6.1. Лікарсько-педагогічний контроль під час занять фізичними вправами

Одним з важливих розділів спортивної медицини є лікарсько-педагогічний контроль (ЛПК) під час спортивних, оздоровчих або відновних тренувань. Проведення такого контролю дозволяє оцінити вплив фізичних навантажень, які застосовуються безпосередньо в процесі навчально-тренувальних занять на організм тих, хто займається. Завдяки ЛПК можна визначити не лише рівень функціональних можливостей організму, а й своєчасно виявити ознаки перетренованості або спаду фізичного стану, що часто трапляється внаслідок неадекватності тренувального процесу адаптаційним здібностям організму. Важливим видом роботи з лікарсько-педагогічного контролю є лікарсько-педагогічні спостереження.

Лікарсько-педагогічні спостереження (ЛПС) – це дослідження, які проводяться сумісно лікарем та тренером (викладачем) в природних умовах навчально-тренувального або змагального процесу.

Основна мета лікарсько-педагогічних спостережень – оцінка впливу на організм тих, хто займається, фізичних навантажень, які застосовуються під час оздоровчого, спортивного або відновного тренування для подальшого удосконалення процесу підготовки.

Завдяки лікарсько-педагогічним спостереженням, коли лікарське обстеження поєднується з педагогікою та психологією тренувального процесу, лікар може отримувати найбільш вірогідні дані про функціональні здібності організму, а також достовірніше оцінювати адекватність тренувальних навантажень. Це дозволяє надавати зважені рекомендації щодо подальшого удосконалення чи корекції навчально-тренувального процесу, поліпшення його планування і якості з медичної точки зору, забезпечує отримання максимального оздоровчого або тренувального ефекту, а головне, зменшує ризик виникнення передпатологічних і патологічних станів, внаслідок нераціональних занять фізичними вправами.

Задачі лікарсько-педагогічних спостережень:

1. Оцінка умов, організації та методики проведення спортивних, оздоровчих або відновних тренувань чи змагань, а також перевірка якості роботи тренера (викладача чи інструктора ЛФК) з медичних позицій.

2. Уточнення даних щодо функціональних здібностей і стану здоров’я тих, хто займається, які були отримані під час комплексного медичного обстеження.

3. Визначення впливу тренувальних навантажень на організм тих, хто займається, оцінка адекватності фізичних навантажень, які застосовуються в процесі занять, тобто їх відповідність віку, статі, рівню фізичної підготовленості та функціональним можливостям тих, хто займається.

4. Визначення спеціальної працездатності і тренованості (у спортсменів).

5. Регуляція та вдосконалення процесу тренувань.

В залежності від завдань лікарсько-педагогічні спостереження бувають індивідуальними, тобто спостереження особисто за спортсменом чи фізкультурником, та груповими – спостереження за групою тих, хто займається.

Форми лікарсько-педагогічних спостережень:

1. Дослідження безпосередньо під час тренувального заняття – проводяться для оцінки правильності організації заняття та визначення адекватності фізичного навантаження.

2. Дослідження до тренування (або змагання) та в різні фази відновлюваного періоду після нього (найчастіше – через 20-30 хв., 4-6 годин, 24 або 48 годин) – проводяться для оцінки впливу тренувального заняття в цілому, а також для визначення ефективності відновних процесів.

3. Дослідження в день тренувань вранці та ввечері – проводяться при 2-3-х разових на день тренуваннях для виявлення перевтомлення.

4. Дослідження на різних етапах тренувань.

5. Дослідження після дня відпочинку.

Методи лікарсько-педагогічних спостережень:

Методи, які застосовуються при ЛПС розподіляють на прості, інструментальні та складні. Вибір їх здійснюється виходячи із задач дослідження, а також в залежності від форми організації ЛПС, за допомогою якої ці задачі будуть вирішуватися.

Прості методи ЛПС: опитування про самопочуття; візуальне спостереження за зовнішніми ознаками стомлення; клінічне обстеження: визначення частоти серцевих скорочень (ЧСС) та частоти дихання (ЧД), вимірювання артеріального тиску, ЖЕЛ, потужності дихальних м’язів, маси тіла, сили м’язів (динамометрія), визначення реакцій на додаткові навантаження до та після заняття (кліно- та ортостатичної проб, проби 20 присідань за 30 сек. або бігу на місті в максимальному темпі протягом 15 сек., координаційних проб, комбінованої кардіопульмональної проби чи ін); проведення рефлексометрії (визначення максимальної частоти рухів); хронометраж та визначення щільності заняття, графічне зображення фізіологічної кривої заняття (за даними ЧСС, АТ, динамометрії та ін. показників). Інструментальні: електрокардіографія, електроміографія, міотонометрія, оксигемометрія, хронаксіметрія та ін. Складні методи ЛПС передбачають телеметричну або радіотелеметричну реєстрацію частоти серцевих скорочень і дихання, проведення біохімічних аналізів крові та сечі, біопсії м’язів тощо.