5.1. Перевтома та фізичне перенапруження під час занять фізичними вправами

Добре відомий позитивний вплив фізичних вправ на здоров'я людей, так само, як і небезпека тривалої фізичної бездіяльності. Проте фізична активність тільки тоді корисна, коли вона не надмірна і відповідає індивідуальним можливостям людини. Нераціональне дозування фізичних навантажень під час занять спортом, фізичною культурою або в процесі фізичної реабілітації може стати причиною виникнення передпатологічних змін та розвитку серйозних патологічних станів, іноді навіть не сумісних з життям. Саме тому, одним з найактуальніших завдань спортивної медицини є вивчення різноманітних відхилень у стані здоров'я, які виникають внаслідок впливу неадекватних, насамперед, надмірних фізичних навантажень або через інші причини.

Безперечно, що глибоке знання причин виникнення, механізмів розвитку, принципів надання невідкладної допомоги та своєчасного лікування передпатологічних і патологічних станів, що розвиваються при неадекватних фізичних навантаженнях, зможе забезпечити їх профілактику і подальше уникнення в процесі занять фізичними вправами.

До передпатологічних станів, що виникають в умовах напруженої м'язової діяльності відноситься перевтома, до патологічних – перетренованість та фізичне перенапруження різних органів та систем.

Причини виникнення передпатологічних та патологічних станів при фізичних навантаженнях

Причини, які призводять до виникнення передпатологічних та патологічних станів в процесі занять фізичною культурою та спортом поділяють на дві великі групи:

1. Не пов’язані безпосередньо із заняттями фізичними вправами:

   1. негативні впливи зовнішнього середовища (переохолодження, перегрівання, висока вологість та ін.);

   2. наявність вогнищ хронічної інфекції (хронічного тонзиліту, гаймориту, холециститу, каріозних зубів та ін.), які послаблюють захисні сили організму і погіршують адаптацію організму до фізичних навантажень;

   3. допуск до занять фізичними вправами осіб з наявністю граничних станів або прихованої патології внаслідок недостатньо точної їх діагностики чи недооцінки лікарем виявлених порушень, особливо таких як передгіпертонічні стани, синдроми з’єднувально-тканинної дисплазії (в т.ч. аневризми серця і крупних судин; вади серця, додаткові хорди лівого шлуночка) та ін.

2. Пов’язані із заняттями фізичними вправами:

1. неправильна організація та методика тренувань, насамперед, застосування надмірних фізичних навантажень;

2. недостатнє відновлення після тренувань чи змагань;

3. початок тренувань без попереднього лікарського обстеження; допуск до тренувань у хворобливому стані або нехтування рекомендаціями лікаря;

4. не дотримання термінів відновлення тренувань і змагань після перенесених захворювань, особливо таких, як грип, ангіна та ін.; наслідки закритих травм (навіть незначних) голови, грудної клітини, живота;

5. неправильна поведінка осіб, що займаються фізичною культурою та спортом (порушення режиму тренувань і відпочинку, неякісне харчування, шкідливі звички (зловживання алкоголем, паління та ін.), дисимуляція (прихованість) скарг при захворюваннях, поєднання інтенсивних тренувань з напруженою фізичною чи розумовою діяльністю або навчанням, іспитами тощо;

6. несприятливі санітарно-гігієнічні умови місць тренувань чи змагань;

7. погане матеріально-технічне забезпечення навчально-тренувального процесу.