічних та патологічних станів при фізичних навантаженнях
- •Не пов’язані безпосередньо із заняттями фізичними вправами:
- •Пов’язані із заняттями фізичними вправами:
- •Перевтома
- •Фізичне перенапруження
- •Гостре фізичне перенапруження
- •Хронічне фізичне перенапруження
- •Класифікація порушень процесів реполяризації міокарда у спортсменів при метаболічній кардіоміопатії
- •Хронічно виникаючі гострі прояви фізичного перенапруження
- •5.2. Граничні стани в практиці спортивної медицини
- •Патологічна спадкова схильність
- •Граничні стани, клінічні прояви яких посилюються при напруженій м’язовій діяльності
- •Синдроми, які можуть спричиняти невідкладні стани при фізичних навантаженнях
- •5.3. Ризик раптової смерті при фізичних навантаженнях
- •Причини раптової смерті під час занять фізичними вправами
- •Гострі патологічні стани, що виникають внаслідок:
- •Розподіл причин раптової смерті серед молодих спортсменів
- •Причини раптової кардіальної смерті в спорті
- •Розподіл серцево-судинних причин раптової кардіальної смерті в спорті (за даними Maron b. J. Та співав., 2007)
- •Деяка серцева патологія в аспекті ризику раптової кардіальної смерті при фізичних навантаженнях
- •Шкала оцінки важкості синдрому подовженого інтервалу qt
- •Шкала оцінки важкості синдрому вкороченого інтервалу qt
- •Стратифікація ризику раптової кардіальної смерті в спорті для осіб з ішемічною хворобою серця
- •Раптова аритмічна смерть при фізичних навантаженнях
- •Тактика ведення пацієнтів при появі ознак раптової кардіальної смерті
- •Заходи профілактики випадків раптової смерті при фізичних навантаженнях
- •Протокол обстеження спортсменів в аспекті профілактики раптової смерті при фізичних навантаженнях
- •Анкета для профілактики раптової смерті в спорті
- •5.4. Проблеми застосування допінгу у сучасному спорті
- •Характеристика та побічні дії найбільш розповсюджених допінгових речовин
- •Характеристика та побічні дії заборонених допінгових методів
- •6.1. Лікарсько-педагогічний контроль під час занять фізичними вправами
- •Зміст лікарсько-педагогічних спостережень відповідно до завдань
- •Визначення щільності заняття методом хронометражу
- •Зовнішні ознаки втоми
- •V. Регуляція та вдосконалення процесу тренувань:
- •6.2. Медичне забезпечення оздоровчих тренувань
- •Показання та протипоказання до оздоровчих тренувань
- •Фізіологічна класифікація фізичних вправ
- •Дозування навантажень під час оздоровчих тренувань
- •Вибір рухового режиму під час оздоровчих тренувань
- •Варіанти оздоровчих рухових режимів*
- •Орієнтовна допустима частота пульсу (уд./хв.) при різних
- •Добова доза рухової активності
- •6.3. Засоби відновлення при фізичних навантаженнях
- •Фізіологічні механізми процесів відновлення
- •Види відновних засобів та особливості їх застосування
- •Частина іі
- •До розділу 1
- •II. Особливості фізичного розвитку
- •Iіі. Захворювання внутрішніх органів
- •IV. Нервово-психічні захворювання
- •V. Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини
- •Vі. Хірургічні захворювання
- •Viі. Травми і захворювання лор-органів та зубів
- •Viiі. Травми і захворювання очей
- •Анкета (опитувальник) для виявлення патологічної спадкової схильності та високого ступеню ризику прихованої патології
- •До розділу 2
- •Визначення жирової маси тіла
- •Оцінка відсоткового вмісту жиру (ввж) у дорослих залежно від віку та статі
- •До розділу 6
- •Зразок картки лікарсько-педагогічного спостереження
- •Витрати енергії на різні види побутової діяльності
- •Витрати енергії на деякі види фізичної активності
IV. Нервово-психічні захворювання
Травми центральної та периферичної нервової системи
1. Психотичні та непсихотичні психічні розлади внаслідок органічного ураження головного мозку. Ендогенні психози: шизофренія (всі форми) і афективні психози, незалежно від терміну останнього загострення. Симптоматичні психози й інші психічні розлади екзогенної етіології *.
* Примітка: Особи, які мають легкий короткочасний астенічний стан після гострого психічного захворювання, допускаються до занять спортом після повного лікування.
2. Реактивні психози і невротичні розлади *.
* Примітка. Особи, які мали гострі реакції на стрес, порушення адаптації і незначні невротичні розлади, що характеризуються в основному емоційно-вольовими і вегетативними порушеннями, допускаються до занять спортом після повного лікування.
3. Розумова відсталість.
4. Епілепсія, навіть при відсутності психічних розладів та відсутності нападів протягом тривалого часу (більше 5 років).
5. Всі види проявів судорожних розладів та наявність прихованої тетанії.
6. Вазовегетативні дисфункції з прихильністю до ангіоспазмів, головокружіння, з підвищеною збудливістю серцевої діяльності та різними проявами вазопатій (зокрема, акропарестезіями і еритромелалгіями).
7. Інфекційні, паразитарні, вірусні захворювання центральної нервової системи та їх наслідки, в тому числі після арахноїдитів.
8. Психічні розлади, ураження головного і спинного мозку при загальних інфекціях, гострих і хронічних інтоксикаціях та їх наслідки (явища астенізації, нейроциркуляторна дистонія, стійкі розсіяні органічні знаки), навіть при повному відновленні до моменту обстеження психічної діяльності (без порушення рухів, чутливості і рефлексів).
9. Травми головного і спинного мозку та їх наслідки при наявності остаточних явищ у вигляді мікросимптоматики.
10. Судинні захворювання головного і спинного мозку та їх наслідки (субарахноідальні, внутрішньомозкові й інші внутрішньочерепні крововиливи, інфаркт мозку, транзиторна ішемія мозку та ін.) *.
* Примітка. Особи з рідкими випадками непритомності підлягають поглибленому медичному обстеженню і лікуванню. Діагноз «нейроциркуляторна дистонія» встановлюється тільки в тих випадках, коли цілеспрямоване обстеження не виявило інших захворювань, що супроводжуються порушеннями вегетативної нервової системи. Особи з наявністю навіть рідких випадків непритомності не можуть бути допущені до занять єдиноборствами, складнокоординаційними, травмонебезпечними та водними видами спорту.
11. Органічні захворювання центральної нервової системи (дегенеративні, пухлини головного і спинного мозку, вроджені аномалії й інші нервово-м'язові захворювання).
12. Захворювання периферичної нервової системи (включаючи наявність об'єктивних даних без порушення функцій).
13. Травми периферичних нервів та їх наслідки, незалежно від локалізації (включаючи легкі залишкові явища у формі незначно виражених порушень чутливості або невеликого ослаблення м'язів, що інервуються пошкодженим нервом), вторинні неврити.
14. Наслідки переломів кісток черепа (зведення черепа, лицьових кісток, у тому числі нижньої і верхньої щелепи, інших кісток) без ознак органічного ураження центральної нервової системи, але за наявності чужорідного тіла в порожнині черепа, а також заміщеного або незаміщеного дефекту кісток зведення черепа.
15. Тимчасові функціональні розлади після гострих захворювань і травм центральної або периферичної нервової системи, а також їх хірургічного лікування *.
* Примітка. Особи, які перенесли закриту травму головного чи спинного мозку, за умов відсутності інструментально підтверджених ознак ураження центральної нервової системи, можуть бути допущені до занять спортом не раніше ніж через 12 міс. після повного лікування (не рекомендуються травмонебезпечні види спорту).