Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pidruchnyk_Sm_2014.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
6.26 Mб
Скачать

5.3. Ризик раптової смерті при фізичних навантаженнях

Раптова смерть під час занять фізичними вправами як медична проблема існує щонайменш 2500 років. Ще в стародавніх Афінах у 490 році до нашої ери був зареєстрований випадок раптової смерті (РС) молодого солдату після марафонського забігу. Не дивлячись на великий досвід, розкриття ряду причин й механізмів виникнення раптової смерті в спорті, ця проблема залишається актуальною і на сьогоднішній день. Про це свідчать дані статистики. Щорічно в світі реєструється 2000 випадків раптової смерті під час занять фізичною культурою і спортом. Частота РС під час занять спортом, за даними різних авторів, коливається від 2,3 до 6,5 на 100000 активних фізкультурників та спортсменів. Не минула ця проблема й Україну. За даними Міністерства освіти і науки за останні сім років в Україні на уроках фізичної культури померло сімнадцять школярів. Низка смертельних випадків під час занять фізичною культурою і спортом викликає стурбованість не тільки серед спеціалістів в області медицини і фізичного виховання, але й хвилює суспільство.

Офіційне визначення терміну «раптова смерть в спорті» передбачає випадки смерті, що настали безпосередньо під час фізичних навантажень, а також впродовж перших 24 годин з моменту появи симптомів, які примусили спортсмена змінити чи припинити свою діяльність.

Причини раптової смерті під час занять фізичними вправами

Основні причини, що викликають раптову смерть під час занять фізичною культурою та спортом, умовно поділяють на три групи (Дембо О.Г.):

  1. Нерозпізнані, приховані або недооцінені лікарем патологічні чи граничні стани, які мали місце до початку занять фізичними вправами, при яких інтенсивна м’язова діяльність виступає лише в ролі чинника, що провокує, посилює або ускладнює існуючу патологію. Дана група складає найбільшу частку (78,6%) причин РС під час занять фізичними вправами. До неї відносять: вроджену та придбану патологію серцево-судинної системи; осередки хронічної інфекції (наслідком яких можуть бути гострий інтерстіціальний міокардит типа Абрамова-Фідлера та бактеріальний колапс); бронхо-легеневі захворювання (які можуть спровокувати виникнення спонтанного пневмотораксу, гострої легеневої та серцевої недостатності); виразкову хворобу шлунка (яка може призводити до смертельних кровотеч).

  2. Гострі патологічні стани, що виникають внаслідок:

    • використання неадекватних (надмірних) навантажень: гостре перенапруження здорового серця; порушення згортаючої та протизгортаючої систем крові; надмірне збудження симпатичної нервової системи; підвищена продукція гормонів щитовидної залози та ін. До цієї групи також зараховують гостру гіпоглікемію (відсутність глікогену навіть у печінці) та міоглобінурію (розвиток гострого міоглобінурійного нефриту та азотемії);

    • поєднання фізичних навантажень (навіть оптимальних) з несприятливими умовами зовнішнього чи внутрішнього середовища, особливо такими як: висока температура навколишнього середовища разом з високою вологістю і невідповідним екіпіруванням (призводить до перегрівання); плавання або пірнання в холодну воду, а також тривале перебування у вологому одязі на відкритому повітрі в холодну та вітряну погоду (може призводити до патологічної вазоконстрікторної відповіді на різке переохолодження з розвитком гострої серцевої недостатності та набряку легенів); голод; переїдання та ін.

  3. Інші причини, до яких відносять:

  • травми внутрішніх органів і головного мозку: травми живота з розривами печінки, кишечнику, селезінки, шлункові кровотечі; травми грудної клітини: удари, струси або «обтиснення» (наприклад, в східних єдиноборствах) (призводять до зупинки серця чи дихання); закриті травми черепа, удари і струси головного мозку – навіть невеликі, якщо вони повторюються часто (призводять до внутрішніх крововиливів або гострого дифузного набряку мозку);

  • вплив додаткових факторів ризику: тренування на фоні перевтоми або хронічного перенапруження; застосування допінгу (особливо анаболічних стероїдів – провокують тромбоутворення); прийом дозволених фармакологічних препаратів, що не входять до списку допінгових (таких, наприклад, як domperidon, що застосовується в гастроентерології, засіб для лікування психозів haloperidol, антибіотик clathromycin – можуть викликати раптову зупинку серця; агоністи бета-2-адренорецепторів – значно збільшують ЧСС та провокують інші небажані ефекти, що також може призводити до зупинки серця; засіб для лікування закладеності носу фенилпропаноламин – може спричинити геморрагічний інсульт; ерітропоетін – великі дози у поєднанні із значним зневодненням організму провокує згущення крові і тромбоемболію; та ін.); алкогольної та нікотинової інтоксикації; недостатньої кількості споживання рідини; гарячий душ після інтенсивних тренувань і змагань; гострий психологічний стрес; несприятливі умови змагань; низький рівень звичної рухової активності; характерологічні особливості людини;

  • нещасні випадки.

Розподіл причин раптової смерті у молодих спортсменів за даними Національного інституту серця м. Міннєаполіс (Minneapolis Heart Institute Foundation) наведено у таблиці 5.2.

Таблиця 5.2

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]