Стратифікація ризику раптової кардіальної смерті в спорті для осіб з ішемічною хворобою серця

Фактор ризику	Середній ризик	Високий ризик
Фракція викиду лівого шлуночка в спокої	Збережена (більше 50%)	Зменшена (менше 50%)
Толерантність до фізичних навантажень	Нормальна	Зменшена
Стеноз великих коронарних артерій (за даними ангіографії)	Відсутній або менше 50%	Більше 50%
Випадки виникнення складної шлуночкової аритмії при дії фізичних навантажень	Відсутні	Зафіксовані
Міокардіальна реваскуляризація	Вдала	Невдала

Питання допуску. Колишні спортсмени з встановленим діагнозом ІХС, які відносяться до середньої групи ризику, допускаються до видів спорту з середнім та низьким рівнями навантажень переважно аеробного спрямування. Інші особи допускаються до видів спорту з низьким рівнем навантажень за умови середнього ризику РКС. Хворим на ІХС з високим ризиком спортивні навантаження протипоказані.

2. Група підвищеної уваги – особи з декількома факторами ризику без клінічних ознак ІХС, що мають високий сумарний ризик (> 5% у найближчі 10 років – за шкалою SCORE). Вони потребують рекомендацій щодо корекції виявлених факторів ризику.

Питання допуску. Особи з сумарним ризиком за шкалою SCORE менше 5% допускаються до всіх спортивних тренувань.

Раптова аритмічна смерть при фізичних навантаженнях

Раптова кардіальна смерть, яка пов'язана з раптовою зупинкою кровообігу внаслідок виникнення фатальних аритмій (порушень ритму чи провідності серця) і відбувається протягом декількох (5-6) хвилин з моменту виникнення гострих симптомів називається аритмічною.

Основні механізми раптової аритмічної смерті поділяють на гіперкінетичні (88,5% випадків) та гіпокінетичні (11,5% випадків) (Смоленський А.В., 2010).

Гіперкінетичні аритмії виникають внаслідок шлуночкової тахікардії, миготливої аритмії тощо і призводять до розвитку фібриляції шлуночків. В основі більшості мономорфних шлуночкових тахікардій, які можуть трансформуватись у фібриляцію шлуночків, лежить механізм re-entry. Умовами для виникнення re-entry є:

• два чи більше потенційно можливих провідних шляхи;

• однонаправлений блок, якій виникає в одному із шляхів;

• хвиля збудження, що розповсюджується через альтернативний шлях навкруги зони однонаправленого блоку проведення імпульсу;

• подальше збудження міокарду дистальніше зони однонаправленого блоку з затримкою проведення імпульсу;

• ретроградне входження хвилі збудження в зону блоку й повторне збудження тих ділянок, де вона виникла вперше.

Гіпокінетичні аритмії найчастіше виникають при перехідній АВ-блокаді, commotion cordis та ін. і призводять до асистолії, тобто зупинки серця.