- •1.1. Сучасні уявлення про спортивну медицину та медичний контроль у фізичній культурі і спорті
- •Принципи організації вітчизняної спортивної медицини
- •Медичний контроль під час занять фізичною культурою і спортом
- •Порядок медичного забезпечення занять фізичною культурою та спортом
- •Основні форми роботи з медичного контролю:
- •1.2. Актуальні питання оптимізації рухової активності людини на сучасному етапі
- •Механізми оздоровчої дії фізичних вправ
- •Основні функціональні зміни в системах організму під впливом систематичних фізичних тренувань
- •1.3. Методика комплексного медичного обстеження осіб, що займаються фізичними вправами
- •Види медичних обстежень
- •Загальний та спортивний анамнез
- •Загальний лікарський огляд
- •Рівні нормального та підвищеного артеріального тиску
- •2.1. Методи визначення фізичного розвитку та стану опорно-рухового апарату
- •Фактори, що вливають на фізичний розвиток людини
- •Методи дослідження фізичного розвитку
- •Соматоскопія
- •Карта рейтингу постави
- •Діагностика аномалій опорно-рухового апарату
- •Антропометрія
- •2.2. Методи оцінки фізичного розвитку
- •Оцінка фізичного розвитку за методом стандартів
- •Показник міцності тілобудови (індекс Піньє):
- •Загальна оцінка фізичного розвитку
- •3.1. Методи визначення і оцінки функціональних резервів організму
- •Методика проведення та оцінка функціональних проб
- •3.2. Кількісна оцінка рівня фізичного здоров’я
- •Донозологічна діагностика здоров’я
- •Загальна оцінка адаптаційних можливостей та рівня здоров’я
- •Діагностика здоров’я за прямими показниками
- •Експрес-оцінка рівня соматичного здоров'я
- •Анкета для самооцінки здоров’я:
- •Оцінка темпів старіння та рівня здоров’я (за в.П. Войтенко, 1991)
- •3.3. Лікарський висновок за результатами комплексного лікарського обстеження
- •Розподіл обстежуваних на медичні групи
- •Характеристика медичних груп* та особливості організації занять в них у навчальних закладах
- •3.4. Особливості лікарського контролю за особами різного віку та статі
- •Лікарський контроль за особами дитячого віку
- •Частота серцевих скорочень у спокої у дітей різних вікових груп
- •Вік початку занять у початковій групі та у групі спортивного удосконалення
- •Лікарський контроль за особами похилого віку
- •Особливості лікарського контролю за жінками
- •Використання закономірностей менструального циклу
- •Вплив сучасного спорту на здоров’я жінки
- •4.1. Загальні поняття про фізичну працездатність, аеробну продуктивність та толерантність до фізичних навантажень
- •Особливості дослідження фізичної працездатності та аеробної продуктивності в спорті і клініці
- •Особливості проведення навантажувального тестування
- •Дозування навантажень при виконанні навантажувальних тестів
- •Толерантність до фізичних навантажень
- •4.2. Методи визначення і оцінки фізичної працездатності та аеробної продуктивності
- •Дослідження фізичної працездатності
- •Потужність 1-го навантаження w1 (кгм/хв.), яка рекомендується для визначення pwc170 у спортсменів з різною масою тіла та розвитком різних фізичних якостей
- •Потужність 2-го навантаження (w2),
- •Верхня межа частоти серцевих скорочень в субмаксимальних навантажувальних тестах
- •Визначення максимального споживання кисню
- •5.1. Перевтома та фізичне перенапруження під час занять фізичними вправами
- •Причини виникнення передпатологічних та патологічних станів при фізичних навантаженнях
- •Не пов’язані безпосередньо із заняттями фізичними вправами:
- •Пов’язані із заняттями фізичними вправами:
- •Перевтома
- •Фізичне перенапруження
- •Гостре фізичне перенапруження
- •Хронічне фізичне перенапруження
- •Класифікація порушень процесів реполяризації міокарда у спортсменів при метаболічній кардіоміопатії
- •Хронічно виникаючі гострі прояви фізичного перенапруження
- •5.2. Граничні стани в практиці спортивної медицини
- •Патологічна спадкова схильність
- •Граничні стани, клінічні прояви яких посилюються при напруженій м’язовій діяльності
- •Синдроми, які можуть спричиняти невідкладні стани при фізичних навантаженнях
- •5.3. Ризик раптової смерті при фізичних навантаженнях
- •Причини раптової смерті під час занять фізичними вправами
- •Гострі патологічні стани, що виникають внаслідок:
- •Розподіл причин раптової смерті серед молодих спортсменів
- •Причини раптової кардіальної смерті в спорті
- •Розподіл серцево-судинних причин раптової кардіальної смерті в спорті (за даними Maron b. J. Та співав., 2007)
- •Деяка серцева патологія в аспекті ризику раптової кардіальної смерті при фізичних навантаженнях
- •Шкала оцінки важкості синдрому подовженого інтервалу qt
- •Шкала оцінки важкості синдрому вкороченого інтервалу qt
- •Стратифікація ризику раптової кардіальної смерті в спорті для осіб з ішемічною хворобою серця
- •Раптова аритмічна смерть при фізичних навантаженнях
- •Тактика ведення пацієнтів при появі ознак раптової кардіальної смерті
- •Заходи профілактики випадків раптової смерті при фізичних навантаженнях
- •Протокол обстеження спортсменів в аспекті профілактики раптової смерті при фізичних навантаженнях
- •Анкета для профілактики раптової смерті в спорті
- •5.4. Проблеми застосування допінгу у сучасному спорті
- •Характеристика та побічні дії найбільш розповсюджених допінгових речовин
- •Характеристика та побічні дії заборонених допінгових методів
- •6.1. Лікарсько-педагогічний контроль під час занять фізичними вправами
- •Зміст лікарсько-педагогічних спостережень відповідно до завдань
- •Визначення щільності заняття методом хронометражу
- •Зовнішні ознаки втоми
- •V. Регуляція та вдосконалення процесу тренувань:
- •6.2. Медичне забезпечення оздоровчих тренувань
- •Показання та протипоказання до оздоровчих тренувань
- •Фізіологічна класифікація фізичних вправ
- •Дозування навантажень під час оздоровчих тренувань
- •Вибір рухового режиму під час оздоровчих тренувань
- •Варіанти оздоровчих рухових режимів*
- •Орієнтовна допустима частота пульсу (уд./хв.) при різних
- •Добова доза рухової активності
- •6.3. Засоби відновлення при фізичних навантаженнях
- •Фізіологічні механізми процесів відновлення
- •Види відновних засобів та особливості їх застосування
- •Частина іі
- •До розділу 1
- •II. Особливості фізичного розвитку
- •Iіі. Захворювання внутрішніх органів
- •IV. Нервово-психічні захворювання
- •V. Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини
- •Vі. Хірургічні захворювання
- •Viі. Травми і захворювання лор-органів та зубів
- •Viiі. Травми і захворювання очей
- •Анкета (опитувальник) для виявлення патологічної спадкової схильності та високого ступеню ризику прихованої патології
- •До розділу 2
- •Визначення жирової маси тіла
- •Оцінка відсоткового вмісту жиру (ввж) у дорослих залежно від віку та статі
- •До розділу 6
- •Зразок картки лікарсько-педагогічного спостереження
- •Витрати енергії на різні види побутової діяльності
- •Витрати енергії на деякі види фізичної активності
5.4. Проблеми застосування допінгу у сучасному спорті
Сучасний Олімпійський рух та професійний спорт займають важливе місце в політичному, економічному та соціальному житті країни. Прагнення до визнання та конкурентоспроможності на міжнародній арені спонукають спортсменів, тренерів спортивних функціонерів не тільки до вдосконалення тренувальних методик, системи відбору, розвитку техніки і тактики, матеріально-технічної бази на основі фізіологічних підходів, але й підштовхують на використання не завжди безпечних та дозволених методів. Прикладом є широке використання у сучасному спорті ліків та інших засобів для підвищення працездатності спортсменів, що часто іде в розріз з їх здоров’ям та принципами спортивної етики. Використання таких засобів заборонено в спорті і отримало назву «допінг». Сочатку словом «допінг» називали напій, який використовували деякі племена південної Африки під час релігійних обрядів. У спорті цей термін почав використовуватись з середини ХІХ сторіччя. У 1886 році було зафіксовано перший випадок смерті під час змагань з велосипедного спорту від використання допінгу. У подальшому порушення в стані здоров’я спортсменів, навіть несумісні з життям, що пов’язувались з використанням допінгу, зустрічались доволі часто. Але тільки у 1960 році Радою Європи було створено резолюцію щодо заборони використання допінгових засобів у спорті.
Допінгом вважається введення в організм спортсменів любим шляхом (у вигляді ін’єкцій, таблеток, аерозолів та ін.) фармакологічних препаратів, а також різні маніпуляції з біологічними рідинами (кров’ю, сечею й ін.) для штучного примусового підвищення працездатності і спортивного результату. Сучасне тлумачення терміну «допінг» (за визначенням Р.Д. Сейфули та С.Н. Португалова) характеризує допінг як біологічно активні речовини, засоби і методи штучного підвищення спортивної працездатності, які негативно впливають на організм і для яких є спеціальні методи виявлення.
Незважаючи на введення суворих санкцій щодо спортсменів та спортивних функціонерів у разі використання ними заборонених засобів у спорті, проблема застосування допінгу залишається актуальною і дотепер.
Перелік препаратів та засобів, віднесених до допінгів, встановлюється Всесвітньою антидопінговою агенцією – ВАДА (WADA), яку було створено у 1999 р. при Міжнародному олімпійському комітеті. Результатом діяльності ВАДА стало створення Всесвітнього антидопінгового Кодексу, за яким Допінг визначається як наявність одного або більше порушень антидопінгових правил, зазначених нижче:
Наявність забороненої речовини або її метаболітів, або маркерів в організмі атлета. За цим положенням будь-яке виявлення забороненої речовини в організмі атлета є порушенням антидопінгових правил, незалежно від того, вживав він її навмисно чи ненавмисно, із-за своєї халатності чи помилково. Якщо позитивна проба виявлена на тестуванні під час змагань, то результати, отримані на цьому змаганні, автоматично анулюються.
Використання або спроба використання забороненої речовини чи забороненого методу.
Неявка або відмова без поважних причин від здачі проб, що інтерпретується як ухилення від здачі проби.
Порушення діючих вимог щодо явки атлета на проходження тестування поза змаганнями, включаючи пропущення процедури тестування або не представлення необхідної інформації про місцезнаходження.
Втручання або спроба втручання в будь-яку частину допінг-контрольного процесу. Наприклад, заміна ідентифікаційних номерів на допінг-контрольних формах під час тестування або розбиття ємкості «проби В» під час проведення її аналізу.
Володіння забороненими речовинами та методами.
Торгівля забороненою речовиною або забороненим методом.
Призначення або спроба призначення заборонених речовин або заборонених методів будь-якому атлету, або сприяння, спонукання, допомога, прикриття чи інші види співучасті, які ведуть до порушення антидопінгових правил або спроби зробити це.
ВАДА регулярно публікує список заборонених речовин та заборонених методів, як міжнародний стандарт, та розсилає його урядам всіх країн для ознайомлення та висловлення своїх зауважень, а також публікує його на веб-сторінці ВАДА. Основними критеріями включення речовин та методів до цього списку є:
Медичне та наукове підтвердження фармакологічного ефекту того, що речовина або метод має властивість покращувати спортивний результат:
Медичне та наукове підтвердження фармакологічного ефекту того, що використання речовини або методу шкодить здоров’ю спортсмена.
ВАДА виявить, що використання речовини або методу підриває саму ідею спорту, принципи етичного кодексу.
Медичне та наукове підтвердження, фармакологічний ефект або досвід, які свідчать про те, що речовина або метод має властивість приховувати використання заборонених речовин або методів.
Санкції, що застосовуються до атлетів та спеціалістів при виявленні порушень ними антидопінгових правил:
Анулювання результатів, отриманих на змаганнях, де було зафіксовано порушення антидопінгових правил
Дискваліфікація за використання заборонених речовин та заборонених методів. У разі першого порушення – на два роки, другого – довічно.
Дискваліфікація за інші порушення антидопінгових правил. Період дискваліфікації за неявку або відмову від здачі проб або втручання в процес допінг-контролю такий самий, як у пункті 2; при торгівлі або призначенні заборонених речовин та методів – від 4 років до довічної дискваліфікації. Втягування неповнолітніх до порушення антидопінгових правил – довічна дискваліфікація.
Основні види допінгових речовин
Стимулятори.
Наркотичні речовини.
Анаболічні агенти.
Діуретики.
Пептидні гормони, їх аналоги та похідні.
Бета-адреноблокатори.
Речовини з антиестрогенною дією.
Заборонені допінгові методи охоплюють різні варіанти посилення застосування продуктів, що посилюють поглинання, перенесення або постачання кисню (кров’яний допінг); різні фізичні, хімічні, фармакологічні маніпуляції, що спотворюють показники аналізів крові та сечі (катетеризація сечового міхура з введенням в нього іншої сечі, підміна сечі, підробка або придушення виділення сечі, підшивання під шкіру тканин плаценти); генний допінг.
